Як стати багатим та відомим?

У галактиці світових брендів є, виявляється, місце і для українських торгових марок. От тільки дороги туди ми, схоже, ще не знаємо. Принаймні вона не описана в політиці держави і тим більше не увійшла до буденної філософії наших підприємців. Навіть національна програма розвитку бренду «Україна» досі не народилася. А от Coca-Cola має лише за один свій бренд мінімум $74 мільярди, а Майкрософт — $70 мільярдів. І цей факт швидше підштовхував до активних дій, ніж засмучував учасників наради «Вітчизняні торгові марки. Проблеми та перспективи», що зібралася в Українському фонді підтримки підприємництва.

Наймоднішим бізнесом було визнано минулого року створення франчайзингових мереж та брендів. Тому що витрат на це потрібно порівняно мало, а рентабельність обчислювалася в тисячах відсотків. І виходило, що цей самий бренд далеко не у всьому відповідає сухому формулюванню (добре відома споживачам «розкручена» торгова марка, що завоювала певну частку ринку), виведеному президентом Гільдії брендів Володимиром Співаковським.

За його словами, найвідомішим у світі вітчизняним брендом досі залишається Чорнобиль. На ньому, як вважає голова гільдії, Україна вже заробила $12 мільярдів інвестицій. І це ще не край. Тому що свого часу Японія на ліквідацію наслідків бомбардування Хіросіми та Нагасакі отримала $300 мільярдів.

Однак брендами у всьому світі прийнято пишатися, так що Боже збав нас і надалі продукувати щось подібне. Адже в Україні є маса інших речей, які заслуговують на увагу. Співаковський упевнений, що серед них — українська горілка. Мовляв, алкогольна продукція у світі ділиться не на Немиров, Смірнофф, Мягков і Гетьман. Знають якраз японську саке, мексиканську текілу, французький коньяк, кубинський ром, російську горілку. «Всі вони по сорок градусів, і наша горілка перед ними анітрохи не поступається. Як продукт досить високої якості, вона могла б мати успіх, — стверджує Співаковський і додає на подальші місця у своєму рейтингу потенційних українських брендів ракети, радари та літаки. На його думку, щоб створити вітчизняні бренди, необхідно лише все це правильно подати світовій громадськості.

Але в Україні цьому уваги не приділяють. А, між іншим, за словами голови гільдії, в недалекому минулому Нігерія, розповівши про свої позитиви в Файненшнл Таймс за $800 тисяч отримала $3 мільярди венчурних інвестицій. І цих шалених ризикових грошей, яких, на думку фахівців, крутиться у світі близько $300 мільярдів, залишилося ще достатньо. Але чи перепаде частина з них Україні, залежатиме лише від її внутрішнього настрою. Українські специ з брендів сподіваються, що після виборів у країні займуться своїм злегка підмоченим останнім часом іміджем.

Поки ж, як вважає Співаковський, відсутність брендів гальмує вступ України до Євросоюзу та СОТ, де у неї прискіпливо запитують: а бренди у вас є? «А ми збентежено мовчимо: чи то тому, що філософія ведення бізнесу неправильна, чи то тому, що не вистачає знань», — розмірковує «брендмейстер», запрошуючи також і всіх нас замислитися над тим, яким шляхом іти до популярності у світі та процвітання. І наводить просто неймовірні приклади. Виявляється, свого часу бренд Естонії розкручувався на анекдотах про повільність, і це дозволило на 70% збільшити потік інвестицій та туристів. Чи не посміятися й нам над собою?

Але висловлювалися на нараді і більш тверезі ідеї. Так, на думку представника американської консалтингової компанії DI Володимира Бурого, все залежить від бізнес-філософії, в основі якої лежить розуміння того, що фірма має створюватися спочатку під бренд, а товари при цьому можуть мінятися скільки завгодно і проводитися де завгодно. «Це минуле століття було інвестиційним, коли країни намагалися розміщувати у себе підприємства. Сьогодні ж виробництво, принаймні в області легкої промисловості, зміщується у бік Китаю, бо там дешевша робоча сила, — відзначає він. — За великим рахунком, зовсім не обов’язково, щоб кросівки «адідас» робили в Німеччині, а костюми від Вороніна шили в Україні. Не враховувати сьогодні такі світові тенденції розвитку бізнесу, значить, програти в майбутньому ринок».

На нараді пропагувалися зокрема й такі форми організації бізнесу, як франчайзинг, що дозволяє швидко та ефективно, без додаткових виробничих витрат розкручувати торгову марку. Такий підхід, на думку фахівців, відсотків на дев’яносто — запорука успіху. Залишилося лише зрозуміти, чого ж бракує українцям, аби пройнятися новими філософськими ідеями в організації бізнесу? Можливо, таких ось ненудних нарад?