Як уберегтися від модифікованих генів

Україна із суттєвим запізненням, але розпочала (ще за попередньої влади) запроваджувати певні регулятори щодо харчів із генномодифікованими організмами (ГМО). Наразі у світі точаться запеклі дискусії: прихильники продуктів із ГМО стверджують, що однозначних доказів їхньої шкідливості немає, опоненти натомість наводять свої аргументи, яких, до речі, чимало. Серед найбільш вагомих — у Канаді, де ці харчі в широкому вжитку і де довгий час не вводили вимоги щодо інформування про наявність в них ГМО та обмеження використання, останніми роками помічено, що активність сперми в підлітків і молодих людей упала на 50%. Щоправда, нині в нас діє низка відповідних нормативних актів: закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», спеціальні постанови Кабміну. Зараз виробник зобов’язаний надавати інформацію про наявність або відсутність ГМО в складі харчових продуктів, відповідно їх маркувати. Згідно з переліком, затвердженим у грудні минулого року Міністерством охорони здоров’я, контролю підлягають соя, кукурудза, рис, пшениця, картопля, томати, диня, ріпак, низка інших культур, продукти дитячого харчування та сировина для їхнього виготовлення тощо.

Цю проблему обговорювали на засіданні Житомирського прес-клубу реформ, яке відбулося нещодавно на базі державного підприємства «Житомирстандартметрологія». Як зазначила його директор Владислава Хижняк, чинний уряд дав 1,7 мільйона гривень на проведення лабораторних аналізів продуктів харчування, і в рамках цієї програми Управління з питань захисту прав споживачів у Житомирській області добрало зразки, а підприємство провело їх випробування. Але загалом, і це стосується ГМО, законодавством порядок таких досліджень не визначено, немає чіткої регламентації їхньої періодичності. Крім того, виробник може самостійно надавати для них зразки, тому не можна з впевненістю сказати, чи це його продукція, чи вироби з найближчого супермаркету.

Начальник сектору молекулярно-генетичних досліджень цього підприємства Наталя Бондарець наголосила, що ГМО в кількостях, що перевищують допустимі 0,9%, виявили в м’ясопродуктах і ковбасі (зокрема, зафіксовано показники від 1,7 до 5,7 відсотка). Причина: під час їх виготовлення могли використовувати генетично модифіковану сою або крохмаль, за допомогою якого збільшують масу. (Однак варто зазначити, що деякі дослідники заперечують можливість дуже точно фіксувати вміст ГМО. — В.К.). До «групи ризику» також належать плавлені сирки, корм для тварин (у пробах виявлено більше п’яти відсотків ГМО), м’ясні консерви, харчова кукурудза. Загалом більше всього ГМО виявляють саме в соєвих продуктах.

Крім того, Хижняк зауважила, що в Україні і області дослідження на наявність ГМО, видачу відповідних висновків, крім них, проводять інші структури, не акредитовані належним чином. Надійність таких випробувань викликає сумніви. Тим часом на підприємстві створено нову лабораторію (було продемонстровано чотири окремі стерильні відсіки у спеціальному приміщенні, обладнані сучасними приладами і апаратами). Вона відповідає міжнародним стандартам, її акредитовано Національним агентством з акредитації України. Тільки результати її випробувань є легітимними в регіоні. Оскільки підприємство госпрозрахункове, підприємці, які звертаються, платять: за визначення наявності ГМО в продуктах — 482 гривні, за кількісний аналіз — 623 гривні. Це доволі помірна плата якщо не за безпеку, то за інформацію, і для підприємців, і для споживачів, про можливі неприємності.

Деякі узагальнені дані навів директор Департаменту споживчої політики Держспоживстандарту України В’ячеслав Голубовський. За його словами, порівняно з Європейським Союзом, де є п’ять серйозних директив щодо ГМО, в Україні з унормуванням цього питання багато проблем. Крім того, коштів на відповідні випробування не давали. Згадані 1,7 мільйона гривень, що дав уряд, він уважає першим кроком, за яким, сподівається, будуть наступні. Минулого року в системі Держспоживстандарту загалом проведено 4700 випробувань на вміст ГМО (на основі добровільної ініціативи підприємців), перевищення норми їх вмісту виявлено в 5,6% перевірених суб’єктів господарювання. Через це «День» поцікавився, що може спонукати бізнес відмовитися від застосування генномодифікованих рослин і масового виробництва продуктів з ГМО, бо ж очевидно, що йдеться про великі прибутки. На це Голубовський відповів, що треба вдосконалювати правову базу, але наразі питанням трансгенних організмів опікується ціла низка різних державних органів. Водночас він зауважив, що підприємцям буде важко заявляти претензії, поки не буде чітко доведено й визнано потребу їх вживати, а з огляду на те, що вивчено функції лише мізерної частини ДНК (всього 3%), прихильники ГМО ще довго матимуть контраргументи.