Земельне питання

Підсумки парламентського голосування законів з СОТ у четвер дають надію, що Україна зможе зрушити з місця й інші нагальні питання законодавства. Скільки тисяч законних власників земельних паїв вже обдурено згідно з тіньовими «законами», за якими сьогодні живе і розвивається земельна сфера? Тим часом справжні закони тільки на підході й саме на них чекають наші законодавці, щоб нарешті ліквідувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель, існування якого дедалі більше руйнує вітчизняне село.

І от сталося: на розсуд громадськості було запропоновано відразу два варіанти Законопроекту «Про ринок земель». Перший — розроблено Кабміном, другий — групою народних депутатів. Судячи з реакції залу, прихильність отримав другий законопроект. «Його можна взяти за основу, але перенісши до нього деякі положення з урядового. Депутатський варіант створює більше прозорості для покупців та продавців землі, а урядовий — більш централізовану адміністративну систему», — прокоментував «Дню» ці документи президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк суттєвими відмінностями двох варіантів називає підходи у проведенні контролю за сівозмінами та збереження аграрної землі для забезпечення продовольчої безпеки країни та здійснення експортної політики.

Вже вісім років точиться в Україні й дискусія щодо того, а скільки ж гектарів давати у одні руки? «Враховуючи наше прагнення бути конкурентними на світовому ринку, а у такому випадку без індустріального сільського виробництва не обійтися, то давати тисячу — півтори тисячі — це максимум», — говорить «Дню» Присяжнюк. Натомість Козаченко вважає, що «звичайним громадянам» вистачить 500 гектарів, а от юридичним особам потрібно не менше 10 тисяч. Такі експертні побажання не вписуються у жодний з розроблених законопроектів. Урядовий варiант пропонує залишити норму про зосередження в одних руках не більше ста гектарів землі, тоді як депутатський застосовує регіональний підхід. Багато хто твердить, що обсяг землеволодіння — ось що насправді турбує будь-якого солідного приватного інвестора чи власника.

«Українці звиклися з думкою, що у них специфічне ставлення до землі», — переконаний президент Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України Олександр Бондаренко. Насправді ж «вирішення земельного питання лежить навіть не в площині юридичної дискусії, а у площині політичній». Відтак проти цього недугу найкраще діятимуть політичні ліки. Днями Президент України Віктор Ющенко заявив: «У цьому році ми завершуємо приватизацію землі. Я впевнений, що я зможу переконати український парламент відмінити мораторій на продаж землі, на організацію товарного ринку землі. Тоді з’явиться український фермер, нові методи, інструменти та механізми роботи з землею».

Та чи варто чекати, що після скасування земельного мораторію селяни одразу перетворяться на європейських агровиробників? Адже водночас з відміною земельного табу вони отримають ринкові інструменти, користуватися якими як слід абсолютно не вміють. «Слід закликати громадські організації, щоб вони провели роз’яснення серед власників земельних паїв. Не варто спішити і терміново їх продавати. Доцільніше здавати у оренду, і селянин повинен про це знати», — говорить Присяжнюк.

Важко з цим не погодитись, але й ця «медаль» має дві сторони. «Щоб обробити гектар землі потрібно витратити щонайменше $300, а щоб обробіток був більш- менш нормальним, то потрібно $400—500 на гектар, або 2,5—3 тисячі гривень», — говорить Козаченко. У більшості селян такі суми — це весь річний прибуток... Тож експерт додає, що за земельні потуги аграрій у кращому випадку отримає $100 прибутку. І як не крути, а щоб зрушити селянський віз, потрібно приймати закони. Голова профільного комітету сподівається, що земельні документи у стінах Верховної Ради розглянуть 18 квітня. «А я не вірю, що цей закон («Про ринок землі». — Авт. ) буде прийнятий. Ентузіазм у мене особисто вже пропав, бо вісім років для прийняття закону — це навіть для такої країни як Україна — забагато», — скептично говорить у коментарі «Дню» Бондаренко.