За рамками компромісу

Міністр фінансів України Олександр Данилюк минулої п’ятниці затвердив ключові показники ефективності (Кеу performance indicators, KPI) у реформі Державної фіскальної служби (ДФС), розроблені у партнерстві з Інститутом податкових реформ, повідомляє веб-сайт Мінфіну. Одним із показників KPI є регулярна оцінка задоволеності платників податків роботою ДФС, наголошується на сайті. «Голова ДФС повинен щомісячно звітувати про виконання цих KPI й оприлюднювати ці звіти на сайті ДФС... Це дасть можливість абсолютно кожному контролювати ДФС у проведенні реформи», — зазначається у повідомленні. У Мінфіні розраховують, що такий крок значно скоротить корупцію в ДФС, поліпшить керованість її системи, зменшить рівень необґрунтованих перевірок і донарахувань, підвищить ефективність апеляційних оскаржень, знизить рівень податкового боргу.

Наступного дня після появи цього повідомлення заступник голови Мінфіну Євген Капінус розповідав на зустрічі в УСПП представникам бізнесу про робочу версію проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу під назвою «Удосконалення податкової системи». Цікаво, що з інфографіки до презентації законопроекту №3357 можна було зрозуміти, що в законопроекті враховано пропозиції бізнес-асоціацій, громадських експертів, профільного комітету Верховної Ради і депутатського корпусу, проведено понад 20 робочих зустрічей і, головне — знято більшість спірних питань. До того ж з інфографіки випливає, що досягнуто компромісу всіх зацікавлених сторін щодо того, що наслідком схвалених змін буде прозорість і якість адміністрування податків, спрощення податкової системи, зменшення корупції і тиску на бізнес, поліпшення інвестиційного клімату. Звісно, автори презентації закликали максимально оперативно ухвалити законопроект у Верховній Раді.

«Основний акцент у ньому ми зробили на адміністрування, — зазначив заступник міністра, — ми запропонували значно розширити функції електронного кабінету (платника податків), запропонували забрати у ДФС ресурси, якими зловживають, і спростити адміністрування всіх цих процедур». «Наступне питання — це податок на прибуток», — продовжував Капінус. Він згоден, що пропонований бізнесом податок на вивезений капітал відкриває досить широку перспективу для легалізації податку на прибуток. «У цьому напряму у нас була надзвичайна, довготривала дискусія, яка здебільшого зводилась до одного питання: чи слід приймати концепцію виведеного капіталу, — розповідає заступник міністра. — До цього ми підходили, виходячи з таких критеріїв, як можливість спрощення адміністрування, скорочення контролю, збільшення прибуткової частини бюджету і легалізації (бізнесу)».

Щодо адміністрування було, за його словами, багато дискусій. Але, виходячи з підходу ДФС, яка безпосередньо контролює адміністрування і здійснює контрольні функції, суттєвого зменшення тиску на бізнес (після введення податку на виведений капітал) не буде. А найголовнішим питанням для Мінфіну тут були можливі значні втрати надходжень до бюджету, говорить Капінус. «За нашими розрахунками, якщо брати базу 2015—2016 років, — зазначає він, — втрати бюджету можуть сягнути 30—40 мільярдів гривень».

Тому на даному етапі було запропоновано залишити питання виведеного капіталу за рамками законопроекту, якомога м’якше визначив суть прийнятого у Мінфіні рішення Капінус і запевнив, що в міністерстві намагатимуться знайти компромісний варіант, який дасть можливість урегулювати це питання. Що ж насправді сталося? Схоже, ДФС просто не влаштовує податок, який не треба буде адмініструвати і який виведе прибуток українського бізнесу з офшорів та дозволить вкладати його у розвиток виробничих потужностей у нашій країні. Податківцям не треба буде і ні про що буде «домовлятися» з бізнесом? Чи не це найбільше хвилює ДФС, коли йдеться про податок на виведений капітал?

І тут саме час пригадати про місце і роль впроваджуваних у нашій ДФС ключових показників ефективності (KPI). Чи не головною серед них є регулярна оцінка задоволеності роботою ДФС з боку платників податків. Тим часом така оцінка за результатами обговорення «Удосконалення податкової системи» бізнесом уже висловлена. На адресу редакції кілька днів тому надійшов відповідний документ. Це резолюція громадських рад при Державній фіскальній службі і Міністерстві фінансів.

Вони однозначно висловилися на підтримку законопроекту про податок на виведений капітал, а отже, дали незадовільну оцінку і ДФС, і самому Мінфіну. У ньому, зокрема, наголошується, що податок на прибуток, що діє в Україні сьогодні, поганий тим, що підприємства не показують свого прибутку, демонструючи лише збитки, або «домовляються» з податківцями в рамках так званих планових зборів від 1 до 3% прибутку.

Члени громадських рад зазначають, що дискреція (метод ухвалення рішень на власний розсуд, залежно від бачення економічних умов та їх оцінки), корупція і непідготовленість фахівців (як у ДФС, так і в бізнесі) не дозволяє платити і збирати цей податок за західними стандартами. У зв’язку з цим, на думку громадських діячів, заміна податку на прибуток податком на вивезений капітал стала б реальним рішенням і для підприємців, і для держави.

Як заявив голова громадської ради при Мінфіні Володимир Козленко, «перебуваючи у глобальному середовищі, ми конкуруємо у світі за капітал. У разі, якщо наша податкова система не буде конкурентоздатна, то капітал, звичайно ж, піде в ті країни, наприклад, до Грузії або Естонії, у яких йому зручніше і простіше адмініструвати податки». Експерт упевнений, що податок на виведений капітал дозволить вирішити ще одну проблему, довкола якої безліч дискусій, — це перехід із єдиного податку на загальну систему оподаткування. В результаті для бізнесу, що розвивається, відпаде необхідність дробитися на фізичних осіб-підприємців лише для того, щоб обмежити своє спілкування з податківцями.

Представник Асоціації податкових консультантів Дмитро Михайленко підкреслює, що «податок на виведений прибуток дозволить малому і середньому бізнесу в нових умовах, за більшого фіскального контролю, чітко, за зрозумілими моделями і механізмами, без корупції платити до бюджету». «Запропонований законопроект (про податок на виведений капітал) піднімає ставку податку в рази, що дає можливість державі отримувати до бюджету додаткові кошти», — йдеться в заяві двох громадських рад. «Ми наполегливо рекомендуємо Мінфіну та уряду включити цей законопроект до списку реформ саме 2016 року», — говорить голова громадської ради при ДФС Дмитро Олексієнко.