"За бугром" нас не чекають
Конституція України вже сьогодні не гарантує повної зайнятості. Ії рівень залежатиме від стану справ у економіці. За розрахунками економістів, до 2000 року ринок праці в Україні стиснеться і приблизно 8-12%, а можливо, й більше активного населення не буде зайняте в суспільному виробництві. У принципі тут немає нічого надзвичайного, оскільки навіть в найбагатшій країні світу - США зайнятість вважається повною з рівнем безробіття 4-5%.
У важкому економічному становищі, яке нині склалося, держава поступово втрачає контроль над ринком праці, і населенню доводиться самостійно займатися працевлаштуванням. Одна з можливостей - законні й незаконні виїзди на роботу за кордон.
У той же час держава намагається якось впливати на процес трудової міграції. По-перше, Міністерство праці України уклало двосторонні договори про взаємне працевлаштування і соціальний захист громадян, які працюють за межами держави - з Росією, Молдовою, Білоруссю, Литвою, Латвією, Вірменією, Чехією, Словаччиною, Польщею. По-друге, в обласних центрах зайнятості є відділи, які займаються питаннями працевлаштування за кордоном. Проте надій на них мало, бо від зарубіжних партнерів надходить дуже обмежена кількість заявок. По-третє, фірми, які займаються оформленням документів громадян на роботу за кордоном (в Україні їх нараховують 320, в Росії - 50, в Чехії - 15), повинні мати ліцензію від Мінпраці України. Кожний охочий скористатися послугами такої компанії має право вимагати цю ліцензію. Але наявність такого документа ще не означає, що фірма не обманюватиме. Влітку цього року з ринку безслідно зникли дві київські фірми. Одна з них містилася в готелі "Братислава", друга - на вул. Лютеранській. Вони працювали тільки 4 місяці, але зуміли "обібрати" кілька сот громадян. За прийом документів брали небагато - всього лиш 100 гривень. Бажаючим працювати за кордоном фірма з Лютеранської демонструвала теки, в яких була інформація про наявність робочих місць, головним чином, в Західній Європі. Як стало відомо потім, шахраї взяли ці дані з комп'ютерної мережі. Зняв солідний куш за можливе працевлаштування, фірми закрились. Гроші довірливих громадян перекочували за кордон.
Тому, разом із ліцензією, просіть у "роботодавців" їхні контракти із зарубіжними партнерами.
Певна річ, відсутність міжурядових договорів про працевлаштування з Німеччиною, США, Ізраїлем суттєво перешкоджає захисту соціальних і трудових прав наших громадян. Під час укладання зарубіжного контракту слід пам'ятати, що згідно із законом, фірма-посередник не повинна стягувати плату наперед. Якщо її співробітники вимагають гроші зразу ж, при поданні документів, чекайте неприємностей.
Але й договори, що укладено, ще не гарантують роботу в країнах, які підписали їх. За інформацією, отриманою в Державному центрі зайнятості (м. Київ), ані ці документи, ані погоджені квоти про винаймання українських робітників не гарантують виконання договорів у повному обсязі.
Приміром. Чехія й Україна домовилися про те, що наша держава може працевлаштувати на чеських підприємствах 60 тисяч осіб (як відомо, багато чехів, словаків, поляків у пошуках грошей виїхали до Німеччини). Проте з'ясувалося, що 42 тисячі робітників, в основному із Західної України, вже працюють в різних секторах економіки цієї країни. Чеська сторона, спираючись на підписаний документ, просить легалізації саме цієї кількості робітників, причому бере на себе зобов'язання із захисту соціальних прав наших громадян, виплаті зарплати (200 - 300 дол.). Залишаються ще 18 тисяч місць, на які могли б претендувати кваліфіковані українські робітники. Але Чехія направляє до Києва іменні заявки на тих, хто вже працює в країні, а пропозиції України з найму робітників ігноруються. Міністерство праці України найближчим часом має намір обговорити цю проблему з колегами з Чехії.
Аналогічна ситуація з працевлаштуванням в Словаччині. Україні було виділено 2-3 тисячі робочих місць, але, як виявилося, вони вже зайняті нашими співвітчизниками. Як відомо, Польща підписала договір про працевлаштування з Україною, але заявок про винаймання робітників із нашої країни від поляків не надходило. Цілком можливо, що в недалекому майбутньому Китай, В'єтнам, Індонезія також стануть місцем застосування кваліфікованої праці робітників і фахівців з України. А от про можливість попрацювати в Норвегії на нафтовидобутку українські робітники можуть і не мріяти. Про це повідомило посольство цієї країни в Києві.
За даними Всесвітнього банку, ситуація на світовому ринку найближчим часом не зміниться. Так що нашим громадянам не залишається нічого іншого, крім пошуку робочих місць в Україні. А якщо у вас є заощадження й ви стійко зносите свавілля чиновників - відкривайте своє діло.