Як вгамувати інфляцію?

Отже, січневу інфляцію (1,4%) можна сприймати спокійно. Вона викликана сезонним зростанням цін на послуги (2,3%) і продовольчі товари (1,4%), а також традиційним впливом підвищених грошових виплат у грудні. Меншою, ніж цьогорічна, стартова інфляція року була лише у 1998 році, коли вона становила 1,3%, та у 2000 році — 1 %. Всі інші роки незалежності в січні вона була вищою. Але 1998 рік став роком фінансової кризи, а 2002 рік — дефляції.

Сюрпризом для аналітиків є те, що січневу інфляцію «зробили» послуги (підвищення тарифів на комунальні послуги, в тому числі й на газ), а не «хліб і м’ясо». Разом із тим у порівнянні з січнем минулого року інфляційний фон помітно змінився. Він визначається грудневою монетарною хмарою, коли зростання грошової маси істотно випередило зміни монетарної бази (У останньому кварталі 2003 року приріст грошової маси становив 12,5 %, бази — 6,7%). Ця хмара повністю не вилилася й у січні. А відтак, вірогідно, висітиме над небосхилом ще принаймні 3 — 5 місяців. Однак у порівнянні з груднем (1,5%) січнева інфляція була меншою. В цьому контексті має значення саме тенденція до згасання інфляційної хвилі, а також те, що нинішня січнева інфляція, яка зазвичай сприймалася як негативний фактор, що гарантує економіці та сімейним господарствам додаткові проблеми, нині розглядається як досить помірна. Таким чином перший із найнебезпечніших порогів на шляху річного руху роздрібних цін подоланий більш-менш успішно. Це дозволяє сподіватися, що річна інфляційна траєкторія утримається в межах, встановлених законом про бюджет (6,3%). Більше того, за моїми оцінками при доброму врожаї, стабільних тарифах і цінах на газ і нафтопродукти можна знизити річну цінову динаміку до 4,5 — 5,5%. І я ще раз наголошую, що одним із аргументів на користь цього є інфляція першого місяця року, яка менша за торішній відповідний показник. Виходячи з цього, можна також говорити про реальні шанси для випередження минулорічного графіка зростання ВВП (у січні за попередніми даними воно становило 9%) і обсягів промислового виробництва. Якщо 2003 року січнева інфляція йшла інерційно наростаючим шляхом: з 1,4% у грудні 2002 року до 1,5% у січні 2003 року, то 2004 року вона є інерційно спадаючою: з 1,5% у грудні до 1,4% у січні.

В той же час інфляція в січні, за нашими оцінками, є достатньою, щоб «вписатися» в шестивідсоткове зростання цін за підсумком року, але дещо більшою, ніж потрібно, щоб вийти на рівень 4,5% — 5,5%.

Серед монетарних інструментів, якими цього можна добитися, — приріст грошової бази в межах 1 — 1,5% за січень — березень (за умови, що зберігатиметься не більша, ніж шестивідсоткова динаміка росту ВВП та десятивідсоткова динаміка зростання виробництва у промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті та торгівлі). В лютому та березні бажано також зберегти січневу структуру чистої кредитної емісії з переважним спрямуванням коштів на купівлю валюти. Якщо, звичайно, уряд не нарощуватиме далі обсяг депозитів на рахунках в НБУ та буде достатньою пропозиція валюти для чистих інтервенцій, спрямованих на купівлю на міжбанківській біржі. У іншому разі доведеться збільшувати компенсуюче рефінансування банків, тоді як саме незначна емісія на рефінансування в грудні минулого та січні цього року була одним із чинників, що допомогли стримувати інфляцію. Водночас позитивних наслідків слід очікувати від посилення гривні (за умов достатнього перевищення її пропозиції над попитом і збереження значного позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу). Бажано також виявляти певну стриманість у купівлі валюти (за її надмірної пропозиції). Краще дати можливість зміцнитися курсу гривні. Внаслідок зростання попиту на національну валюту стає можливою політика сильної гривні, що сприятиме дедоларизації економіки, а отже, зменшенню швидкості обертання грошей і розширенню можливостей для продовження ремонетизації економіки. Одночасно це матиме певний прямий антиінфляційний ефект. Я сподіваюся, що на це ж працюватиме і можлива заява Нацбанку про те, що на період, протягом якого ризики прискорення інфляції і послаблення динаміки зростання ВВП залишатимуться урівноваженими, облікова ставка буде стабільною. Дуже важливо, принаймні до літа, залишити стабільними і всі тарифи природних монополій. Серед інших корисних порад уряду експерти з монетарної політики висувають вимогу виявляти стриманість у видатках навіть при отриманні позапланових надходжень до бюджету (фаховою мовою це зветься тримати фіскальний профіцит).