«Замість тимчасових рішень краще одразу робити «на совість»

Відновлення зруйнованого житла та інфраструктури в Україні – нагальна потреба, яка не може чекати. Протягом наступних років, надто після припинення бойових дій, вона стане чи не найважливішим викликом для держави та суспільства. Однак де виклики – там і можливості.

Більшість житлових приміщень в нашій країні були побудовані ще за радянських часів. Вони неекологічні та мають низькі показники енергоефективності. Відбудова – це також можливість сприяти поширенню принципів сталого будівництва. Нові підходи не лише пропонують кращі умови для мешканців та забезпечують вищі екологічні стандарти, але, як показує досвід, можуть бути економічно вигідними.

Про новий погляд на відбудову – наша розмова з генеральним директором «ВЕЛЮКС Україна», очільником Active House Ukraine (альянс, який займається промоцією принципів сталого будівництва) Юрієм Ткаченком.

Цікаво, що історія данської компанії VELUX тісно пов’язана з подоланням наслідків війни. Компанія виникла за часів Другої світової і стала відомою завдяки виготовленню нових на той час мансардних вікон. У такий спосіб нежитлові приміщення вдавалося швидко і в умовах обмежених ресурсів перетворювати на житлові, створюючи додаткові площі для мешканців, які втратили свої домівки. Сьогодні данський виробник продовжує займати проактивну позицію та реалізує передові рішення у сфері освітлення та вентиляції з акцентом на нові підходи та прогресивні розробки.

Юрій Ткаченко

 «І для Данії, і для України найнижчі показники викидів СО2 дає дерево»

– Пане Юрію, які розробки у сфері сталого будівництва можуть стати в нагоді для відбудови в Україні?

– Принципи сталого будівництва завжди були орієнтиром для VELUX, зокрема й для проєктів, які компанія реалізувала в Україні. Ми ініціювали розробку концепції Living Places («Житлові простори»). Вона стала результатом тривалих досліджень, які VELUX здійснював спільно з данським архітектурним бюро Effekt та інженерною компанією Artelia. Розробка має статус open source, тому нашими напрацюваннями може скористатися кожен охочий.

Ми прагнули показати, як можна створити комфортний, з мінімальним впливом на довкілля і сприятливий для здоров’я мешканців будинок, використовуючи доступні матеріали і технології. За точку відліку взяли типовий приватний данський будинок – одноповерховий, цегляний, розташований на стандартній ділянці. Насправді, за ключовими характеристиками він доволі близький до типової приватної забудови в Україні.

Передусім нашим завданням було створити оптимальний мікроклімат в приміщеннях (температуру, вологість) та мінімізувати викиди СО2 на всіх етапах від будівництва до експлуатації та зрештою утилізації чи реконструкції будівлі. Цей показник вдалося зменшити на 75 % у порівнянні з середнім данським будинком.

В основі концепції Living Places п’ять основних критеріїв:

1. Житло має бути здоровим. З-поміж інших ключовими факторами тут є: достатня кількість природного світла, оптимальна вентиляція (з мінімальним використанням кондиціонування), екологічні матеріали.

2. Адаптивність, тобто можливість підлаштувати концепцію для різних умов, зокрема для різної кількості мешканців.

3. Простота. Використання доступних будівельних технологій та локальних матеріалів, які не треба транспортувати через «пів світу», витрачаючи кошти та паливні ресурси. Наші дослідження показали, що і для Данії, і для України найоптимальнішим матеріалом з точки зору викидів СО2 є дерево. Воно доступне та екологічне, оскільки не потребує складної обробки (на відміну від, наприклад, газобетону, для підготовки якого необхідний газ). CLT панелі дозволяють будувати будинки з дерева висотою до 20 поверхів. Це дуже надійна та довговічна технологія.

4. Принцип спільного використання або соціалізації. Йдеться про відсутність парканів, спільні зони для відпочинку і зберігання речей тощо. Такий підхід не лише екологічний та економний, але також корисний для нашого психічного здоров’я, оскільки заохочує людей до спілкування.

5. Мінімальна ціна. Наші розрахунки показують, що вартість будівництва відповідатиме середнім показникам в Данії та Україні.

Зкщоусе: VELUX Living Places Photo: Adam Mørk

Вперше концепція була втілена в експериментальному містечку Living Places Copenhagen  у столиці Данії

«Розширювати площу краще за рахунок додаткового поверху чи мансарди»

– Для яких об’єктів в Україні можна застосувати ці принципи?

– Концепція Living Places вже застосовується в Україні в рамках благодійного проєкту Children’s Living Places («Простори для життя дітей»), який реалізує громадська організація SOS Children’s Villages. Програма передбачає будівництво житлової інфраструктури для прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Йдеться про три кластери будівель в трьох локаціях в Україні. Кожен з них крім житлових приміщень матиме спільні рекреаційні та суспільні простори, а також соціальні центри, які забезпечуватимуть надання психосоціальної підтримки.

Якщо ж говорити про перспективи, то концепція орієнтована на одно- або двоповерхові будівлі, передусім на приватні будинки, але також на супутню інфраструктуру – адміністративні установи, навчальні або лікувальні заклади тощо. Саме така забудова переважає в Україні у сільській місцевості та у невеликих містечках.

Згідно з даними Державної служби статистики України, частка приватних будинків відносно загальних обсягів побудованих в країні житлових площ останнім часом зростає. Така тенденція зрозуміла, бо приватний будинок дає більшу незалежність, зокрема щодо забезпечення енергоресурсами. Це особливо актуально в кризові періоди. Загалом в Україні є близько шести мільйонів приватних житлових будинків, з яких близько мільйона побудовані за часів незалежності.

Оскільки для реалізації всіх переваг Living Places важливим є планування, найбільш повно втілити ці принципи можна в нових будинках. Водночас завдяки своїй гнучкості концепція дозволяє застосувати певні рішення і під час реконструкції, наприклад через добудову додаткового поверху. Якщо в населеному пункті є потреба в приміщеннях, ми можемо використати стару одноповерхову адміністративну чи житлову будівлю з плоским дахом і змонтувати зверху ще один поверх з додатковими робочими місцями чи житловими площами. Принципи сталого будівництва забезпечать комфорт, екологічність і водночас будуть економічно обґрунтованими. Деякі рішення  підходять навіть для окремих типів багатоквартирних будинків (поверховістю до 5-6 поверхів).

– Чи могли б ви навести приклади рішень, якими вже сьогодні можуть скористатися власники приватних будинків або ж ті, хто запланував будівництво?

– Їх чимало і ми будемо посилювати просвітницьку роботу, щоб якомога більше людей та компаній дізналися про них.

Мабуть, ключове і водночас чи не найпростіше рішення – розширювати площу не за рахунок фундаменту, а через додатковий поверх чи мансарду. Збільшення висотності (до півтора чи двох поверхів) та скатна покрівля дають додаткові можливості для освітлення території і висадки зелених насаджень. Крім того, це дозволяє мінімізувати вуглецевий слід завдяки меншій витраті бетону під час будівництва. Але найважливіше, що такий будинок краще освітлений всередині і краще вентилюється.

Інший, ще простіший, приклад це – нічне провітрювання. Температура повітря влітку вночі майже завжди суттєво нижча, ніж вдень. Якщо правильними чином спроєктувати вікна і відкривати їх щоночі, приміщення охолоджуватиметься. Хоча повністю відмовитися від кондиціонерів за нинішніх кліматичних реалій навряд чи можливо, такі прості речі дозволяють використовувати їх менше.

«Стале будівництво – необов’язково довготривале і дороге»

– Прогресивні ідеї загалом доволі популярні в суспільстві, але коли в твоєму будинку, умовно кажучи, зруйнований дах і через нього в приміщення потрапляє сніг чи дощ, то викиди СО2 – остання річ, яка тебе хвилюватиме…

– Кризові ситуації справді спонукають до швидких рішень і в певних випадках вони виправдані. Але ми повинні усвідомлювати, що можливість знову повернутися до питання і зробити все «як треба» може виникнути нескоро, адже завжди будуть більш насущні проблеми. Тимчасові рішення дуже легко стають постійними. А жити треба «вже» і статистика свідчить, що 80% життя сучасної людини минає в приміщенні, тому його характеристики безпосередньо впливають на якість цього життя. Йдеться про здоров’я та комфорт. Тож чи не краще одразу робити «на совість»?..

Тим паче, що стале будівництво – необов’язково довготривале і дороге. Саме це ми прагнемо довести концепцією Living Places. Наприклад, технологія каркасного будівництва та CLT панелі відповідають найвищим екологічним стандартам і водночас дозволяють «зібрати» новий будинок протягом тижнів. Обидві технології є в Україні, зокрема каркасне будівництво використовують вже десятки років.

– Які чинники, на вашу думку, можуть стати на заваді впровадженню принципів сталого будівництва в рамках програм відбудови в Україні?

– Всім людям, не лише українцям, властива певна консервативність. Якщо ми звикли до чогось, то нові підходи часто викликають недовіру, тому потрібен час і певні зусилля, щоб переосмислити своє ставлення. Водночас мій досвід свідчить, що в нового покоління рівень екологічної свідомості зростає. В людей віком умовно 25-35 років є чіткий запит на принципи сталості і вони готові приділяти цим питанням свою увагу.

Мабуть, чи не найбільшою перешкодою на сьогодні є застаріле будівельне законодавство, зокрема щодо дерев’яних конструкцій. Коли читаєш ці норми, складається враження, ніби технології будівництва зупинилися 30 років тому. Але насправді технології зробили величезний крок вперед, тому, наприклад, для жорсткого обмеження поверховості дерев’яних будівель сьогодні вже немає жодних причин. Якщо ми хочемо, щоб відбудова в Україні відповідала сучасним засадам, такі норми слід негайно змінити і гармонізувати вітчизняне законодавство з європейським.

Загалом будівельна галузь у всьому світі сильно залежить від умов кредитування. Наявність цільових кредитних програм спонукає людей відповідальніше ставитися до будівництва й ретельніше прораховувати вплив на здоров’я майбутніх мешканців та екологію.

Крім того, фахівці знають, що фактор екології та принципів сталого розвитку важливий при залученні міжнародного фінансування. Якщо проєкт має науково-технічне обґрунтування, яке враховує відповідність європейським нормам щодо енергоефективності, викидів СО2 тощо, це значно спрощує залучення західних інвестицій. Вочевидь, розробляючи програми відбудови, ми не можемо нехтувати цим чинником.

Війна завдала непоправної шкоди і здоров’ю українців, і навколишньому середовищу. Отже, у всіх аспектах нашої діяльності ми повинні робити все від нас залежне, щоб поліпшувати ситуацію, а не погіршувати її ще більше. Будівництво – не виняток, адже вплив цієї галузі на якість нашого життя та екологію важко переоцінити.