Земельна реформа: перші сходи

Попит на отримання технічної допомоги від МФК продовжує зростати. Це, однак, зовсім не означає, що селяни обома руками голосують за земельну реформу. Перетворення на селі йдуть повільно, а спад у сільськогосподарському виробництві такий, що важко не піддатися настрою безвихіддя. Нещодавно в Чернігові відбувся семінар, де було оприлюднено дані соціологічного опитування, проведеного на замовлення МФК, і вони доповнюють цю картину. Якщо 1996 р. проти реформи висловилися 19% респондентів, то 1998 р. — уже 23%. Значна частина селян (40%) поки не визначилася, як ставитися до реформування (1996 р. — 27%).

Багато в чому це пояснюється недостатньою обізнаністю селян про суть і результати процесів, що відбуваються в країні. Так, 39% знають про земельну реформу в загальних рисах, 38% знають лише те, що вона проходить, 16% нічого не чули про реформу й лише 7% вважають себе добре поінформованими.

Там, де вже застосовуються нові форми господарювання, ставлення людей до реформи більш прихильне: на запитання, чи треба було реорганізовувати ваше КСП, відповіли ствердно 41% членів реорганізованих господарств (серед членів КСП, на яких не пройшла реорганізація, в необхідності її проведення впевнені 19%). Цікаво, що кількість тих, кому важко дати відповідь, серед обох категорій респондентів однакова — по 32%.

Тим часом на користь нових відносин на селі говорить хоча б те, що зараз, коли всі господарства є збитковими, реорганізовані підприємства виявилися більш стійкими. Зі зміною форм власності сталися зміни й у джерелах доходів селян. Якщо для членів КСП основним джерелом були особисті підсобні господарства (79%), то для працівників нових сільгосппідприємств це рентні платежі (95%).

Багатоукладна форма господарювання набуває подальшого поширення. Найближчим часом вона почне впроваджуватися у Волинській області. Зрозуміло, можливості МФК не безмежні, тому, повідомив керівник Проекту Ерік Хауелл, задовольнити всі заявки, що надійшли з 14 областей, неможливо. Приблизно 10-11 тисячам сільгосппідприємств залишається лише чекати, коли ж «рідна» держава згадає про тих, хто її годує, й, наслідуючи приклад міжнародних організацій, надасть підтримку. Поки ж німим докором влади служить такий красномовний факт, наведений на чернігівському семінарі: на 6% землі, що перебуває в приватній власності, зараз в Україні виробляється 50% усієї сільськогосподарської продукції.