Як наповнити бюджет?

Уся країна зараз невідривно стежить за подіями на Сході. І це зрозуміло: там вирішується доля України. Проте відстояти незалежність і зберегти цілісність можна лише в тому разі, якщо спиратися на сильну економіку. Вона — теж фронт, на якому не можна відступати.

Тим часом, висновки інституцій, які оцінюють нинішній стан української економіки, вельми невтішні. Так, Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку дають прогнози про істотний спад української економіки. Як зазначає кандидат економічних наук, експерт ініціативи Реанімаційний пакет реформ (РПР) Ілля Несходовський, ці організації прогнозують спад ВВП країни цього року на 3—7%. А останнім часом вони просто не публікують свої дані.

Не випадково минулого тижня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив голові Державної фіскальної служби Ігорю Білоусу ліквідовувати в країні «податкові ями». «Я йому вчора, на засіданні уряду дав термін до 1 вересня. Або немає «податкових ям», або яма керівникові Державної фіскальної служби, іншого варіанту не буде», — сказав прем’єр на III Всеукраїнському аграрному форумі в Києві.

•  У міжнародному світовому рейтингу Doing Business Україна, за словами  Несходовського, на передостанньому місці. Причини цього, на думку експерта, в тому, що «попередня влада створювала глобальну систему податкових «ям» і податкових майданчиків, через які відмивалися сотні мільярдів гривень». Через це бюджет недоотримав, за найскромнішими оцінками, 270 мільярдів гривень, зазначає Несходовський. Він переконаний, що гроші йшли тим людям, які організовували ці «ями».

Після перемоги Майдану така діяльність скоротилася, але, як запевняє експерт, «ями» і нині працюють і, «можливо, нарощують свої обсяги». «Чи бореться з цим влада? — запитує він і переходить до аналізу такої її ініціативи, як законопроект про податковий компроміс: — Бізнес з обережністю ставиться до нього, тому що за фактом законопроект спрямований на амністію не бізнесу, а тих людей, які організували ці податкові схеми». «У бізнесі податковий компроміс називають списками Курченка, — пояснює Несходовський і пропонує: — Податковий компроміс потрібно робити таким, щоб не дати злочинцям змоги уникнути відповідальності».

•  Група реанімаційного пакету реформ, що зародилася ще на Майдані, пропонує істотно скоротити можливості існування податкових схем. Усе ґрунтується на гаслі «Дайте змогу бізнесові дихати вільно». Одна з пропозицій: вивести витрати з-під контролю податкової. «Не вона повинна вирішувати, чи можна мені зробити ті чи ті витрати, — каже Несходовський і продовжує: — ПДВ ми хочемо зробити простим, не корупційним, аби він відшкодовувався відповідно до закону і аби втручання податкової в розрахунки між платниками цього податку було мінімальним».

«Податковий контроль має бути спрямований лише на те, аби не допускати злочинних схем», — наполягає експерт. Він також вважає, що в цьому випадку податковий облік взагалі стає не потрібним. Багато підприємств, за словами вченого, взагалі не вели бухгалтерського обліку, а лише податковий. Це істотно впливало на ведення бізнесу в Україні. «Ми говоримо бізнесу: ведіть облік для себе, аби ефективно керувати своїм підприємством, отримувати прибуток, аби зростало ваше виробництво», — викладає Несходовський принципи, на яких ґрунтуються пропозиції групи РПР.

•  Найбільшим лихом нинішньої податкової системи ця група фахівців вважає корупцію в податкових органах і, зокрема, при відшкодуванні ПДВ. Аби її ліквідувати, пропонується перейти на автоматичне відшкодування: коли подається заявка, вона має бути виконана протягом 10 днів. «Ми робимо систему, при якій держава не повинна боятися відшкодовувати цей податок підприємствам, — наголошує Несходовський, — тому що ці кошти будуть сплачені, реально будуть у податковій системі і підстав для не відшкодування не буде».

•  Група пропонує скоротити кількість податків з 22 до 8 (податки на прибуток і доходи фізосіб, ПДВ, акцизний і ресурсний податки, податок на майно, єдиний і фіксований сільгоспподатки), зменшити з 36,77% до 18% єдиний соціальний внесок (при цьому зарплату має бути підвищено удвічі), запровадити дві ставки ПДВ — 7% і 17% — замість нинішніх 20%.

Ставка ПДВ знижується до 7% при розрахунках між платниками і 17% — при реалізації товару чи послуг неплатникам ПДВ. На думку авторів, це принесе до бюджету додаткові 70 мільярдів гривень, на 2,5% знизить ціни і на 12% збільшить обігові кошти підприємств. Для забезпечення прозорості сплати ПДВ пропонується запровадити окремі ПДВ-рахунки.

•  Усі чотири фонди соціального страхування будуть об’єднані у  Фонд соціального захисту. Кількість платежів підприємців буде зменшено з 172 до 52 на рік. Планується надавати податкові пільги в рамках пріоритетів державної соціально-економічної політики. А ось ставки плати за користування надрами будуть підвищені. Члени групи пропонують  реформувати і податок на прибуток, стягуючи його лише з прибутку, який виводиться з підприємства, приміром, як дивіденди тощо.

Щоправда, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) вважає таку систему оподаткування доходів від капіталу недоцільною і такою, що  сприяє погіршенню інвестиційного клімату, а також створенню несприятливих умов для функціонування фондового ринку України. У Нацкомісії вважають, що в результаті буде кардинально змінено режим оподаткування інвестицій, що призведе до масового згортання інвестиційних проектів, які реалізовуються через інвестиційні фонди, ліквідації існуючих ІСІ і втрати як внутрішніх, так і іноземних інвесторів.

•  Тим часом, відповідаючи на запитання «Дня» про те, хто перешкоджає просуванню і прийняттю цих пропозицій, Несходовський не назвав ні установ, ні  прізвищ. На його думку, проти пропонованих змін можуть бути лише організатори податкових «ям» і майданчиків.

Підтримує нові податкові віяння і призначений днями заступником голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків. Відповідаючи на запитання «Дня», він сказав: «Ці пропозиції дуже цікаві і їх потрібно глибоко вивчати». Він додав, що революція на Майдані породила дві тисячі різних ідей, спрямованих на те, аби перевести нашу країну із Середньовіччя в ХХI століття. Мені доручено займатися реформами. «Це стосується і економіки, і антикорупції, дерегуляції, правоохоронних органів і багатьох інших тем», — сказав Шимків. «Сьогодні стоїть завдання показати ефективність нового уряду, ефективність влади у сфері досягнення того, за що ми боролися на Майдані», — наголосив заступник голови Адміністрації Президента.

•  Чи реально це зробити, особливо сьогодні, в умовах війни? «День» поцікавився думкою голови Комітету економістів України Андрія Новака щодо пропонованих податкових змін, і в його відповідях відчув не так ентузіазм, як скепсис. «Ми все побачимо в законі про бюджет на 2015 рік, — сказав економіст. Це буде перший реальний тест. А все інше. Бюджетний процес вже, напевно, мав би розпочатися і бути у своїй дуже активній фазі. Поки що ми чуємо слова. Потрібен документ — проект бюджету. За ним можна буде об’єктивно оцінити хід наших реформ. Поліпшень недостатньо. Я хочу змінити систему». З цим згоден і член РПР Олег Гетьман. Він розповідає, що зараз дуже активно формуються нові податкові майданчики. «Ще місяць-два — і впроваджувати пропоновані нами новації буде пізно», — робить він висновок із цього.