«За дорученням Азарова нам підкинули ще 80 мільйонів»

Вчора співробітники Національної академії наук України провели акцію протесту під стінами Верховної Ради. Причина — недофінансування галузі. Учені тримали в руках плакати з написами: «НАН України: від стабільності до добробуту», «Немає науки — немає розвитку країни» тощо. Ще напередодні парламентських виборів науковці планували акцію протесту, але тоді вдалося досягти домовленостей із прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Академія наук просила помістити в бюджет 3,792 мільярда гривень, із них на оплату праці — 2,599 мільярда. Тоді прем’єр-міністр дав доручення урядові «максимально врахувати пропозиції НАН».

Проте в проекті Держбюджету на 2013 рік науковці побачили загальний фонд на рівні 2,570 мільярда, що на 29 мільйонів менше, ніж потрібно лише на зарплати... Як розповів «Дню» голова профспілки працівників НАН України Анатолій ШИРОКОВ: «Коли Академія наук побачила проект бюджету, то одразу проаналізувала і дала пропозицію в бюджетний комітет — додати ще 600 мільйонів гривень як мінімально необхідні кошти. Потрібно було вийти на рівень трьох мільярдів гривень, інакше коштів не вистачить навіть на заробітну плату працівникам та оплату комунальних послуг». За словами Анатолія Івановича, напередодні акції протесту «в Кабміні вдалося дещо «дожати». «За дорученням Азарова нам підкинули ще 80 мільйонів гривень. Це, зрозуміло, не те, чого ми хотіли, але з огляду на те, що протягом року бюджет багато разів переглядається, ми будемо наполягати, щоб нам щось додали. Якщо ні, тоді, мабуть, перейдемо вже до напівполітичних лозунгів — про недовіру владі, наприклад...» — пояснює пан Широков.

Нинішніх 2,570 мільярда плюс доданих 80 мільйонів, як зазначає голова профспілки, вистачить лише на зарплати працівникам. «Потрібно ще мінімум 200 мільйонів на «комуналку». Плюс ще 200 мільйонів на цільові потреби, які визначає сам Кабмін. Тобто із зарплатного фонду НАН змушений буде вийняти ці 400 мільйонів... А якби заклали близько трьох мільярдів гривень — ми могли б протриматися», — каже Анатолій Широков і додає, що за таких умов не доводиться говорити про кошти на проведення наукових досліджень, устаткування тощо. «Інвестувати в саму науку треба мільярди доларів, без науки країна просто не зможе розвиватися», — переконаний фахівець.

За таких умов обмеженого фінансування науковці планують провести наступний рік за вже відпрацьованим «алгоритмом виживання». Науковців традиційно проситимуть іти у відпустку за власний рахунок; запроваджуватимуть скорочений робочий тиждень, як і минулого року; надбавки за науковий ступінь виплачуватимуть не у розмірі 15—25%, як має бути, а на рівні 1—2%. «Можна було б тисяч вісім людей скоротити, а решті вже платити так, як слід. Але тут позиція НАНУ та профспілки непохитна — не звільняти науковців. Якщо 1991 року в НАН працювало близько 89 тисяч людей, то нині — 42 тисячі. Доскорочувалися вже «до ручки», — підсумовує Анатолій Широков.