Засіб від невизначеності

«Енергоефективність та екологічність — майбутнє світової феросплавної промисловості». Під таким слоганом у кінці травня — початку червня 2015 року в Україні пройде чотирнадцятий Міжнародний феросплавний конгрес ІНФАКОН. Раніше його планувалося провести в Південній Африці, але Україна, а вірніше Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА), висунула на роль «господині» конгресу свою кандидатуру і зуміла домогтися її затвердження на конгресі ІНФАКОН-13 в столиці Казахстану м.Алмати.

24 жовтня у Брюсселі відбулася робоча зустріч членів комітету з організації подібних міжнародних конгресів, у якій також взяли участь представники «Евроальяжа» (Європейська феросплавна асоціація), Генерального директорату з досліджень та інновацій Єврокомісії та представництва України в ЄС. У столиці Євросоюзу було затверджено тематику виступів на конгресі, обговорено порядок роботи сайту ІНФАКОН-14, відбулася презентація створеної в Україні громадської організації під такою ж назвою.

Як сказав журналістам голова ради директорів УкрФА і голова правління Запорізького заводу феросплавів Павло Кравченко, «ІНФАКОН — це імідж, підтвердження наших досягнень в науці і виробництві і того, що ми активно розвиваємося». «Міжнародний форум, — продовжував металург, — це ще і можливість спільно обговорити актуальні питання та стан справ у галузі, де виробляються «вітаміни» для сталі».

Кравченко сподівається, що конгрес феросплавників в Україні послужить стимулом для розвитку галузі, сприятиме зростанню її ефективності та технічної озброєності, виведе на сучасний рівень енергозберігаючі та природоохоронні технології. «Майбутнє феросплавів — це енергоефективність», — упевнений Кравченко. При цьому він також підкреслює, що не менше значення для долі галузі буде мати робота по охороні навколишнього середовища і використанню вторинної сировини.

Голова програмного комітету ІНФАКОН-14, колишній заступник міністра промислової політики, професор Сергій Грищенко розраховує на те, що конгрес феросплавників в Україні отримає підтримку держави. За його словами, зараз, спільно з Міністерством промисловості, готується відповідне розпорядження уряду. Виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев вважає великою перевагою для України те, що в її розпорядження задовго до початку конгресу потраплять 300 наукових і виробничо-технічних доповідей, в яких буде зібрано результати найцікавіших досліджень і розробок. В результаті інновації, які використовують у світі, вже не будуть таємницею для України, в країну прийдуть нові технології...

Фішкою українського ІНФАКОНА-14 стане міжнародний молодіжний феросплавний форум, ідеологія якого була підтримана на згаданій робочої зустрічі в Брюсселі. «Малий» ІНФАКОН намічається провести в березні 2014 року на базі «кузні кадрів» феросплавної галузі Національної металургійної академії в Дніпропетровську. У ньому готові взяти участь молоді фахівці з Фінляндії, Туреччини, Казахстану та інших країн. Україну на цьому форумі представлятимуть, за словами Грищенка, аспіранти та студенти ВНЗ Києва, Донецька, Запоріжжя. Дніпропетровська, молоді фахівці з усіх феросплавних підприємств країни. «Плануємо провести конкурси наукових робіт та преміювати переможців, — обіцяє голова програмного комітету, — Їм буде надано також можливість виступити на ІНФАКОН-14 в 2015 році».

Крім серйозних досягнень, є у вітчизняної феросплавної галузі ще й проблеми, пов’язані, в першу чергу, з високою вартістю електроенергії. Чи зможе уряд залишити без уваги потреби галузь, яка готується приймати, вперше в історії України, такий представницький і підтримуваний Євросоюзом міжнародний форум?

Відповідаючи на питання журналістів, Кравченко відзначив, що українські феросплавні підприємства стурбовані завісою невідомості навколо продовження меморандуму про взаємодію між урядом і керівництвом феросплавних заводів. Термін дії цього документу, яким знижено тарифи на електроенергію для електрометалургів, закінчується 31 грудня. «І у нас на сьогодні немає документа, який підтверджує, що меморандум буде продовжено, — зітхає Кравченко і розкриває карти: — У зв’язку з цим є два варіанти розвитку подій: працювати далі чи зупиняти роботу заводу».

Така ситуація ставить під загрозу впровадження енергозберігаючих і енергоефективних технологій на підприємстві, нарікає керівник. Приміром, щоб впровадити технологію використання феросплавного газу для обігріву міста, буде потрібно не менше двох років і, природно, кредит. «Але чи можна залучати кредити на розвиток виробництва і не знати, чи буде завод працювати в січні 2014 року? — запитує він і відповідає: — Ми не можемо піти на це». Кравченко розповідає, що у січні 2013 року, коли підписувався меморандум з урядом, ціна електроенергії становила $60 за Мвт.год а зараз — $69. «З додатковими витратами вона (ціна електроенергії) — понад $70», — уточнює Кравченко і робить висновок про те, що така ціна на електроенергію (дехто, не вдаючись у тонкощі роботи феросплавників, навіть називає її пільговою) робить підприємство неконкурентоспроможним на міжнародних ринках.

А що буде з галуззю після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом? Відповідаючи, Грищенко підкреслює, що феросплавники з надією чекають асоціації, сподіваючись, що і в Україні будуть такі ж тарифи на електроенергію, як в Європі. Важливо і те, що після підписання Угоди про асоціацію, зазначає фахівець, на українські заводи буде поширено такі ж вимоги, в тому числі екологічні, які існують для європейських підприємств. Грищенко впевнений, що ІНФАКОН-14 дозволить Україні швидше і без втрат до них пристосуватися.