«Європеїзація»

У новій поглибленій угоді між Україною та ЄС Україна хотіла б бачити дві базові речі — політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Про це на Міжнародному форумі «Європа — Україна» у четвер заявив Президент України Віктор Ющенко. За словами Президента, така ідея вже розглядається країнами-членами ЄС як на політичному, так і на експертному рівні. «Сподіваюся, що до вересневого саміту Україна — ЄС ми знайдемо те змістовне формулювання, яке буде відповідати українським прагненням», — сказав Ющенко.

Та чи готова економіка нашої країни до такого кроку? Європейські експерти, які на Форумі обговорювали тему «Відносини Україна — ЄС: економічний вимір», здебільшого наголошували на тому, що ще треба зробити Україні, а не на її нинішніх здобутках...

Голова комітету парламентського співробітництва ЄС—Україна Європарламенту Адріан Северин виступає за максимальне зближення України і ЄС, але без створення інституціонального оформлення цього руху. «Давайте робити разом усе, крім інституцій ЄС. Давайте робити так, ніби-то ми дійсно інтегровані, начебто ми створюємо нову політичну асоціацію й економічну інтеграцію. І давайте не будемо порушувати питання, що ми так любимо один одного, що ми можемо одружитися через п’ять чи шість років. Давайте жити разом, а шлюб прийде потім», — сказав Северин журналістам, мабуть, не думаючи про те, яке враження справить на них ця пропозиція...

«Українська економіка за останні часи продемонструвала не дуже впевнений успіх. Причина цьому — цілий ряд макроекономічних викликів... У першу чергу — це інфляція, яка за останні місяці склала 19,4%, а за рік — більше 20%. Це дуже високий рівень інфляції, й це буде мати негативні наслідки! Уряд повинен відповісти на цей виклик... Крім того, в України немає чітко визначеної монетарної політики. В інших країнах це ж є ключовим фактором контролю за внутрішнім попитом», — заявив з трибуни Форуму представник-резидент Угорщини в Міжнародному валютному фонді Балаш Хорват. На його думку, тільки гідно відповівши на дані виклики, Україна зможе підняти свою економіку до необхідного ЄС рівня.

А директор ЄБРР в Польщі Казімеж Марцинкевич навіть підрахував, коли такий підйом можливий... «Я вважаю, що Україна вийде на новий рівень економічного розвитку за 10 років. Український економічний потенціал надзвичайно великий, це, у першу чергу, промисловість і сільське господарство, це і люди, досить амбітні та освічені. Сьогодні навіть її географічне положення — дуже велика перевага... — Та все ж експерт застерігає: — якість економічної діяльності залежить від політичних свобод і демократії. А ситуація з цим в Україні, як багато хто стверджує, не дуже гарна: немає прозорості, немає ясності в регуляторній політиці, немає відповідного законодавства, існує корупція. Усе це і створює дуже погану атмосферу для успішної економічної діяльності».

У доповіді на проблеми в нашій країні американського політолога Збігнєва Бжезинського «Україна: оцінка 16 років незалежності» також вказується: «Україна страждає від повальної корупції, а держава занадто часто намагається втрутитися в ринкові процеси й так і не змогла підсилити свою енергетичну безпеку». Однак Україна, на думку Бжезинського, може «пишатися тим, чого вона досягла за останні півтора десятиліття». «Українці перебороли економічний застій 90 х років,створили основи ринкової економіки. Вони облаштували свою країну як незалежну державу, яку визнають за кордоном, і розвинули загальні відносини з Європейським Союзом, НАТО і США. Це важливі досягнення, яких, можливо, не очікували 16 років тому. Навпаки, 16 років тому деякі прогнози були дуже невтішними», — стверджує Бжезинський.

Вітчизняні експерти і з компліментами, і з критикою погоджуються, проте наголошують на тому, що для вирішення наших проблем треба обов’язково й серйозно поглиблювати співпрацю між Україною та Європейським Союзом...

«Вступ до СОТ — це той крок, та платформа, яка дозволяє говорити, що ми можемо розпочати новий етап у наших економічних відносинах з Європейським Союзом. Хоча сьогодні на цьому шляху перед нами і стоять декілька серйозних викликів... Проте відносини з ЄС — це той шанс, який дозволить нам протягом досить короткого періоду часу приєднатися до розвинутих держав і справді використати всі можливості нашої країни. Адже можна пишатися економічним зростанням у 7%, але це не призведе до серйозних зрушень — викликів набагато більше! І тому дуже важливо, щоб не відбулася підміна понять, коли замість напруженої внутрішньої роботи всі зусилля будуть у площині проведення переговорів», — наголошує заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький.

Схожої думки дотримується й директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Власюк: «Найбільші наші втрати — від нереалізованих можливостей. І необхідно по-новому оцінити існуючі форми і методи співробітництва, адже поки ми втрачаємо час, товарні потоки, які ми не можемо посилити, будуть перехоплюватися країнами Азії. І тут потрібні певні міждержавні рішення, тому що лише поглибивши співпрацю, ми зможемо вийти на новий рівень... По-моєму, нині ми цей потенціал не використовуємо, адже у нас є явні диспропорції в економічному співробітництві...».