Як не зійшлися бензин з етанолом

Українських автолюбителів, так само як і професійний автотранспорт, а разом з ним і всіх громадян, що користуються його послугами і купують різні товари, чекають складні часи. На щастя, не йдеться про дефіцит нафтопродуктів — тут вже Європа, а точніше світовий ринок нам точно допоможуть. Однак ціна на бензин та дизпаливо може стати для значної частини українців просто непідйомною (вона також обов’язково вплине на вартість таких товарів щоденного вжитку, як хліб, молоко тощо), а для держави (у зв’язку зі зростанням інфляції) — дуже обтяжливою.

І річ тут не лише в тому, що, за даними статистики,  Україна в січні-вересні цього року скоротила виробництво бензину проти аналогічного періоду минулого року на 43,5%, а дизельного палива — на 35,9%. Експерти попереджають, що до різкого подорожчання  призведе  додавання до бензину не менше 5% біоетанолу, яке з 1 січня 2014 року стає обов’язковим. Як вважають в  асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України», ціна літра бензину після цього може зрости на 5 гривень.

«У країні учасників паливного ринку, — відзначає директор компанії «А-95» Сергій Куюн, — панують нерозуміння і легка паніка». Він  підкреслює, що сьогодні в Україні ще немає жодного підзаконного акту, який би відповідав на питання, як і де додавати біоетанол до бензину, хто контролюватиме якість отриманого таким чином моторного палива, як слід сплачувати податки.  Куюн вважає відсутність у країні необхідної кількості біокомпонента (потрібно близько 225 тисяч тонн) головною перешкодою для виконання законодавчої норми про обов’язковість додавання біоетанолової добавки до 5 мільйонів тонн бензину (приблизно стільки Україна споживає протягом року). За його словами, сьогодні виробляється лише 75 тисяч тонн, однак вся ця кількість затребувана для так званих альтернативних видів палива, що містять більше 30% невуглецевих компонентів.

300 ТИСЯЧ ТОНН НА РІК

Отже, сумарно Україні тепер необхідно приблизно 300 тисяч тонн біоетанолу.

Фахівця в галузі біоетанолу, директора ТОВ «Укрпродспілка» Миколи Тиченка ситуація довкола біоетанолу також сильно непокоїть. Він нагадує, що біоетанол вже двічі намагалися у наказовому порядку «залити» в моторне паливо і двічі відмовлялися від цього наміру через те, що «ми до цього не готові й не розуміємо, що це таке». «Якщо бізнесу це не цікаво, значить, нічого відбуватися не буде», — продовжує Тиченко. Проте він зазначає, що впровадження преференцій для альтернативних видів палива стало стимулом для виробників такого палива і операторів нафтового ринку. Вони вже застосовують біоеталон, не питаючи дозволу і не чекаючи жодних обов’язкових законів. Експерт навмисне не назвав відповідні групи, але підкреслив, що навіть їм сьогодні вже не вистачає біоетанолу.

«Контроль якості палива, як і медицина, ґрунтується на девізі «не нашкодь», — стверджує головний фахівець з якості мережі АЗС «ОККО» Алла Сидорович. — Потрібно переконатися, що паливо відповідає. Але чому саме, якщо немає стандарту? А товарний 92-й і 95-й євробензин, якщо додати до нього зневоднений біоетанол, перетворюються на агресивну рідину з підвищеним вмістом кисню, яку наші автомобілі не приймають. Тому є пропозиція робити ці бензини з так званого євробоба (технологічний, нетоварний бензин, призначений для змішування з біоетанолом)

Тиченко вважає несправедливою ціну на біоеталон, що монопольно виготовляється в Україні в основному концерном «Укрспирт», — 12 гривень за кілограм — оскільки в Європі він на 40% дешевший. «Виробляючи одну одиницю енергії у вигляді біоетанолу, — розкриває суть проблеми експерт, — ми витрачаємо  на заводах у півтора рази більше інших видів енергії.  І постає запитання, навіщо це робити?» Тиченко  розповідає, що для виробництва етанолу на підприємствах «Укрспирту» використовується патока. Однак в країні щороку скорочується виробництво цукру, а з ним і сировини для його виробництва — патоки. Для тонни біоетанолу її потрібно 4—4,5 тонни. Цього року в Україні виробництво патоки складе приблизно 450—500 тисяч тонн. Якщо всю її направити лише на біоетанол, то цього вистачить лише для виготовлення 100 тисяч тонн. Експерт вважає, що для України пріоритетною культурою для виготовлення біоетанолу є кукурудза, виробництво якої постійно зростає. До того ж, з неї виходить найдешевший біоетанол, відзначає Тиченко, однак підкреслює, що жоден із заводів «Укрспирту» не працює на кукурудзі. Для цього необхідно провести серйозну реконструкцію. Перспективна і двохпродуктова схема таких підприємств. А якщо всім цим не займатися, то, за словами Тиченка, залишається налагоджувати імпорт біоетанолу. Питання тільки в тому, чи слід змінювати імпорт бензину, заради скорочення споживання якого запроваджується цей обов’язковий компонент палива, на імпорт біоетанолу?

Директор мережі АЗС WOG зі взаємодії з органами влади Андрій Пасічник запитує: чом би тоді не імпортувати готовий бензин з біоетанолом? Але в Європі передбачено, що його має бути не більше 5%, тоді як в Україні — не менше 5%. Крім того, імпорт неможливий через те, що в такому разі на цей товар поширюватиметься подвійне оподаткування (у Європі запроваджені податкові пільги і стимули для виробників). 

НЕМАЄ ГОСТУ

Крім того, в Україні немає нормативної бази для реалізації такого європейського бензину —  відсутній ГОСТ на сумішеві бензини. На створення відповідного стандарту буде потрібно не менше ніж 1,5—2 роки. Разом з цим, розповідає експерт, буде потрібно ще 16 стандартів, щоб ввести закон про обов’язковий біоетанол в дію.

Експерт вважає, що відповідний закон неможливо імплементувати з 1 січня, і посилається на аналогічну думку всіх профільних міністерств. Він звертає увагу також на недовгий (до трьох місяців) термін зберігання бензинів з біоетанолом. Якщо товар затримається на митниці або стануться якісь форс-мажори, то продати його буде неможливо. Його також неможливо закласти ні в Держрезерв, ні в резерв Міноборони. «Тому закон працювати не буде», — прогнозує представник групи WOG.

«Український уряд із завидною постійністю, гідною кращого застосування, повторює помилки, яких припустилися в Російській Федерації», — говорить  президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук. За його словами, Європі  було «потрібно шість років, щоб визнати, що переведення продуктів харчування в паливо є тупиковим шляхом розвитку». Там дійшли висновку, що альтернативні види палива мають право на життя, але споживач все ж має право вибору. І саме цього нас намагаються позбавити з 1 січня. Нехай в Україні з біоетанолом буде, наприклад, бензин Е-85, «тільки особисто я повз нього проїду на максимальній швидкості»,  говорить Косянчук.

Під несподіваним кутом розглядає біоетанол в бензині заступник керівника ДП «ДержавтотрансНДІпроект», завідувач лабораторії дослідження використання палив та екології Віктор Устименко. Він запитує, а чи потрібний він автомобілю? Це паливо (біоетанол) з хорошими характеристиками, однак автомобілі конструювалися для бензину, відзначає науковець. А біоетанол від нього істотно відрізняється. Потрібні інші матеріали в паливній системі, і тому до недавнього часу всі стандарти встановлювали: біоетанолу не більше 5%. А 2011 року в Німеччині стали впроваджувати Е-10, тобто не більше 10% етанолу. У нас тепер встановлено: не менше 5%. А що це означає, незрозуміло: 12 або 15%... Тим часом в Німеччині є перелік авто, для яких підходить сорт Е-10 і тих, яким можна лише Е-5. «В Україні, — посилається Устименко на оцінки свого інституту і на незалежних дослідників, — близько 2/3 автомобілів і вся мототехніка не пристосована до Е-10». «Ухвалення цього закону порушило права мільйонів споживачів, — констатує експерт і продовжує: — Наш інститут та Мінінфраструктури і до його ухвалення, і після наполягали на тому, що цей закон необхідно передивлятися».

«Контроль якості палива, як і медицина, ґрунтується на девізі «Не нашкодь», — стверджує головний фахівець з якості мережі АЗС «ОККО» Алла Сидорович, — Потрібно переконатися, що паливо відповідає. Але чому саме, якщо немає стандарту? А товарний 92-й і 95-й євробензин, якщо додати до нього зневоднений біоетанол, перетворюються на агресивну рідину з підвищеним вмістом кисню, яку наші автомобілі не приймають. Тому є пропозиція робити ці бензини з так званого євробоба (технологічний, нетоварний бензин, призначений для змішування з біоетанолом). Однак  імпортери сказали: дайте конкретні вимоги до сировини. Їх у нас немає. Хоча загальновідомо, що бензин має підходити до добавки. І все в автомобілі повинно потім добре працювати. Однак питання ще й у тому, яким має бути біоетанол — абсолютизований спирт. Такий етанол для моторних палив не підходить. Потрібні ще стабілізатор, деемульгатор, купа добавок, зокрема й металовмісних. І під час їхнього спалювання ми отримаємо вихлопи, що не відповідають не лише Е-5. Ми ні в яке євро «не вмістимося». Питань у мене, як у фахівця щодо якості, дуже багато. А відповідей на них просто немає».

Тему охорони довкілля підтримав Тиченко. Він розповів, що насправді в Європі до бензину додається не біоетанол. Там він іде на нафтоперегонні заводи і з нього виготовляється метил-тред-бутиловий ефір, який, на відміну від біоетанолу, не створює при змішуванні з бензином жодних проблем. І все тому, що екологи Європи правильно поставили завдання. У Кременчуці у нас теж була така установка. «Застосування біоетанолу — це не просто лити його в бензин. З нього потрібно заздалегідь отримати інші екологічно чисті продукти, які можна змішувати з бензином без шкоди для екології». Але тут до дискусії підключився Косянчук. Отримання відповідної фракції, підкреслив він, можливе лише в процесі переробки нафти. Проте, враховуючи, що переробка нафти в Україні практично знищена, цей ефір для нас недоступний. «Побудувати таку необхідну установку без працюючої нафтопереробки неможливо», — стверджує глава асоціації. Тепер слово за Міненерговугілля, керівництво якого неодноразово погрожувало реанімувати втрачену Україною галузь.