Юрій ЧМИР: «Не буде правових гарантій — не буде й інвестицій...»

Закони ринку такі, що на етапі становлення нової економіки жодна держава не може обійтися без частини коштів, які приносять у країну іноземні інвестори. Грамотна політика із залучення зовнішнього капіталу є одним із основних чинників розвитку виробництва, приводить до створення нових робочих місць і загалом вирішує безліч економічних завдань. Однак для формування сприятливого інвестиційного клімату держава повинна гарантувати всім учасникам ринку рівні права та жорстке дотримання законності.

Про те, які чинники та події формують інвестиційну привабливість України, а які цьому процесу заважають, ми розмовляємо з депутатом Верховної Ради України, членом комітету з питань фінансів і банківської діяльності Юрієм ЧМИРЕМ:

— Юрію Павловичу, які, на ваш погляд, проблеми є основною перешкодою для притоку зарубіжних коштів в економіку нашої країни?

— Їх кілька, але однією з основних я вважаю те, що досі багатьом питанням регулювання діяльності іноземних інвесторів приділяють недостатньо уваги. Без чітко прописаної, прозорої схеми взаємовідносин держави та бізнесу, зокрема іноземного, без повного впровадження загальноприйнятих правил гри та можливостей для чесної конкуренції чекати бурхливого потоку зовнішніх вливань у нашу економіку безглуздо. Інвестори не матимуть серйозних проектів у країні, якщо вони не будуть упевнені, що їхні права захищені на державному рівні. Треба визнати, що Україна прагне сприйняти європейський і загалом світовий законодавчий досвід. Хоча, безумовно, поки не все йде так, як нам того хотілося б.

— Що містить у собі комплекс сприятливих умов для інвестицій?

— Ми повинні розробити повноцінну законодавчу систему, що сприяє залученню до нас іноземного бізнесу. Грамотно вибудувані та реально функціонуючі закони — це конституційна гарантія того, що міжнародна співпраця йтиме чесно, а це у свою чергу приведе і до підвищення конкуренції, і до розвитку вітчизняних компаній, які отримають можливість на рівних змагатися із західними колегами. У результаті виграють як інвестори, так і кінцеві споживачі їхніх послуг. Але наголошую — правовий клімат, лояльний до міжнародного капіталу, ні в чому не повинен притискати прав українських компаній.

— А що відбувається зараз?

— Загалом, безумовно, зарубіжні інвестори зацікавлені в розвитку свого бізнесу в Україні, в розміщенні свого виробництва, в акціонуванні наших компаній. Однак зараз ми повинні визнати, що є кілька великих інвесторів, які, на жаль, користуючись монопольним становищем на ринку, намагаються диктувати Україні свої закони. Характерний приклад — ситуація з одним із лідерів мобільного зв’язку, компанією «Київстар GSM». Головний акціонер «Київстару», норвезька телекомунікаційна компанія «Теленор», користується, по суті, монопольними правами корпоративного управління, практично сама призначає раду директорів, президента компанії, весь вищий менеджмент, таким чином позбавляючи міноритаріїв законного права на участь в управлінні компанією. Така ситуація склалася тому, що норвезькі акціонери не бажають вносити поправки до cтатуту компанії, хоча він суперечить Цивільному кодексу країни. Кодекс забороняє подібну практику та встає на захист міноритарних акціонерів. Більше того, рішення про коректування статуту прийняв суд. Але в результаті того, що держателі контрольного пакета акцій уже другий рік шукають лазівки в законодавстві та вважають допустимим ігнорувати судові рішення, страждає не лише бізнес, а й реноме України як правової держави.

— Які ж шляхи вирішення ситуації ви бачите?

— Безумовно, я сподіваюся на те, що Верховний Суд України, який засідатиме у цій справі 3 жовтня, продемонструє світовій бізнес-спільноті, що він працює та ухвалює рішення згідно зі світовими принципами правосуддя. Це абсолютно необхідно, щоб дати зрозуміти — часи «дикого капіталізму», коли майже будь- яке питання можна було вирішити телефонним дзвінком «догори» або «за поняттями», а не згідно із законом, минули назавжди. Що права інвесторів гарантовані незалежно від обсягу їхніх активів. Коли ринок України буде законодавчо стабільний, прозорий — тоді й варто чекати бурхливого притоку інвестицій, підйому виробництва, підвищення рівня життя населення. При недотриманні цих умов країна, на жаль, погрузне в корупції — а цей сумний досвід за плечами ми вже маємо...