Загроза відключень

Стрімкий розвиток нашої столиці значно випереджає зростання потужностей підприємств енергопостачання та енергогенерації. Від 1996 року, коли максимальне електричне навантаження у Києві становило 1193 МВт, воно зросло нині до 1836 МВт. Тільки за останній рік ріст становив 5,4%. Дефіцит генерації у «київському вузлі» зумовлює перевантаження мереж. У результаті, експерти прогнозують кризу енерго- і теплопостачання міста.

Як зазначив міністр палива та енергетики України Юрій Бойко, до цього додаються проблеми фінансування енергетики столиці. Зокрема, «Київенерго» отримує від міського бюджету лише 50 мільйонів гривень, тоді як для нормальної роботи та розвитку йому потрібно не менше 350 мільйонів.

Голова правління ВАТ «Київенерго» Борис Ященко наголошує на тому, що в столиці необхідно «розробити схему перспективного розвитку енергетичних та теплових мереж». Відповідні замовлення вже надійшли до «Київпроету», і над ними працюють. Ященко також вважає необхідним дещо обмежити висотне будівництво, яке характеризує як надзвичайно енерговитратне. Та й середня потужність двадцятичотирьохповерхового хмарочосу із офісами та величезною кількістю електронної техніки сягає 2 МВт.

Енергоситема міста не може нормально працювати, якщо вчасно не розвиватиметься. Однак міська влада вкрай неохоче видяляє землю для будівництва підстанцій та мереж. Як наслідок, постійне відставання від вимог часу. З шести запроектованих енергооб’єктів у районі вул. Старонаводницької та вул. Панфіловців, через недомовленості з міською владою споруджено тільки одну. «Якщо так буде й надалі — Києву не уникнути катастрофи»,— переконаний голова «Київенерго». Він пропонує встановити оплату для забудовників та всіх нових споживачів за підключення до електричних мереж міста. Очікувана плата, за словами Ященка, може скласти 4,3 тисячі гривень за кіловат потужності, що приєднується.

Щоправда, міністр таку ініциативу не схвалює. Та, як то кажуть, вирішувати не йому. Досить домовитися з Київрадою. Керівник «Київенерго» заявив, що така ідея вже обговорюється.

Однак батьки міста роблять наголос у першу чергу на енергозбереженні. Хоча перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко підтримує думку про створення плану розвитку енергосистем, та водночас наголошує на необхідності «створення надійного механізму залучення коштів інвесторів у будівництво нових об’єктів енергозбереження». Сьогоднішні схеми значною мірою шкодять справі, вважає він. Крім того, особливості українського податкового законодавства, за його даними, висмоктують майже половину інвестованих коштів. Тож Голубченко пропонує створити в складі КМДА Головне управління будівництва, яке виступатиме замовником від імені інвесторів, міжнародних фінансових фондів, державного та місцевого бюджетів на енергооб’єкти столиці. І гратиме першу скрипку в реалізації фантастичних планів міської влади.

Але й ця пропозиція ще не гарантує успіху, бо, за словами віце-мера, може розбитися об фінансові труднощі, адже столичній владі протягом наступних п’яти років необхідно вкласти в енергетику міста чотири мільярда гривень. Він вважає, що для цього столиці потрібна щорічна допомога держбюджету.

Та поки тривають розмови, експерти б’ють на сполох: якщо в Києві терміново не розпочати будівництво нових підстанцiй та ліній, електропостачання споживачів буде примусово обмежуватися. Під загрозою, на їхню думку, може опинитися навіть розвиток ліній метрополітену.