Залишки держвласності готують до продажу
Сьогодні Фонд держмайна України (ФДМ) планує провести публічне підписання наказу про приватизацію першої групи пакетів акцій енергокомпаній 2011 року.
Нагадаємо, що раніше уряд своїм розпорядженням № 566 від 22 червня 2011 року затвердив плани розміщення акцій 11 енергокомпаній, які будуть виставлені на продаж у 2011 році. Зокрема, йдеться про 25% енергогенеруючої компанії «Дніпроенерго» і 45,103% «Західенерго». Крім того, продажу на конкурсах підлягають 25% акцій «Київенерго», 45% «Крименерго», по 50% акцій «Вінницяобленерго», «Дніпрообленерго», «Закарпаттяобленерго», 40,061% «Донецькобленерго», 25,999% «Тернопільобленерго», 45% «Чернівціобленерго». Плани розміщення передбачають продаж у період з 1 червня по 31 грудня цього року. Очікується, що в 10-ти випадках пакети акцій продаватимуться на конкурсах із використанням відкритості пропозиції ціни за принципом аукціону, а пакет у 21% акцій ВАТ «Черкасиобленерго» виставлять на біржові торги. Раніше керівництво ФДМ заявляло, що від продажу держпакетів акцій 11 енергокомпаній Фонд розраховує в 2011 році виручити 6 мільярдів гривень.
Проте приватизація цих об’єктів може стати початком розпродажу ласих залишків держвласності. Про це свідчить розроблений і поданий до парламенту Кабміном законопроект № 8723, яким пропонується скоротити перелік підприємств, заборонених до приватизації. «Пропонується зняти обмеження на приватизацію підприємств НКАУ, авіаційної промисловості, промисловості з виробництва основної залізничної техніки; підприємств, що увійшли до статутного капіталу ДАК «Хліб України» й які не забезпечують зберігання зерна державного резерву, деяких об’єктів портової інфраструктури; майнових комплексів із виробництва вина й лікеро-горілчаних виробів, підприємств соляної промисловості, об’єктів державної системи сертифікації», — говориться в пояснювальній записці до документу.
В розробленому урядом новому переліку акціонерних товариств, держпакети акцій яких не підлягають приватизації, як і раніше, відсутній «Укрексімбанк», але є «Ощадбанк». У цьому переліку заборонених до приватизації підприємств також залишилися НАК «Нафтогаз України» з «дочками» «Чорноморнафтогаз», «Укргазвидобування» і «Укртрансгаз», «Укртранснафта», ДАК «Титан України», «Турбоатом», «Укргідроенерго», ДАХК «Топаз». У цілому ж, говориться в пояснювальній записці до законопроекту, пропонується виключити з переліку 675 об’єктів, які були реорганізовані, ліквідовані чи втратили ознаки загальнодержавного значення. Пропонований урядом перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, містить 1495 позицій, а перелік АТ, чиї держпакети акцій заборонені до приватизації, — 42 позиції.
До приватизаційної ініціативи підключилися й народні обранці. Депутати від фракції Партії регіонів Юрій Каракай і Сергій Майборода зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 8725 про корпоратизацію державних підприємств титанової галузі. При цьому в дітищі нардепів пропонується залишити ці підприємства в списку об’єктів, які не можуть бути приватизовані. Йдеться про «Запорізькій титано-магнієвий комбінат», ДАК «Титан», держпідприємства «Іршанський ГЗК» і «Вільногірський ГМК». На думку депутатів, це створить умови для залучення приватних інвестицій у вказані підприємства. «Зараз держава нездатна забезпечити стабільне функціонування і розвиток підприємств у багатьох галузях економіки. Причиною цього є як недостатність державних коштів, так і низька ефективність державного управління», — вважають ініціатори законопроекту. Нагадаємо, що ці депутати раніше невдало пропонували Раді дозволити приватизацію залишків титанових держпідприємств.
КОМЕНТАР
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, заслужений економіст України:
— Це добре, що влада дозріла для завершення приватизації. У світі вже давно зрозуміли, що найефективніший власник — приватний, але з умілим державним регулюванням усіх економічних процесів у країні і зі створенням привабливих умов ведення бізнесу. Для прикладу наведу досвід американського роздержавлення. Так от, у США не боялися продавати навіть стратегічно важливі для держави підприємства. На хвилиночку, у приватній власності там перебувають в основному всі підприємства військово-промислового комплексу, «Боїнг», гідроелектростанції, виробництва атомних авіаносіїв, підводних атомних човнів! І цей перелік можна продовжити. Про що це свідчить? Про те, що не так принципово, чиєю власністю є той чи інший завод. Американський досвід засвідчує, що найбільш критично важливі для держави підприємства спокійно можуть розвиватися у приватній власності — і все виходитиме. Вся сіль в іншому: як побудувати ефективну роботу нових власників. Йдеться про те, що треба розуміти, як після продажу регулюватиметься авіаційна промисловість. Тобто потрібні правильне регулювання галузі й детально виписані умови приватизації (кількість зайнятих, рівень середньої зарплати, виробничі показники через кілька років).
У всіх країнах приватизація стала способом підвищення розвитку економіки й розвитку промислових комплексів, виходом їх на новий рівень. В Україні ж приватизація працювала в протилежному напрямі — у багатьох випадках вона виявилася неефективною. Щоб уникнути повторення цього неприємного досвіду, державі надалі потрібно створити для приватного власника нормальні умови роботи і розвитку, аби він був зацікавлений вкладати гроші у свої покупки. Інакше ті залишки ласої держвласності, які виставлять найближчим часом на продаж, ризикують опинитися в руках конкурентів, які зацікавлені лише в тому, щоб купити, наприклад, наш авіапром і втопити його.
