Як навчитися заробляти на інноваціях?

Штучне серце, відеодзвінки, віртуальні примірочні, сорочки, зроблені з пластикових пляшок, шпалери, що змінюють колір залежно від настрою людини, яка знаходиться у приміщенні... Ще донедавна ці поняття можна було побачити лише в сюжеті фантастичного екшену чи прочитати у книжках. Натомість сьогодні вони не просто впевнено входять у реальність, а стають доступними широкому загалу.

Світові лідери індустрії, на зразок Apple, Twitter, Facebook, Nissan, Google, уникають шаблонного мислення і переводять свій продукт в нову площину, заробляючи мільярди. Увесь секрет їхнього успіху можна назвати одним словом — інновація. Поняття, старе, як і саме людство, але таке популярне сьогодні, приносить тому, хто зрозумів його суть та зумів замкнути його життєвий цикл, лідерство на світовому ринку й мільярдні дивіденди. Чому серед таких компаній немає української? Як і коли вона може там з’явитись? Як зробити вітчизняний бізнес успішним, а українську економіку конкурентоспроможнішою? Відповіді на ці та інші запитання шукали учасники щорічної національної конференції, організованої Львівською бізнес-школою Українського Католицького Університету, «Іntro 2011. Проривні інновації: від генерування до впровадження», інформаційним партнером якої цього року виступила газета «День».

Близько сотні провідних експертів, представників українського й не лише топ-менеджменту, а також науковці з’їхалися наприкінці минулого тижня до Львова, аби знайти рецепт зміни перетворення бізнес-мислення українського ділового простору з консервативного на більш інноваційне. Адже українське бізнес-середовище, попри те що Україна у світовому рейтингу з інновацій має набагато кращі позиції, ніж у переліку з умов ведення бізнесу, все ще «забруднене» так званими компаніями з історією, які не хочуть змінюватись і відповідати на сучасні виклики світу. Їхні генеральні директори намагаються боротися з ослабленою моделлю своєї індустрії вкрай мляво, вдаючись до скорочень штатів і судових позовів. Усе це допомагає видавити кілька гривень у короткостроковому періоді, а відтак лише відстрочити неминуче. Адже, як казав відомий американський учений, економіст, публіцист, один із найвпливовіших теоретиків сучасного маркетингу Пітер Друкер, чиїми словами запропонувала відкрити платформу «Іntro 2011» директор Львівської бізнес-школи Софія Опацька, «тільки маркетинг та інновації можуть створювати результат, все решта — лише витрати».

Тож після вступної доповіді від організатора, яка власне й відкрила перший день конференції, Опацька передала слово засновнику й головному виконавчому директору Global Technology Management Partnerships, президенту і головному виконавчому директору Siemens Corporate Research Карлу Цайнінгеру.

«Сьогодні інновація вже звучить як мантра, таке відчуття, що це слово — панацея від усіх бід. Його вживають усі: бізнесмени політики, президенти і навіть психологи», — розпочав Цайнінгер. А чи не забагато уваги цьому поняттю? На думку експерта, — ні. Радше навпаки, вже трохи запізно обговорювати інновацію як предмет чи процес, прийшла пора говорити про інтенсивність та темпи інноваційного процесу. Адже цікавим і беззаперечним є факт, що вже сьогодні в компанії Siemens знають, що 75 % запланованого на наступні п’ять років прибутку вони отримають за продукцію, якої ще навіть немає у планах. Тому українським компаніям, які ставлять амбітні цілі й хочуть їх досягти, Цайнінгер радить значно скоротити термін прогнозів і планів розвитку бізнесу й «не засмучуватися кризами», а «шукати в них потрібних змін» і шансів для «пострілу».

Після доктора Цайнінгера, аби дискусія вийшла повноцінною й дала відповідний якісний результат, організатори запропонували учасникам послухати досвід інновацій від представників одних із найпрогресивніших у цій сфері українських практиків — Microsoft, «Київстар» та «3М Україна». Своєрідний жіночий тандем у складі директора з персоналу та розвитку організації «Київстар» Олени Кропив’янської, директора з корпоративних комунікацій «Microsoft Україна» Ярини Ключковської та генерального директора «ЗМ Україна» Софії Оліфант спробував дати відповідь на такі запитання: які є методології й системи розвитку інновативного мислення, як створювати та культивувати організаційну культуру інновацій та як залишатися на передовій інновацій у час надшвидких змін?

Усі троє розповіли про досвід генерування та впровадження інновацій в організаціях, які вони представляють. І всі троє дійшли у підсумку до одного висновку: для того аби створити справді інноваційний бізнес, потрібно поєднати три складові — технологію інноваційних рішень, сприятливе середовище та власне самого донора інновацій — особу, або групу осіб, здатних до продукування нових корисних ідей. Відсутність хоча б одного з цих понять не лише не дасть компанії очікуваного результату, але й призведе до порожнього витрачання далеко не маленьких сум інвестицій. Однак найчастіше український бізнес, за словами експертів, «спотикається» на останній третій складовій — людського ресурсу. «Україна має величезний потенціал у сфері нових ідей та інновацій. Це є невичерпний ресурс, який треба підтримувати та навчитися капіталізувати, — каже Ключковська. — Важливою проблемою при цьому є недоліки в освіті. Студентів технічних вузів не вчать, як правильно сформувати та представити свою ідею, а студенти економічних факультетів не вміють знайти спільну мову з «технарями».

Закінчився перший день конференції відеопанеллю за участю Франса Йохансона. Він представив переклад своєї книги «Ефект Медичі. Інноваційні відкриття на перетині ідей, концепцій та культур» із серії Harvard Business Publishing.

Другий день платформи «Іntro 2011» організатори запропонували розпочати з презентації архітектора зі США, старшого віце-президента Wight&Company Луїс Вітт Сейл. Вона презентувала стратегію екологічного будівництва, яка сьогодні стала дуже популярною в Штатах. Проте починалася ця ідея, зі слів Стейл, на страх і ризик ініціатора. «Втім і зараз, якщо ви хочете будувати за стандартами Green building у США, референцій від держави чекати не слід, — каже архітектор. — Це ваша бізнес-ідея, тому, як і будь яке інше підприємницьке рішення, ви приймаєте її лише під свою відповідальність». Опісля про застосування найкращих стратегій для бізнесу розповів співзасновник польської інноваційної компанії іCanPilot Томаш Рудольф. Він запропонував учасникам конференції відповісти на сім основних питань, без чого зробити інноваційним чи товар, чи послугу, за слова експерта, нереально.

Після тренінгу Томаша Рудольфа своєрідну відповідь суто жіночому інновативному тандему першого дня продемонстрував чоловічий — у складі президента і співзасновника компанії SoftServe Тараса Кицмея, президента компанії «Євроіндекс» Валерія Пекаря та американця українського походження, засновника і генерального директора In Vino Veritas, Inc Всеволода Онишкевича. Вони розповіли, як увійти до 5% успішних компаній з тих, які здатні впроваджувати інновації: запоруки успіху та причини невдач; яким чином налагодити процес створення та реалізації інновацій всередині компанії; як залишатися системною й водночас інновативною компанією.

Є декілька варіантів, як бізнес може реагувати на зміни. По перше — нічого не робити, якось реагувати на зміни. Проте найкращий — для компанії, яка хоче бути лідером, — впроваджувати інновації. Іншими словами, хочете правильно прогнозувати майбутнє — створюйте його, такий рецепт вивели учасники конференції «Іntro 2011». Сьогодні ринок не є безпечним, завжди є хтось, хто хоче скинути когось. Тому аби не лише твердо стояти на ногах, а йти вперед, потрібно не боятися змінюватися, радить Цайнінгер. Доречно б тут привести слова з «Аліси в країні чудес» Льюїса Керрола, якими закінчила свій виступ Олена Кропив’янська, директор з персоналу та розвитку організації «Київстар»: «Тут, щоб стояти на місці, треба дуже-дуже швидко бігти, а щоб рухатись уперед, треба бігти удвічі швидше».