Зайве зерно

Аграрні громадські об’єднання б’ють на сполох. Через рішення попереднього уряду про квотування зернового експорту агросектор отримав шість мільярдів гривень збитків, але й новий уряд Юлії Тимошенко йде тим самим шляхом. «Такі заходи сьогодні створюють невизначеність для селян. Йдуть весняно-польові роботи і вони не знають, як їм діяти. Ситуація, яка виникла сьогодні, не дає можливості зробити висновок, а що ж буде далі? Чи варто цим займатися, чи ні?» — говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

За його оцінкою, сьогодні у країні майже 12 мільйонів тонн зерна, тоді як у попередні роки на цей час було 4—4,5 мільйона. А на початок жнив на елеваторах залишиться 7 мільйонів. Оскільки їх загальна місткість становить 30 мільйонів тонн, а цьогорічний врожай очікують в обсязі 40 мільйонів, то не хитра арефметика вирахувати, що 17 мільйонів тонн збіжжя може залишитися під відкритим небом....

Невідповідність між світовою та українською ціною на зерно, на думку президента Асоціації фермерів і приватних землевласників Івана Томича, — це ще один камінь на шию агровиробників. Крім того, за його словами, держава з початку року не виділила жодної копійки з обіцяних 60 мільйонів гривень на фермерські кредити. Не кращі справи і з програмою часткової компенсації відсотків комерційних банків... Рубати гордіїв вузол аграрії пропонують за їхнім сценарієм.

«Українські фермери прийняли рішення відмовитися від державної підтримки, яка стосується озимих культур у розмірі ста гривень... Ці двісті мільйонів гривень (передбачені цього року бюджетом. — Авт. ) просимо не давати нам, бо ми від них відмовляємося, а направити у вигляді адресної допомоги для людей, внісши відповідні зміни до бюджету, щоб врегулювати цінову ситуації на хліб», — пропонує Томич. Натомість виробники і зернотрейдери просять уряд дати зелене світло для продажу зерна за світовими цінами. Небувала пропозиція! Та чи візьме уряд її на озброєння?

Тим часом генеральний директора ТОВ «Нібулон» Олексій Вадатурський говорить, що втрати агросектору автоматично призводять до втрат бюджетних. Так, цього року до держказни його компанія перерахувала 17 мільйонів гривень податку на прибуток, а на банківські кредити та оплату послуг елеваторів витратила 70 мільйонів гривень. Трейдер вказує, що урядові потрібно припиняти риторику і терміново відкривати експорт, бо у липні минулорічне зерно вже нікому не буде потрібне.

На думку представників громадських агроорганізації, тяганина з надуманою потребою пролонгації експортного табу — це ще один недіючий антиінфляційний важіль у руках уряду. «Невже вершина (діяльності. — Авт. ) нашого уряду полягає у тому, що боротися з цінами потрібно забороною експорту... Тоді давайте взагалі заборонимо експорт всього — і тоді у нас в Україні будуть нормальні ціни», — говорить президент Української зернової асоціації Володими Клименко. Не варто шукати інфляційний корінь зла у зерновому питанні, переконаний і Вадатурський. Місячна перевалочна потужність українських портів — півтора мільйона тонн. Тому до нового врожаю агровиробники можуть реально експортувати тільки чотири з семи мільйонів зернового залишку. Відтак, у країни ще залишається потужна зернова страховка.

Якщо ж уряд не відновить зерновий експорт протягом двох тижнів, то агровиробники обіцяють вдатися до акцій протесту та подбати, щоб про урядові кривди дізнався секретаріат СОТ. В дієвості першого інструменту можна ще сумніватись, адже українським урядовцям не звикати до акцій протестів, які за останні роки стали невід’ємним атрибутом демократичного життя країни. А от особлива увага з боку СОТ — це інше. Нагадаємо, що за СОТівськими правилами країнам-членам заборонено обмежувати експорт будь- якого товару. На порушників світових стандартів чекають штрафи, а у крайньому випадку можливе навіть виключення з цієї організації.