Як переконати кредиторів?

Кредитори України затягують переговори з реструктуризації  зовнішніх боргів. Про це на прес-конференції заявила міністр  фінансів країни Наталія Яресько. Часу для пошуку компромісного рішення дедалі менше. «Червень — вельми критичний місяць», — пояснила під час зустрічі  з американським бізнесом у Києві пані Яресько. Вона також зазначила,  що як консультант з реструктуризації боргів компанії Lazard робить усе задля того, щоб успішно завершити перемовини.

До чого такий поспіх? До Києва приїхала місія МВФ із двотижневим візитом, щоб перевірити виконання владою умов договору з основних сигнальних маячків затвердженої програми. Від її висновків залежить, чи  нададуть країні другий транш. Без  розв’язання проблеми зовнішніх боргів зробити це буде дуже складно.  «Гадаю, що кредитори зрозуміють, що нам потрібне рішення якнайшвидше. Тому що ми хочемо домовитися з ними до отримання другого траншу кредиту МВФ», — наголосила Яресько.

Що сьогодні заважає домовитися? Комітет кредиторів України не бачить «реальної роботи щодо пропозицій про реструктуризацію» з боку уряду України чи його радників, йдеться в листі комітету кредиторів, на текст якого посилається «Інтерфакс-Україна». Але водночас кредитори не  поспішають відмовлятися від реструктуризації і подали КМУ нову детальну пропозицію з реструктуризації цінних паперів, яка базується на вимогах МВФ. «Вона є компромісною між прагненням України знизити заборгованість і бажанням інвесторів уникнути скорочення основної суми боргу. Комітет розраховує на офіційне обговорення цього плану і на спільну роботу (з українською владою. — Авт.) щодо забезпечення необхідної країні стабільності», — зазначає інформ-агенція з посиланням на цей документ. У Міністерстві фінансів пообіцяли найближчим часом оприлюднити позицію у відповідь. Коли це буде — поки  що незрозуміло.

Тим часом КМУ намагається і за допомогою інших аргументів переконати кредиторів й інвесторів, що гроші  йому можна надавати. Так,  Кабмін і  НБУ працюють над заходами щодо стабілізації фінансової ситуації  країни. Окремі подробиці з цих документів вже прозвучали.

По-перше, новому керівництву Державної фіскальної служби надали три місяці на проведення змін у відомстві і підготовку нової податкової реформи. А пані Яресько підтвердила в розмові з «Днем», що  вже запущено механізм підготовки змін до Податкового кодексу. Мовляв, за її словами, зараз через галузеві асоціації збирають пропозиції від бізнесу про те, чи треба змінювати кількість податків і як.

По-друге,  цього  чи наступного тижня парламент має затвердити в цілому президентський законопроект №2742, яким НБУ звільняється від обов’язкового перерахування своїх доходів до держбюджету. Як пояснив перший заступник очільника НБУ Олександр Писарук, наявність цієї норми зараз призвела  до того, що за минулий рік перерахування від регулювальника становили 40% всіх доходів держбюджету! У даному законопроекті пропонується встановити, що з 2016 року  перерахування частини прибутку НБУ до державного бюджету здійснюватиметься лише після формування резервів Нацбанку. «НБУ не хоче жити під диктатом  уряду в питанні перерахунку цих коштів і хотів би самостійно ними розпоряджатися. Якщо документ ухвалять, то теоретично на практиці це також впливатиме на інфляцію у бік  її зменшення. Але загалом у боротьбі зі зростанням цін це допоможе лише частково,  тому що інфляція залежить  від багатьох інших чинників», — вважає народний депутат Іван Фурсін.

По-третє, зараз із МВФ обговорюється зняття адміністративних  обмежень на валютному ринку,  що теж допоможе підвищити  економічну активність  в країні. А в п’ятницю на раді реформ при Президентові України заплановано презентацію НБУ проекту реформи довгострокового розвитку фінансового сектора.

Чи досить таких заходів для переконання кредиторів? І  наскільки вони будуть ефективними для економічної стабілізації  в країні? Про це «День» запитав у експертів.

КОМЕНТАРІ

Андрій НОВАК, голова «Всеукраїнської спілки вчених-економістів»:

— Скорочення податків справді потрібно проводити. Наразі влада лише задекларувала їх зменшення з 22 до 9, але по факту сталося лише перегрупування податків. Ба більше — з’явилися нові податки (на нерухоме майно), на деяке ставки підвищили. Це призвело до того, що загальне податкове вантаження зросло і бізнес не хоче бути легальним платником, особливо в умовах, коли ці зібрані кошти неефективно використовуються в бюджеті. Тому в бюджеті з’явилися проблеми з наповненням прибуткової частини. Скорочення кількості податків — так, однозначно, що швидше — то краще.

Зменшення залежності НБУ від уряду теж потрібно робити. Але наразі не можна ліквідовувати пункт про обов’язкове перерахування частини доходів НБУ до бюджету. Адже триває війна. Кабмінові  не вдасться наповнити бюджет без використання емісійного доходу. Лише коли українська економіка відновить зростання, тоді можна його скасовувати. Слід зупиняти девальвацію, зменшувати собівартість української продукції і насичувати ринок вітчизняними товарами.

Гадаю, що міжнародні кредитори погодяться надати Україні ще один шанс. Адже в даному разі йдеться про підтримку країни, яка бореться за майбутнє Європи, і збереження демократичних правил для всього світу.

Сергій РИБАЛКА, голова Парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності:

— Заходи — гарні.  Але, щоб заспокоїти економіку, по-перше, треба домогтися надання другого траншу  кредиту МВФ.

По-друге —  представити  чіткий план стабілізації банківського сектора. Олександр Писарук пообіцяв подати  цей документ на розгляд комітету на початку червня. Подивимося.  Чекаємо.

По-третє — разом із податківцями помізкувати, як залучити в країну інвесторів (можливо, податковими пільгами, зниженням ставок тощо). По-четверте — переглянути облікову ставку НБУ у бік зниження.