«Якби мені море пива, я б дельфіном став...»

Вітчизняні пивовари наперебій доповідають про підвищення технічного рівня, поліпшення якості та збільшення обсягів продукції й про активне залучення інвестицій до своїх підприємств. Такий стан справ дозволив у 2006 році збільшити виробництво на 29 мільйонів декалітрів. Майже стільки становив і експорт вартістю близько $80 тисяч. А в середньому на кожного українця вітчизняні пивовари виготовили по 54 літри. Цього року, як заявив журналістам голова наглядової ради ЗАТ «Укрпиво» Петро Перетятько, споживання цього напою перевищить 60 літрів.

На переконання пивоварів, українське пиво завдяки високій конкурентності, якості та оригінальній рекламі знане та відоме не лише в Україні, а й далеко за її межами. «Чотириста сортів пива виготовляється вітчизняними підприємствами в Україні, це достатньо... І в тридцять країн світу ми постачаємо свою продукцію», — хизується Перетятько.

Проте за динамічним розвитком пивоваріння, виявляється, не встигає сільське господарство. «Хмелю не вдосталь, щоб задовольнити наші потреби. І його якість не відповідає нашим стандартам. ...Тому доводиться брати хмелепродукти з-за кордону: в основному з Німеччини, Чехії, Франції», — говорить головний пивовар країни.

А от пивовареного ячменю кожного року купували близько двох мільйонів тонн. «Ячменю ми зараз виробляємо в достатній кількості для того, щоб забезпечити свої потреби. Ми в три з половиною рази збільшили посіви, але якість пивовареного ячменю мала б бути кращою. ...Цього року показник білку в ячмені завищений і доведеться попрацювати, щоб зробити з нього гарний солод...» — бідкається Перетятько.

Проте одночасно з погіршенням якості ячменю... росте його ціна. За рік вона зросла вдвiчi й, за словами пивоварів, і далі підвищуватиметься. Нинішня ціна — півтори тисячі гривень за тонну. Тож не за горами й підвищення ціни на пиво. «Ціна ячменю, звичайно ж, буде рости, від цього залежатиме й ціна нашого продукту. Та наскільки саме подорожчає, сказати не можу, — говорить Перетятько. — Це скажуть підприємства, якщо порахують свою собівартість».

Так само інтригувала журналістів і генеральний директор ВАТ «Сан Інтербрю Україна» Людмила Наконечна: «Я поки не готова відповісти, наскільки підвищаться ціни, тому що ми повинні дочекатися закінчення цього періоду й отримати останні ціни, які будуть». За її словами, такому підвищенню цін могла б завадити спеціальна програма по зменшенню собівартості продукції. «Це шикарний інструмент, який давно використовується в багатьох західних країнах і який, на жаль, поки неактивно застосовуєтсья у нас. А це інструмент, який допомагає підприємству побачити його ресурси, додаткові ресурси й спрямувати їх на пониження ціни продукції», — пояснювала Наконечна.

Утім, як запевнив Перетятько, цього разу внутрішніх резервів для утримання ціни, скоріш за все, не вистачить... «Збільшується вартість ячменю, збільшується вартість хмелю, то, дійсно, підвищення цін буде однозначно...» — підтримує шефа його заступник Микола Лавріненко.

Пивні підприємці запевняють також, що вони готові до серйозної конкурентної боротьби, якщо Україна вступить до СОТ. «Для пивоварів неприємностей, я гадаю, не буде. Всі підприємства цієї галузі готові до роботи в СОТ. ...Всі можливості працювати на ринку Європи у нас є. Тому ми не злякаємося СОТ, бо готові до цього...», — висловлює позицію пивоварів Петро Перетятько. За словами підприємців, сьогодні на світовому пивному ринку передові технології та досвід доступні всім. «Дуже легкий доступ... Можна бути суто національною компанією й отримувати закордонний досвід», — стверджує голова наглядової ради ЗАТ «Оболонь» Сергій Блощаневич і додає, що саме на цьому досвіді грунтуватиметься технологія солодового заводу, який цього року відкриває в Хмельницькій області «Оболонь».

Привабливу особливість українського пивного ринку відзначає й генеральний директор ЗАТ «Сармат» Йорн Педерсон, який лише нещодавно почав працювати в нашій країні. «Бути в Україні протягом перших трьох місяців було дуже цікаво, особливо на пивному ринку, що зростає дуже швидко. У світі є лише декілька ринків, які можна зрівняти з українським за темпами зростання. ...І характерно те, що це зростання збережеться й у майбутньому», — прогнозує Педерсон.

Проте, як зазначають спеціалісти, на жаль, за поступом ринку пива не встигає розвиток пивної культури. З'явилися такі поняття, як пивний алкоголізм, до якого призводять всюдисуща реклама й доступність цього напою неповнолітнім. Пивовари не відхрещуються від цих проблем. «Ми говоримо, де продавати, як продавати й кому продавати. ...Але й зараз торгівля не виконує відповідні закони!» — пояснює Перетятько. А фінансовий директор ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» Олександр Говядін акцентує увагу на тому, що не кожному українцю по кишені випити пиво в барі. Мовляв, купив у кіоску, випив на вулиці й заощадив певні гроші... Тобто причина всьому — незаможність населення. Та й чи вистачить барів на усіх бажаючих скуштувати хмільний напій, особливо у свята, якщо на вулиці з пивом штрафуватимуть? Як показала практика, у День незалежності, коли в центрі Києва заборонили продаж будь-якого алкоголю, у тому числі й пива, то бажаючі випити все ж знаходили бажану пляшку й пили її просто на вулиці... Простіше кажучи, культура тут не проявилася.

Ситуацію підігріває масована пивна реклама. Утім, підприємці спростували твердження про величезні витрати на рекламування й пропагандування пивного алкоголізму. «Усім чомусь здається, що це має бути відсотків десять, а то й більше. Ні, реклама складає до трьох відсотків (бюджету. — Авт. ). ...До того ж ми не плануємо цього року вводити якийсь новий бренд, будемо серйозно займатися тими брендами, які в нас є...» — запевняє Наконечна.

У будь-якому разі пивний ринок України розвивається й вітчизняні пивовари стають цілком конкурентоспроможними на світовому ринку. Однак, хоча підприємці й дають пораду «споживати помірно», хмільний напій стає все популярнішим серед українців, у тому числі й неповнолітніх. І лише це певною мірою виправдовує його подорожчання...