Як не втратити транзит?

"Нафтогаз України" зафіксував зниження обсягу транзиту через газотранспортну систему (ГТС) країни після прийняття Європейською комісією рішення про розширення доступу "Газпрому" до газопроводу OPAL (східне відведення від "Північного потоку"). "Ситуація, що склалася, дає підстави вважати, що "Газпром" вживає цілеспрямованих заходів  щодо обмеження транзиту через українську газотранспортну систему", - йдеться в повідомленні прес-служби НАК.

За її даними, починаючи з 22 грудня використання маршруту Nord Stream-OPAL зросло на 41% - з 57,1 мільйона до 80,5 мільйона кубометрів на добу. Водночас транспортування по ГТС України в напрямку Словаччини скоротилося на 19% - з 148,9 мільйона до 120,8 мільйона кубометрів.

У «Нафтогазі» зазначають, що добовий обсяг газу, який сумарно транспортується обома маршрутами до Європи 22 і 28 грудня майже не змінився (206 млн куб. м і 201,3 млн куб. м). Однак при цьому відбувся значний перерозподіл газового потоку на користь Nord Stream-OPAL.

"Дані ENTSOG дозволяють припустити взаємозв'язок між збільшенням використання OPAL і зменшенням транзиту Україною та Словаччиною. Це ставить під сумнів твердження про те, що рішення Єврокомісії про розширення доступу "Газпрому" до OPAL і відступ від стандартного європейського законодавства не призведуть до зменшення обсягів транзиту російського газу через територію України", - підкреслюють у «Нафтогазі».

Нагадаємо, Єврокомісія в кінці жовтня 2016 року схвалила рішення німецького регулятора від 7 липня 2009 року звільнити від виконання деяких вимог Третього енергетичного пакета газопровід OPAL. Це фактично дозволяє "Газпрому" значно збільшити використання потужностей OPAL і, відповідно, обсяги прокачування газу через "Північний потік" в обхід України.

У НАК вважають, що угода про врегулювання щодо OPAL, узгоджене німецьким регулятором і ЄК, обмежує і спотворює конкуренцію в Україні та інших країнах Центральної та Східної Європи, веде до зловживань "Газпромом" домінуючою позицією на ринках Німеччини, Польщі, України, Словаччини та інших країн Центральної та Східної Європи. У зв'язку з цим "Нафтогаз" звернувся до німецького регулятора енергетики (Bundesnetzagentur) з вимогою застосувати загальний порядок прийняття адміністративних рішень до угоди про врегулювання, укладеної між цією установою, "Газпромом" і його афілійованими структурами щодо зміни рішення 2009 року стосовно газопроводу OPAL.

На думку голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, виключення при імплементації законодавства ЄС ділять ринок газу ЄС на частини і призводять до різних трактувань законодавства ЄС. У "Нафтогазі" не виключають, що й інші учасники європейського газового ринку спробують оскаржити рішення німецького регулятора і Єврокомісії щодо OPAL. Польська компанія PGNiG і уряд Польщі вже подали позови до суду, в яких оскаржують це рішення.

Чи могли український уряд і «Нафтогаз» запобігти втраті транзиту через територію країни, початок якій поклало рішення Єврокомісії, що пішла назустріч газпромівським «хотілкам» і повірила обіцянкам «Газпрому» про те, що розширення використання монополістом газопроводу OPAL не позначиться на завантаженні української газотранспортної системи?

Відповідаючи на це запитання «Дня», колишній голова парламентського комітету з енергетики Олександр Гудима зазначив, що остаточного розв’язання цього питання ще немає. На його думку, багато чого буде залежати від того, як складуться відносини обраного президента США Дональда Трампа з Європою, Україною і Росією. У США, впевнений експерт, є можливість зробити і в Європі газову революцію, витіснивши звідти своїм LNG-газом Росію. У цьому випадку сама собою зникне і проблема російського газового транзиту через Україну.

Чи піде на це президент США, Гудима не знає. Якщо цього не станеться, то Росія буде і далі намагатися обмежити транзит через Україну, говорить експерт. Але трагедії в цьому він не бачить, оскільки, на його думку, цей процес далеко не одномоментний. Він буде йти поступово, поки Росії не вдасться ввести в дію Північний потік-2. Але й тоді втрати для України не будуть дуже чутливими, оскільки вона на той час суттєво просунеться в сфері енергоефективності. Крім того, говорить Гудима, ми могли б їх (втрати) компенсувати за рахунок кращого використання підземних сховищ газу, закачування туди ресурсів таких країн, як Франція і Німеччина.

Розгорнуту відповідь на запитання «Дня» дав президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут: «З моєї точки зору, в країні досі немає стратегічного транспортного плану, а отже і транзитного розвитку нашої країни, розвитку вітчизняної інфраструктури в напрямку її максимального завантаження. Відповідна дискусія на професійному рівні необхідна, але поки не відбулася. Це стосується і газотранспортної системи і нафтотранспортних можливостей».

«Нафтогаз» робить певні кроки в напрямку Єврокомісії та її рішення щодо газопроводу OPAL, - продовжує він. - Воно дуже різко і безпосередньо може позначитися на обсягах транзиту газу через територію України. Але на цій ситуації ще більшою мірою позначається неправильна тарифна політика на транзитних газопроводах нашої країни. Ідея прискореної їх амортизації, яка перетворилася на систему загороджувальних, по суті, тарифів, не збільшила платежі «Газпрому» за транзит і не привела до зростання доходів «Укртрансгазу», не став більше платити «Укртрансгазу» і сам «Нафтогаз». Ця ідея не дала нічого, крім зростання фінансового навантаження на кінцевих споживачів, які, як відомо, платять за все».

«Причому конкурентоспроможність європейського газу виходить навіть нижча, ніж того, що поставляється з Росії, - обурюється Нарбут. - Якщо завтра він, припустимо, піде в Україну, то на нього не буде накладатися вхідні тарифна вартість $12,47 за тисячу кубометрів, тоді як європейським постачальникам газу доводиться платити за вхід-вихід в середньому $35 за тисячу кубометрів. Це лише частина проблеми, але вона добре відображає стан речей навколо транзиту».

«Уряд зводить все до дискусій рівня віце-президента Єврокомісії Маруша Шефшовича та інших членів ЄК щодо рішення навколо газопроводу OPAL, - зазначає президент інституту. - Але ж є й інші проекти, інші інтереси. Є можливість поставляти газ із Європи європейським же споживачам на південному сході континенту, наприклад, тій же Болгарії і в інші країни Балканського півострова».

«У цьому напрямі також могла б працювати наша газотранспортна система, - припускає Нарбут. - Якби існувала і працювала програма її розвитку, заснована на ефективній, конкурентоспроможній тарифній політиці, це дозволило б брати в ній участь і європейським компаніям, які, я підкреслюю, в цьому дуже зацікавлені і вже намагалися проводити консультації з цього питання з «Нафтогазом» і «Укртрансгазом». Але останній як гравець на цьому ринку сьогодні позбавлений свого місця, бо його доля не визначена в зв'язку зі створенням нового підприємства «Магістральні газопроводи України». За задумом керівництва «Нафтогазу», воно повинно стати газотранспортним оператором. Так що сьогодні нашим європейським партнерам навіть ні з ким вести системні переговори. Майбутнього оператора ще немає, як немає навіть переліку активів, які передбачається йому передати. Керівництва нової компанії і стратегії її розвитку теж немає».

«Зате є гарне пропагандистське гасло про те, що« Нафтогаз »є ключовим реформатором енергетичної сфери, - додав експерт. - Але за ним немає глибокого аналізу інших можливих моделей реформування «Нафтогазу». До речі, у нього є ще й нафтовий сектор - «Укрнафта» і «Укртранснафта». А там, як то кажуть, і кінь не валявся. Там неплатежі до держбюджету, недоїмки за рентними платежами, спроба реструктуризувати заборгованість невмотивованими поставками газу за давальницькою, по суті, схемою. Під «дахом» «Нафтогазу» і сьогодні існують схеми з використання державних активів у приватних інтересах, які перейшли від попередніх урядів».

«Так що рішення проблеми з транзитом залежить від наявності відповідної компетенції в уряду, - підсумовує експерт. - Принаймні, в ньому має бути кваліфікована людина в статусі віце-прем'єра, яка відповідає за енергетичний напрямок. Має бути кадрове перезавантаження і в Міненерговугілля, де не вистачає компетентних людей».