Якою буде економіка після корона-кризи

Сьогодні перед Україною стоїть серйозний виклик — впровадження ефективних протиепідемічних заходів для боротьби з COVID-19 з мінімальними негативними наслідками для економіки країни. Уже зараз дія жорстких обмежувальних заходів впливає на роботу бізнесу, державних органів та установ, а також на повсякденне життя мільйонів людей.

23 березня, Європейська Бізнес Асоціація провела онлайн-зустріч на тему «COVID-19: Бізнес проти форс-мажору», під час якої директори компаній, представники міжнародних фінансових інституцій та державного сектору поділилися своїми поглядами на ситуацію з коронавірусом і обговорили зміни в роботі бізнесу, можливі наслідки й загрози, шляхи м’якого виходу із кризи та пошук нових можливостей.

У дискусії взяли участь очільник СЕО Dragon Capital Томаш Фіала та очільник СЕО BASF Тіберіу Діма, голова правління Raiffeisen Bank Aval Олександр Писарук, голова правління Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олена Волошина, очільник СЕО Siemens Ukraine Мацєй Томаш Зєліньскі, голова правління ING Bank Ukraine Саїда Джарболова, а також заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован і заступник керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів.

ПРО ПРОГНОЗИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ

Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає падіння ВВП на 4% та девальвацію гривні до 30 грн/$ (на кінець року) — за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/$, тобто девальвація становитиме близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, тобто якщо карантин буде продовжено на довший термін, ВВП може знизитися на 9%, а гривня здешевшає до 35 грн/$. До того ж, за таких умов варто очікувати й росту безробіття.

Варто зауважити, що Україна готова до можливої кризи краще, ніж 2008-го чи 2014 року, — такою була одностайна думка учасників дискусії. Так, до прикладу, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво нижчий (минулого року дефіцит був нижчий від 3% ВВП, 2008-го — досягав 8%). В експорті домінують soft commodities (продукція аграрного сектору), яка становить 40%, 2008 року вона становила 12%, і падіння споживання даної продукції або ж цін на неї не очікується.

Разом з тим, країна не має достатнього запасу міцності, щоб безболісно пережити ситуацію. Тим паче, якщо раніше ми мали досвід проходження фінансової кризи, то зараз вона має дещо інший характер. Ідеться про кризу робочої сили, про великий вплив емоційної та психологічної складової, про необхідність діяти тривалий час в умовах невизначеності.

ПРО СПІВПРАЦЮ З МІЖНАРОДНИМИ ІНСТИТУЦІЯМИ

Тому для України критично важливо продовжити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними інституціями, щоб рефінансувати поточний борг і профінансувати бюджетний дефіцит. Так, наразі необхідно виконати дві умови, що залишились, — ухвалити закон про неможливість повернення банків (націоналізованих чи ліквідованих) екс-власникам і закон про ринок землі. Програма, погоджена з МВФ у грудні, становить 5,5 млрд дол., однак наразі її необхідно збільшити приблизно удвічі, мінімум до 10 млрд дол. і, як мінімум, половину з отриманих коштів отримати цього року саме в бюджет, а не резерв НБУ. Крім того, важлива співпраця також з іншими міжнародними партнерами. Так, 1 млрд дол. Україна має отримати від Світового банку та півмільярда євро від ЄС.

Водночас нещодавно Світовий банк прийняв рішення про надання пакету на $14 млрд, із яких, зокрема, $8 млрд буде направлено на підтримку клієнтів Міжнародної фінансової корпорації. Ці кошти можна буде отримати за спрощеною процедурою. Також наразі йдуть переговори про надання коштів від ЄБРР та Європейської комісії на підтримку бюджету і спеціальне фінансування боротьби з коронавірусом.

Разом з тим, зараз дуже важливо розуміти: дефолт — не порятунок для української економіки, навіть дискусії та спекуляції на цю тему вже є шкідливими. Оголошення дефолту підірве довіру міжнародних партнерів, закриє доступ до отримання нових кредитів на багато років, призведе не лише до інфляції, а й до гіперінфляції тощо. Тому всі спікери були одностайними й акцентували на тому, що дефолт категорично не вихід, тож навіть розмови про цього варто припинити.

ПРО БАНКІВСЬКИЙ РИНОК

Наразі можемо констатувати, що банківська система перебуває у стабільному стані — достатньо капіталу та ліквідності. Минулого року банки продемонстрували дохідність капіталу на рівні близько 30%. Запроваджувати обмеження на валютному ринку наразі не варто, крім того, в цьому й немає необхідності. Найбільший виклик для банків у поточній ситуації — забезпечити безперервність обслуговування клієнтів і водночас збереження здоров’я працівників, що є ключовим пріоритетом. Також варто відзначити злагоджену співпрацю та регулярну комунікацію банків і регулятора, що наразі є дуже важливою.

ПРО РОБОТУ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ

Бізнес досить швидко адаптується до нових реалій та умов роботи в країні. Так, більшість працівників переведено на дистанційну роботу, відрядження максимально скасовані, комунікація переведена в онлайн-режим. Разом з тим, для тих працівників, які з огляду на специфіку своєї роботи повинні виходити на роботу, компанії намагаються організовувати безпечний трансфер, в офісах та приміщеннях проводиться обов’язкова дезінфекція.

Директори компаній стверджують в один голос: рішення про зменшення розміру заробітних виплат чи скорочення штату розглядатимуть в останню чергу. А на питання, що робитимуть компанії у разі продовження карантину, — більшість учасників та глядачів відповіли, що шукатимуть нові ніші для розвитку свого бізнесу.

ПРО НАСЛІДКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

Наскільки ефективно Україна та інші країни світу зможуть подолати економічні наслідки коронавірусу — залежить також значною мірою від зміни поведінкової моделі споживачів та реакції світових лідерів.

Власне, уже зараз зрозуміло, що, так чи інакше, наслідки запровадження жорстких обмежувальних заходів вплинуть на більшість підприємств в Україні. Найбільше постраждає малий бізнес і ті підприємства, діяльність яких пов’язана з фізичною присутністю клієнтів, сфера послуг та ін. Тому важливим заданням для бізнесу наразі є необхідність підготуватися до всіх можливих сценаріїв перебігу подій і мінімізувати негативні наслідки, які значно залежатимуть від сектору компанії.

Разом з тим, від влади бізнес очікує оперативної комунікації щодо всіх ужитих заходів, а також об’єктивного аналізу жорстких карантинних заходів та їх ефективності, поступове пом’якшення обмежень та відновлення економічної активності.

Певна річ, Україні, як і іншим emerging economies (економіка, яка розвивається), доведеться доволі скрутно, якщо жорсткий карантин затягнеться на тривалий час. Проте ми як ніхто здатні згуртовуватися у складні часи і приходити на взаємодопомогу, а ще шукати нові можливості й точки зростання навіть у період кризи.