За жовтневим рахунком

Головна інтрига змін у платіжних відносинах України з іншими державами полягає у тому, що минулого місяця поточний рахунок істотно послабився (перш за все в частині торгівлі), його дефіцит зріс, а фінансовий рахунок посилився аж до створення профіциту. При цьому накопичене за десять місяців від’ємне сальдо зведеного платіжного балансу стало найменшим з початку року (за перший квартал близько $2 мільярдів, а за 10 місяців цього року лише трохи більше $100 мільйонів). Тому на старті четвертого кварталу валютні резерви отримали суттєву ін’єкцію (близько $300 млн.) і навіть оновили історичний максимум, а на сьогодні вже перевищують $21 мільярд.

Та все ж торговельний дефіцит зберігається. Його підживлювали обмеження на зерновий експорт, триваюча блокада ввезення м’яса в Росію, погіршення (через кон’юнктурні причини) умов зовнішніх поставок металу. Позначилося також і розширення імпорту, яке йде «нога в ногу» з посиленням притоку прямих іноземних інвестицій і сезонним збільшенням споживання енергоносіїв.

Крім того, пасивне сальдо поточного рахунку формувалося у зв’язку з відтоком доходів нерезидентів, отриманих як дивіденди на інвестиції, які останнім часом прискорено зростають, і зменшенням (після активізації ринку праці в Україні) притоку поточних трансфертів із-за кордону.

Як не дивно, головною макроекономічною підвалиною зафіксованих змін є підвищення темпів зростання внутрішніх капітальних інвестицій, яке тимчасово випередило динаміку ВВП. Внутрішній інвестиційний попит, після короткотермінової понижувальної корекції другого кварталу, знову повернувся на високу орбіту, співставну з першоквартальною (15,2% проти 16,1%).

Дефіцит рахунку поточних операцій на старті четвертого кварталу зберігся не в останню чергу і тому, що внутрішній споживчий попит залишається у форматі «споживчого буму», хоча в останні три місяці темпи зростання номінальних доходів стали стриманішими. Умови світової торгівлі металами і енергоносіями в останній чверті року все ще містять для України елемент невизначеності.

Звичайно, збільшення дефіциту поточного рахунку є тимчасовим явищем. Економічний підйом набиратиме нової сили завдяки пожвавленню інвестиційного процесу. Тому короткострокове послаблення поточного рахунку є лише невідворотною платою за активізацію капіталотворення і буде подолане.

Не варто «бити у барабани тривоги» також і через те, що різке зменшення дефіциту поточного рахунку в серпні (до річного мінімуму у $100 млн.) не закріпилося у вересні — жовтні. Адже валютні резерви істотно зросли. Це сталося за рахунок притоку інвестицій та запозичень продуктивного спрямування і це означає, що економічне зростання залишається прискореним. Після річної паузи воно вже знову спирається не тільки на споживчий, але і на інвестиційний попит, який супроводжується капіталізацією як внутрішніх національних, так і іноземних заощаджень. Це і зумовлює збереження незначного від’ємного розриву поточного рахунку. Нічого страшного в цьому немає. Адже за певних обставин навіть $7 мільярдів активного сальдо поточного рахунку може бути більшою головною біллю для країни, ніж дефіцит у $700 мільйонів. Адже викуп цього профіциту призводить до значної непродуктивної емісії, яка може за певних умов провокувати цінову і курсову дестабілізацію. Сьогоднішній дефіцит поточного рахунку не вказує на необхідність радикальної корекції економічної політики, тому що має тимчасовий характер в силу стабілізації цін на метали та їх зростання на енергоносії, і, перш за все, на газ. Окрім того, нинішній дефіцит поточного рахунку на рівні менше одного відсотку ВВП знаходиться далеко від верхньої межі (5%) коридору безпеки і відповідає специфічним особливостям економіки, що потребує модернізації й, водночас, обмежена наявними заощадженнями і потребою їхньої капіталізації.

Зменшення дефіциту поточного рахунку з рівня $704 мільйона у першому кварталі до $658 мільйонів за 10 місяців свідчить про певну позитивну тенденцію у сфері національних заощаджень. Вивільнення їх капіталізаційного потенціалу проходить етап трансмісії, але вже дещо швидше, ніж раніше. У більш високу динаміку перейшло зростання ВВП.

Генератором висхідної тенденції руху фінансового рахунку стали рясні запозичення корпорацій, банків і посилений приток прямих інвестицій з-за кордону. Дефіцит фінансового рахунку виявляв схильність до істотного зниження вже протягом останніх чотирьох місяців. Це призвело до позитивізації сальдо всього зведеного платіжного балансу і виходу на його мінімальний дефіцит ($120 млн.). Повторимо, що при цьому сталося також виведення валютних резервів на безпрецедентно високий за всі роки незалежності рівень. Водночас, ще не зупинено і відток капіталу з банківської системи у готівку (на хеджування ризику знецінення гривні на фоні посилення інфляційного тиску).

Тож у останні два місяці року не варто чекати змін у тенденціях і векторі руху платіжного балансу. Ймовірно, що незначний дефіцит у поточних операціях збережеться, а от фінансовий рахунок і надалі міцнішатиме.

Наступного року можуть отримати шанси на втілення наміри відновити позитивне сальдо у торговельних операціях. Але для цього існують певні умови, які необхідно попередньо виконати. Йдеться про активізацію повернення ПДВ експортерам (до оптимального рівня), розблокування аграрного експорту і, перш за все, зерна та м’ясомолочної продукції, відвернення перепон для вивезення до Росії також і українського вина. Після вступу до СОТ мають бути максимально оперативно використані можливості розширення експорту. Для успішного виконання зазначених завдань слід також прискорити капіталізацію «Укрексимбанку», перевести у практичну площину створення Агентства сприяння експорту, підвищити рівень діяльності торговельних місій за кордоном. Ймовірність виходу на позитивний торговельний баланс у 2007 році можна оцінити як 50% з огляду на триваючу дію факторів, які сприятимуть нарощуванню імпорту та послаблюватимуть торговельний баланс. Загрозами в даній сфері є зменшення, після вступу до СОТ, обмежень на ввезення товарів і надання послуг, у тому числі в банківському секторі, зростання (з інтенсифікацією притоку іноземних прямих інвестицій) імпорту обладнання зв’язку, а також подорожчання імпорту російського природнього газу з Росії.

Натомість, більш високою може бути ймовірність виходу на позитивний поточний рахунок платіжного балансу. Цьому сприятиме розширення експорту електроенергії, в тому числі до Росії, у Молдову, Білорусію, Румунію. Вагомим фактором стало б підвищення рівня завантаження нафтопроводів і газопроводів, а також зростання обсягів надходжень за статтею «поточні трансферти».

Та все ж найсприятливими сьогодні виглядають перспективи рахунку фінансових операцій. У жовтні його сальдо вже четвертий місяць поспіль перебувало в царині профіциту. Посилюється тренд на чистий притік капіталу. Високою є ймовірність його закріплення у 2007 році. Це дозволить утримувати зведений платіжний баланс на бажаному рівні рівноваги. Стабільнішим буде й обмінний курс гривні. Та якщо у 2007 році і поточний, і фінансовий рахунки стануть профіцитними, то інтенсифікація купівлі валюти з боку Нацбанку може сприяти посиленню інфляційного тиску в економіці. Якщо ж Нацбанк зменшить свою участь у валютних інтервенціях на купівлю, то слід було б знову піднімати питання про перехід до активнішої фази лібералізації валютного регулювання. До кінця цього року, якщо утримуватимуться нинішні тенденції змін платіжного балансу, Нацбанк мав би звести до мінімуму свою участь у торговельних сесіях на Міжбанку.