Як захистити економіку?

Рада національної безпеки та оборони (РНБО), на засіданні якої було присутнє вище керівництво всіх згаданих структур, ухвалила рішення створити державний стабілізаційний фонд та збільшити розмір максимальної компенсації за банківськими внесками фізичних осіб. Глава держави Віктор Ющенко взяв під свій контроль ситуацію з протидією впливу фінансової кризи і з цією метою підписав закон про поновлення на декілька днів роботи Верховної Ради VI скликання. Тепер тільки від оперативності й уміння домовлятися різних політичних сил залежить результативність роботи Ради для захисту економіки.

«За рахунок надприбутку Національного банку України підвищити рівень гарантування одного внеску вдвічі та довести цю цифру до рівня 100 тисяч гривень. Якщо всі компетентні органи проведуть реалізацію цього рішення, близько 98% усіх внесків населення в будь-якому банку будуть гарантовані державою», — говорить Ющенко. Глава держави запропонував перерахувати до фонду гарантування повернення внесків населення додатково понадпланово один мільярд гривень та закликав скоротити державний апарат на всіх рівнях на 20%. Ющенко підкреслив, що скорочення держапарату торкнеться, зокрема, і його секретаріату. Що стосується коштів із стабілізаційного фонду, то вони, на думку Ющенка, можуть бути направлені на викуп системоутворюючих підприємств, включаючи комерційні банки.

За підсумками засідання РНБО було прийнято рішення, яке складається з чотирьох напрямів: заходи в макроекономіці та бюджетній політиці, заходи з протидії кризі в реальному секторі економіки, заходи в митній, банківській сферах. Зокрема, заходи в бюджетній сфері покликані, «відмовившись від популізму», встановити «чіткі параметри» бюджетів на 2008 та 2009 роки. Президент визнав право уряду давати свою оцінку макроекономічній ситуації, однак підкреслив, що РНБО «повинна чесно висловитися та закріпити маяки, за якими мають розвиватися економічні, соціальні та інші напрями».

У свою чергу, голова Національного банку України Володимир Стельмах в умовах протистояння негативним тенденціям в економіці вважає за необхідне заручитися кредитною підтримкою Міжнародного валютного фонду. «Кредит потрібен. Навіть не важливою є сама сума, важливим є оголошення про те, що вони будуть готові вступити (у кредитні відносини з Україною. — Авт.) у разі настання в нас надзвичайної ситуації», — говорить він. Потенційна можливість надання позики необхідна Україні до поновлення фізичного експорту української хімічної та металургійної продукції на світові ринки. «Питання ціни та суми можуть з’ясовуватися тоді, коли конкретно з’явиться необхідність (фінансова підтримка. — Авт.). Зараз треба просто позначити, що у разі нашої термінової потреби ми можемо звернутися й оперативно отримати (позику. — Авт.). Має бути страхове оголошення», — підкреслив Стельмах. Він також завірив, що зі свого боку Нацбанк буде продовжувати підтримувати гривню своєю інтервенцією. З початку жовтня Нацбанк вже продав на міжбанківському валютному ринку близько $1 мільярда.

Але на думку професора Інституту стратегічних оцінок Анатолія Гальчинського, утопічними є спроби влади повернути стабільність банківському сектору без стабілізації реальної економіки, передусім промисловості, де минулого місяця падіння виробництва досягло 4,1%.

Зі слів експертів, діла не буде, якщо при складанні плану порятунку економіки влада не дослухається до представників тих галузей, яким вже завдала удару світова криза. Свої рекомендації економічному блоку уряду останні вже готові надати. Зокрема, Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції, а також Українська асоціація підприємств чорної металургії запропонували перелік своїх заходів по виходу з кризи металургії. Окрім іншого, вони закликають розглянути такі питання: недостатня кількість рухомого складу для залізничного перевезення продукції, забезпечення своєчасного та повного відшкодування ПДВ виробникам-експортерам, зняття діючих санкцій на ринках США, ЄС та Росії, застосування заходів торгового захисту проти зростаючого імпорту металопрокату в Україну, заходи з розвитку внутрішнього ринку металоспоживання, забезпечення металургії кредитними ресурсами за середньоєвропейськими ставками та інше.

Але чи будуть здатні політики почути один одного? «Логічно було б, якби Президент України не робив спроби «перетягнути ковдру» на підвідомчу йому РНБО, а закликав усі політичні сили, представлені в парламенті, погодитися на створення антикризового технічного уряду та голосування за жорсткі антикризові заходи. При цьому маючи на увазі, що необхідною є передача влади антикризовому технічному уряду, який би працював до президентських та подальших (після них) парламентських виборів. Усі міністри та прем’єр-міністр нинішнього уряду мали публічно пообіцяти не претендувати на президентську посаду в 2010 році та на депутатські мандати на наступних парламентських виборах», — вважає економіст Борис Кушнірук. Як розповів він «Дню», такий технічний уряд міг би провести комунальну реформу, реформу паливно-енергетичних ринків, реорганізацію та приватизацію вугільних шахт. Адже ці реформи, на думку Кушнірука, є найбільш больовими, і для їх проведення «потрібні справжні фахівці, які не будуть «тремтіти» за втрату політичних рейтингів». «Кількість сфер реформування може бути обмежена, але саме на цих напрямах необхідно зосередити основні зусилля такого уряду. Зрозуміло, що реформи повинні супроводжуватись жорсткою бюджетною політикою, спрямованою на стимулювання інвестиційного попиту, а не кінцевого споживання. За такого підходу можна було б говорити про доцільність відкладання позачергових парламентських виборів», — додає експерт.

Разом з тим, ніякого реформування не буде без злагодженої роботи та єдиного підходу парламентаріїв у розв’язанні цих питань. Учора депутати обмежилися блокуванням трибуни. Таку продуктивність із затвердженням невідкладних антикризових законів учора дуже влучно охарактеризував голова Верховної Ради Арсеній Яценюк: «Замість того, щоб сказати людям, що ми 150 тисяч відшкодовуємо з фонду гарантування внесків, ми, вибачте, їм фігу з трьох пальців скрутили».