«Зелений» коридор

З другої половини грудня на дев’яти українських пропускних митних пунктах розпочався експеримент. Для спрощення схеми пропуску і контролю тут буде встановлено пристрої електронного декларування, здатні перевіряти громадян, бажаючих перетнути кордон. Про це на «гарячій» урядовій лінії, вельми елегантно та на правах самореклами, повідомив журналістам заступник голови Державної митної служби Михайло Іванюк.

З його слів, за 11 місяців цього року до державного бюджету України митниками було внесено кругленьку суму — 16,7 млрд. грн., що на 29,2% більше, ніж минулого року. Але митники, які тверезо ставляться до своїх обов’язків не поспішають радіти: до кінця року їм необхідно заробити для країни ще 18,4 млрд. грн.

Але не зборами єдиними живе митниця. Дуже багато сил доводиться віддавати розкриттю правопорушень. Тільки цього року порушено 320 карних справ з контрабанди на загальну суму понад 146,7 млн. грн. Цього року митниця збільшила кількість конфіскованих речей у 2,4 раза проти торішніх показників. І не випадково багато з тих, хто дзвонив на «гарячу» лінію, цікавилися, що ж відбувається з конфіскованими речами і де їх можна купити. На це Іванюк відповідав, що конфісковувати — справа митниці, а ось розпоряджатися долею товарів — справа Мін’юсту, під юрисдикцію якого підпадає увесь конфіскат.

Багато уваги митники приділяють усвідомленому зменшенню митної вартості. Штрафи, стягнуті у зв’язку з цим, дозволили їм «покласти» до бюджету 400 млн. гривень. Іванюк розповів про схеми, за допомогою яких дехто намагається обійти закон. Діють порушники старими перевіреними способами. Наприклад, декларують не той товар, який провозять, або ж записують у декларацію значно меншу його кількість. Тому цілком доречна постанова Кабміну № 1375, згідно з якою, проїжджаючи українську митницю, вантажний транспорт має пред’являти експортну декларацію країни-виробника. Крім того, дуже часто, як повідомив Іванюк, товар ввозиться не з тими кодами, які йому встановлено згідно з законом, а з кодами, що мають пільгову ставку.

Суттєво поліпшена статистика правопорушень, що розкриваються на кордоні держави, цілком логічно наштовхувала на запитання: невже порушень стає все більше? І заступник головного митника відповів, що, навпаки, це митниця почала добре працювати, тому стільки злочинів і «вийшли» на світло.

Можна було чекати, що виникне запитання і про «розмитнення» автомобілів. Особливо у світлі чуток, якi стверджують, що сьогодні на кордоні стоять сотні машин, чекаючих команди на безперешкодний в’їзд. І дійсно, багато з тих, хто дзвонив, цікавилися, коли ж вони зможуть сісти за кермо свого автомобіля, що простоює на кордоні? Іванюк назвав турбуючi людей затримки чисто технічними.

Крім того, центральна митниця гордо оголосила про певні зміни у своїх відносинах з народом. На них, зокрема, вплинуло внесення поправок до закону «Про транзит», згідно з якими непідакцизний товар, що йде через Україну транзитом, тепер може оформлятися без надання вантажної митної декларації. Це дозволяє автомобілям без проблем проїжджати через пункти пропуску, а пунктам пропуску полегшило роботу.

Піклуються митники не тільки про транзитних пасажирів: громадяни, які їдуть в Україну і вантажі, що везуть до нас також отримали певні пільги. Спільно з прикордонниками митники минулого року створили «зелений коридор», який спрощує проїзд громадян приватим автотранспортом. Особливої гостроти це питання набуває влітку, у період відпочинку на курортах Криму та Карпат. Використовуючи «зелений» коридор, можна (якщо не везеш товарів), перетнути кордон, практично не виходячи з машини. Але нікому не варто вдаватися при цьому до обману, попереджає митниця. Якщо щодо цього виникне підозра, то доведеться попрямувати до «червоного» коридору, де уся формальність виконується по-старому.

Сигналом про лібералізацію митниці може служити і Реєстр підприємств, стосовно товарів яких запроваджено спрощений механізм митного управління. З підприємством укладається відповідна угода, що відкриває митникам доступ до фінансових документів компанії, пов’язаних з переміщенням транспорту через кордон. Сьогодні таких підприємств не багато, але митні служби намагаються збільшити їхню кількість. Та й підприємства не чинять опір цій ініціативі — працювати чесно і прозоро стає престижно, а мати режим сприяння від митниці, погодьтеся, дуже зручно.

ДО РЕЧІ

Російські митники мають намір спростити імпорт цілої низки товарів. До кінця цього року може бути прийнято рішення про скасування обов’язкового декларування швидкопсувних товарів (риби, квітів, овочів тощо) на певних митних постах. Про це днями заявив головний митник цієї країни Олександр Жерехов. До кінця 2006 року такі перетворення торкнуться також ввезення автомобілів та побутової техніки. Поки ж усі імпортери при ввезенні своїх товарів до цієї країни оформляють вантажі на суворо визначених митних пунктах. Введення такого порядку було викликане необхідністю розвантажити пости і скоротити час оформлення. Але в міру збільшення товаропотоку це почало викликати незручності, в тому числі й самим митникам. А імпортери звинувачували митницю і судилися з нею через затримки вантажів. Скасування «приписки» до постів, щоправда, не означає тотальної лібералізації митного оформлення в Росії. Нові правила не стосуватимуться човників, які ввозять ширвжиток баулами.