Ювеліри за інтеграцію

Iдея активізації української держави на міжнародних теренах розширюється, набуваючи все нових форм економічної співпраці. Одну з них намагається освоїти в Міністерстві фінансів, під патронатом якого відбулася зустріч з обговорення питання вступу Державного гемологічного центру України до Всесвітньої конфедерації ювелірів (CIBJO).

Вдаватися до такого кроку українську сторону змушує потреба напрацювання досвіду з торгівлі у світової організації та варіантів захисту споживачів. Крім того, членство в конфедерації дозволить привести у відповідність з міжнародними стандартами ювелірної галузі діяльність українських експертів, полегшуючи таким чином заплановане входження країни до СОТ.

Які зміни внесе новий формат «дружби» у життя українських ювелірів? За словами президента CIBJO Гаетано Кавальєрі, всі вони ґрунтуватимуться на виконанні двох «дуже простих правил»: забезпечувати довіру споживача та діяти згідно з корпоративною і соціальною етикою. Можливість протидіяти контрабанді, корупції, відмиванню грошей та формуванню незаконних фондів за рахунок обороту дорогоцінних металів можна віднести до переваг такої дружби. Крім того, економіка країни отримає додаткові робочі місця та інвестиції (останні на думку Кавальєрі можуть сягати мільйонів доларів). Ювеліри ж зможуть нарощувати виробничі обсяги продукції та реалізовувати її закордон.

Щоправда, розраховувати на значну лібералізацію експорту не слід, говорить генеральний директор Асоціації ювелірів України Григорій Мажаровський. Пояснює він це просто: країна на ювелірному ринку всього 15 років, тоді як «в основних гравців за плечима тисячолітній стаж». Тому питання сьогодні полягає в тому, що б потрапити на світовий ринок і поступово рухатися.

Цінова політика готових виробів також суттєво не зміниться. Це пов’язано із неспівпаданням рівня купівельної спроможності європейських та українських громадян. Додатковий товар iз закордону потрібно буде пристосовувати до існуючих на ринку цін, щоб витримати конкуренцію. У той же час Мажаровський високо оцінює ідею створення спільних підприємств. Шанси на успіх пояснює наявністю такого досвіду в роботі з Росією, Ізраїлем, США, Німеччиною та рядом інших країн. Крім того, сприятливе законодавче поле за умови отримання членства тільки прискорить процес. На думку заступника міністра фінансів України Сергія Макацарія, більшість українських ювелірів зацікавлено у пристосуванні до міжнародних стандартів. Виняток становить хіба що тіньовий бізнес галузі, який за різними оцінками сягає 20—40%.

Перспективність зробленої Мінфіном ставки засвідчує авторитет майбутнього партнера. Офіційне визнання CIBJO Організацією Об’єднаних Націй підкріплюється економічними потужностями. Її щорічний оборот у сфері роздрібних товарів складає 250 мільярдів доларів. У світі вона представлена повним процесом ювелірного виробництва, починаючи з рудників і закінчуючи готовими виробами у сфері торгівлі. До її складу входять 41 країна — США, Японія, Канада, Австралія, Данія, Єгипет. Франція та інші. За словами Кавальєрі, Всесвітня конфедерація ювелірів розраховує на швидке входження до неї України. Тим паче, що для цього є непоганий потенціал.

Про потенціал говорить і Мажаровський. За його словами, він проявляється у бурхливому розвитку ринку. «Фактично щорічно, починаючи з 1999 року в межах 20—25% спостерігається ріст об’ємів виробництва. Якщо у 1999 році ми виробляли близько п’яти тонн, то в 2006 — 53 тонни. В 11 разів відбулося зростання...У цьому році очікується приріст у рамках 15%», — говорить він. Безперечне, лідерство з виробництва такого товару залишається за Київським ювелірним завод (близько 25% складає його доля на внутрішньому ринку країни).

Частка імпорту за попередній рік складає 8,5%, що дорівнює шести тоннам дорогоцінних металів і виробів. Їх реалізовує більше п’яти тисяч торгівельних точок. Причому левова частина становить срібло, тоді як золота поставили 900 кг. На внутрішньому ринку долі благородних металів фактично вирівнялися за міжнародним зразком: 49% срібла і 51% золота. Минулорічний експорт складає незначну частину — 2%. (Канада, Австралія, Німеччина, Ізраїль, Молдова, Росія, Казахстан). Головною для ювелірів залишається проблема відсутності власної сировини. Сьогодні її закуповують на Лондонській біржі або у вітчизняних банках.

За результатами проведених переговорів було прийнято рішення звернутися до уряду країни з проханням дозволити вступити до Всесвітньої конфедерації ювелірів. Про конкретні терміни реалізації запланованого поки що не йдеться. У той же час президент конфедерації Гаетано Кавальєрі наголосив, що у квітні наступного року Україну запросять на конгрес у Дубай, де і розглянуть питання про її вступ. Зі свого боку українська сторона має надати пакет документів, які в першу чергу стосуються проведення експортно-імпортних операцій та податкового законодавства.