Знищений бізнес

У місті Єнакієве, де єдине велике підприємство — металургійний комбінат, роботу знайти нелегко. Особливо якщо ви за освітою — педагог-музикант. Але Людмила Могилевцева не хотіла залишати рідне місто. А оскільки музика нормальних коштів для життя не давала, педагог вирішила зайнятися бізнесом. У 1999 році Людмила зареєструвалася як приватний підприємець. На свої кошти побудувала торговий кіоск. У листопаді 2001 року отримала дозвіл встановити його на орендованій у виконкому земельній ділянці в районі ринку «Північний». Її бізнес став приносити маленький, але стабільний прибуток: місцеві жителі охоче купували свіжі фрукти й овочі.

Але так було недовго. «Оформляючи документи, — розповідає Людмила, — я вимушена була кілька разів звертатися до великого міського чиновника. Але справа з місця не зрушила. Й одного разу мені довелося сказати йому, що він лише виконує свої посадові обов’язки, а не надає мені послуги, за які, як він висловився, «треба платити». І тоді він пообіцяв, що незабаром я зрозумію, в чому різниця між його обов’язками та послугами». Документи, які, згідно з рішенням виконкому, оформлено терміном на 10 років, виявилися дійсними всього три роки. А про те, що на той момент Могилевцева вже зробила часткову оплату за договором, чиновники просто «забули». А в травні минулого року на очах кіоск просто відвезли в невідомому напрямку.

Головний архітектор міста Андрій Винокуров пояснив: «Не живете ви у згоді з деякими особами, — і додав: — І кіоск на місце ніхто не поставить».

Після цього підприємцю довелося звернутися до прокуратури та суду. Але результат вийшов цілком передбачуваний, тобто нульовий. Але біда, як відомо, сама не ходить. Незадовго до зносу її кіоску Людмила оформила кредит. Гроші вклала в закупівлю товару й облаштування торгового місця. Коли настав час погашення кредиту, довелося продавати меблі та посуд, а потім і квартиру. Жили на дачі. Але виручених грошей однаково не вистачило. Так підприємець без будь-якої вини вписав дуже неприємну сторінку в свою кредитну історію.

Щоправда, раптово в кінці тунелю з’явилося якесь світло. Після візиту до Донецької області Ольги Колінько місцева влада отримала вказівку взяти цю справу на контроль. І кіоск дивовижним чином повернувся на місце. У січні 2004 року Апеляційний суд Донецької області визнав його знос незаконним. Здавалося, незабаром можна буде відновити роботу. Але коли кіоск відкрили, в ньому не виявилося навіть віника, не кажучи вже про холодильник і касові апарати — зі стін стирчали одні дроти... А коштів на придбання нового обладнання в сім’ї вже не було, про кредит мріяти не доводилося.

Тепер підприємці живуть у Києві, у друзів. Батькові сімейства, на якому раніше були обов’язки бухгалтера, вдалося стати кухарем. А кіоск так і стоїть повністю розукомплектований. Їхня справа ліквідована, хоча організація «Молодь проти корупції» та її керівник Олександр Лялька обіцяють допомогти — молоді юристи «витягли» вже не одну подібну справу. Але найбільше в цій історії постраждала семирічна Надя, донька Олега та Людмили. Їй під час усіх цих негараздів якраз треба було йти до першого класу. Але дитина залишилася поза школою. Там Людмилі довелося пояснювати, що в неї немає коштів, щоб купити доньці навіть найнеобхідніше — зошити, книжки, шкільну форму.

Учора підприємець Могилевцева в інтерв’ю «Дню» сказала: «Я починаю розуміти різницю між обов’язками та послугами тих посадових осіб, із якими мені довелося зіткнутися в міськраді Єнакієвого».