Як продаватимуть залишки державного майна?
Ігор БІЛОУС: «Реприватизація відкине країну на 10 років назад»Українські морські порти чекає додаткова перевірка. Таке рішення прийняла спеціальна парламентська комісія з приватизації за підсумками виїзного засідання в Одесі, розповів «Дню» голова комісії, народний депутат Борис Філатов. Він пояснив, що наразі комісія має намір з’ясувати статус майна морських портів в Україні, бо більшість об’єктів, які мають бути включені в цілісні майнові комплекси, що підлягають приватизації чи концесії, здали в оренду. «Ми провели аналітику. Якщо говорити про всі морські порти України, тобто близько 632 договорів оренди на все майно. При цьому — там будівельний майданчик, приміщення, залізнична гілка. Фактично, орендарі замість того, щоб за узгодженням із Кабміном орендувати цілісний майновий комплекс, «набирають» його шляхом укладення окремих договорів оренди. Це у спеціальної контрольної комісії викликає, як мінімум, питання», — зазначив Філатов. При цьому середня ставка оренди державної портової нерухомості становить 5 гривень!
Але питання портів — не єдине «гаряче». На останньому засіданні комісії розглядали й умови виконання приватизаційного договору компанією «Укртелеком», яка належить Рінату Ахметову. Дискусія з цього питання виявилася дуже жвавою: лунали заяви про те, що варто було б повернути компанію у власність держави і знову продати.
Без відповіді поки й питання розгляду заяви Ігоря Коломойського про непрозору приватизацію у 2000-х підприємств «Укррудпрому». Як пояснив Філатов, наразі Генпрокуратура вивчає це питання, але новин поки що немає.
Доки правоохоронці й нардепи досліджують чесність і правильність продажів держактивів минулих років, попереду — торги залишками державної власності.
До слова, до осені Фонд державного майна України (ФДМУ) розпочне продажі на фондових біржах пакетів акцій низки підприємств. Серед них очікуються 5% акцій Одеського припортового заводу та 25% — пакети акцій кількох енергокомпаній. Усього в списку на приватизацію — 286 об’єктів. Ще 43 внесено до переліку заборонених до приватизації, для продажу яких необхідно рішення парламенту.
Як торгуватимуть залишками державного майна? Про це після засідання спеціальної контрольної комісії з питань приватизації розповів у першому бліц-інтерв’ю «Дню» новопризначений голова ФДМУ Ігор БІЛОУС.
— На одному із засідань спеціальної контрольної комісії з питань приватизації прозвучала пропозиція реприватизації «Укррудпрому». Чи розглядає Фонд наразі такий варіант?
— Це велика політика. Я цим не займаюся. Вона (ідея. — Авт.) зараз звучить поки що в залі...
— Чи займається ФДМУ питанням «Укррудпрому»?
— Я не можу сказати, так чи ні. Останні 20 днів я цим не займався...
— А як загалом ставитеся до реприватизації?
— Не дуже добре. Це шлях, який відкине країну одразу на 10 років назад.
— Якщо Генпрокуратура знайде факти порушення під час приватизації «Укррудпрому», то який тоді має бути механізм повернення таких активів?
— Штрафи, доплати.
— Які три основні завдання поставили перед вами як голові Фонду держмайна України?
— Перше — відновити прозору велику приватизацію. Друге — покращити рівень корпоративного управління. Третє — змінити докорінно інститут оцінки.
— Що у вашому розумінні означає «велика прозора приватизація»?
— Продаж об’єктів на прозорих умовах. Йдеться про такі об’єкти, як «Одеський припортовий завод» (ОПЗ), сукупність шести обленерго й їхні контрольні пакети.
— Чи плануєте приватизувати названі об’єкти до кінця цього року?
— Так.
— Коли розпочнуться торги?
— Перш за все, продаватимемо «Локомотивний завод». Думаю, що ТЕСи виставимо до кінця літа. У вересні — обленерго. У листопаді (якщо не помиляюся) піде «Одеський припортовий завод».
— Яку суму коштів очікуєте отримати від цієї приватизації?
— 17 мільярдів гривень.
— Думаєте, що таку суму реально отримати до кінця 2015 року?
— Я думаю, що таку суму реально взяти тільки за «Одеський припортовий завод».
— Ви — людина з бізнесу, тривалий час працювали в інвестиційній компанії і знаєте, що є час продавати активи, а буває, коли краще притримати...
— Зараз немає часу тримати активи. Треба продавати.
— А може не варто робити цього в період кризи, зважаючи на можливість низької ціни? Адже приклад «Криворіжсталі» показав, що прозора і своєчасна приватизація може дати чималі гроші за такий потужний об’єкт...
— Це вищий пілотаж... Насправді у нас була така велика приватизація лише одна...
— Що дає впевненість у тому, що час продавати? Чому вважаєте, що, наприклад, за ОПЗ дадуть ці гроші?
— Це підприємство унікальне, стратегічне, працює на імпортній сировині (газі). Ціну на газ визначає ринкова кон’юнктура. Продукція заводу експортується за тверду валюту. Це — біржовий товар, вартість якого можна прорахувати щодня. Аміак плюс «перевалка» — для інвесторів дуже швидко і зручно. Сьогоднішня кон’юнктура падіння ціни на газ і вартості аміаку вказує на те, що даний об’єкт може коштувати дуже дорого. І його ціна жодним чином не залежить від того, що відбувається в Україні.
— Як забезпечуватимете під час приватизації недопущення російських компаній до участі?
— Дивитимемося власників до останнього бенефіціара.
— Коли стартує приватизація портів?
— Це компетенція Мінінфраструктури. Я не вірю в продаж портів. Має бути їхня концесія.
— Якщо цього року очікується продаж ряду потужних об’єктів, то під яким гаслом пройде 2016 рік?
— Є дуже багато об’єктів, які не приватизуються, ми плануємо ними управляти, наприклад, «Турбоатом».
— Чи проводилась інвентаризація діяльності колишнього голови ФДМУ? Чи знайшли порушення? І що робитимете, якщо знайдете?
— Розкажіть мені хоч про якусь велику приватизацію останніх 10 років.
— Наприклад, «Укртелеком». До речі, на останньому засіданні спеціальної комісії з приватизації якраз обговорювали виявлені порушення щодо цього об’єкту. Що будете з цим робити?
— Не знаю. Комісія вирішуватиме. Якщо є порушення — будемо щось робити. Там прокуратура має справу... Але той, хто думає, що «Укртелеком» сьогодні коштує великі гроші, дуже сильно помиляється. На дворі ХХІ століття, і вже є третє і четверте покоління зв’язку. А все, що є в «Укртелекомі», — транспортна мережа. От і все...
— То ви за те, щоб, у разі виявлення порушень з виконання інвестиційних умов чи приватизаційного конкурсу, нинішнім власникам таких об’єктів дораховували суми сплати?
— Я за те, щоб шукати рішення в площині переговорів і аргументів... Не можна змішувати бізнес і популізм.
— Один з учасників приватизації попередніх років Ігор Коломойський на одному із засідань комісії заявив, що приватизація 2000-х була непрозорою. Ви з ним згодні?
— Щось було прозоро, щось — ні. Багато було непрозоро, звичайно. Так весь капітал створювався в Росії, Україні, інших радянських республіках. Всі про це знають. Якщо ви думаєте, що ми проведемо реприватизацію тих підприємств, які продали у 1990-х роках, то дуже сильно помиляєтеся. В такому разі будуть судові процеси на багато років... і, зрештою, все це «помре» в процесі між зміною влади. Ми чого домагаємося? Затяжних великих процесів чи нормального процесу, прозорого, зрозумілого, і руху вперед?
— На вашу думку, чи потрібно переглядати результати приватизації 2000-х років?
— Треба звернути увагу на кілька останніх років — 2012 — 2014 роки. Деякі речі були недобре продані. Сюди потрапляють певні енергетичні об’єкти...
— Але ж заява Коломойського стосувалася продажу держмайна в 2000-х роках...
— Я не готовий зараз про це говорити. Треба дивитися об’єкт за об’єктом. Я не займаюся популізмом. У мене є конкретні завдання, і я їх виконуватиму. Я не прийшов сюди забирати у людей бізнеси, які були куплені, потім модернізовані чи ще щось зроблено. Якщо є проблема з проданими підприємствами (не інвестовано, порушено інвестиційні умови), тоді ми втручатимемося і вивчатимемо ситуацію.