«Зробимо Україну чистою!»
Експерт: Позбутися гір сміття заважає... «дефіцит політичної волі»
В Україні завершилася наймасштабніша за останні двадцять років акція прибирання — «Зробимо Україну чистою!» Збирати пляшки, папір та інше сміття в скверах, парках та просто на вулиці вийшло більше 51 тисячі волонтерів з 110 населених пунктів країни. Результати вразили: 969,07 кубічних метрів пластикових пляшок, 486,29 кубічних метрів скляних відходів та 6 682,06 кубічних метрів — інші відходи. Ось такий цьогорічний здобуток великого прибирання країни. Утім, зібрати сміття — пів справи. Сьогодні в Україні катастрофічно не вистачає системи переробки сміття. Частково цю проблему вже почали вирішувати. Так, до кінця 2012 року в шести великих містах відкриють сортувальні сміттєві лінії. Про плани щодо побудови їх повідомив директор «Укрекоресурсів» — Дмитро Радіонов.
Одне з міст, де з місцевою владою вже досягнута остаточна домовленість, каже Радіонов, стане Кіровоград. «Нам потрібні гарантії (від місцевої влади. —Авт.) не гірші, ніж для іноземних інвестицій (чіткі документи на землю та недвозначні рішення сесій), щоб почати будівництво. На жаль, таких муніципалітетів, місцевих рад, що готові йти до кінця і чітко взаємодіяти з нами — не багато», — говорить він. Тож решту міст Радіонов обіцяє назвати після завершення перемовин із місцевою владою ближче до осені. А до того за місяць, каже Радіонов, відкриють сміттєсортувальну лінію потужністю 15 тисяч тонн на рік у Києві. Вона оброблятиме відходи з шести київських районів: Деснянського, Дарницького, Подільського, Оболонського, Голосіївського та Дніпровського. В компанії планують, що з відсортованих відходів можна буде отримувати 15 % вторинної сировини, решту вивозитимуть на полігон. Вартість установки складає понад 379 тисяч гривень. Її розмістять поблизу столичного заводу «Енергія». Будівництво шести сміттєроздільних сортувальних ліній обійдеться у 80 мільйонів гривень. У компанії сподіваються, що такі заходи дадуть старт для вирішення сміттєвої проблеми.
Аби прискорити цей процес, говорить Радіонов, законодавець мав би також допомогти. Наприклад, удвічі збільшити тариф на захоронення сміття та розмір екологічного податку на захоронення для полігонів. Крім того, каже він, треба організувати ефективну систему для збору коштів від виробників за утилізацію сміття на державному рівні. Сьогодні компанія «Укрекоресурси» займається таким збором коштів, і саме вони підуть на закупівлю та встановлення сортувальних ліній у регіонах. Але платять за екологічність переважно іноземні компанії — 85—90 мільйонів за 2011 рік. Українські ж компанії поки що переважно залишаються осторонь: сплачують 500 тисяч гривень в місяць, тоді як потенційний ринок оцінюється у 800 мільйонів — 1 мільярд гривень на рік. За словами Радіонова, відомство сьогодні готує зміни в законодавство, щоб змусити всі компанії стати екологічно свідомими, тобто брати участь в організації системи збору та утилізації. Чи не стане нова ініціатива пустою обіцянкою? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРІ
Тетяна ТИМОЧКО, голова Всеукраїнської екологічної ліги:
— Кількість сміття збільшується з року в рік: у 2000 році налічувалося 600 полігонів побутових відходів, більшість з яких непридатні для безпечного зберігання, а зараз — більше 800. Санкціоновані та несанкціоновані сміттєзвалища займають 7 % загальної площі території Україні і перевищують навіть площі заповідників та національних парків — 5,5 %. Якщо найближчим часом не вирішити сміттєву проблему, ситуація кардинально погіршиться.
В Україні відсутня державна система, яка могла б контролювати і формулювати політику поводження з відходами. Згідно з законом «Про місцеве самоврядування», ці функції належать місцевим органам влади. А «Укрекоресурси» мають збирати гроші з підприємств за переробку сміття, але за останні кілька років жодних подібних ініціатив не бачили, хоча дуже очікували цього. Мені здається дивним, що саме на передодні виробів зайшла мова про будівництво сміттєсортувальних лінії. Шість ліній можуть стати пілотними проектами, і вони дійсно потрібні. Але тільки вони не зможуть вирішити питання поводження зі сміттям та побутовими відходами. Для цього потрібна велика просвітницька програма серед населення з навчання роздільного збирання сміття та підготовка промислових переробних потужностей для утилізації сміття...
Я схиляюся до моделі, де спочатку організовують роздільний збір сміття, а потім його переробку. Для чого виділяти із загальної маси змішаних відходів цінні компоненти і відправляти їх на сортувальну лінію, якщо можна спочатку поставити біля кожного будинку по чотири баки для окремого збору паперу, пластику, скла, біовідходів.
Якщо на шість ліній збираються витратити майже 100 мільйонів, то на цю суму можна у великих містах запровадити систему роздільного збору сміття. Це більш економічно вигідно та ефективно.
Сергій ЄРМІЛОВ, заступник директора Інституту проблем екології та енергозбереження, екс-голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів:
— Ініціатива схвальна, тим паче що компанія має потрібний досвід. Впровадження роздільного збору сміття — найдешевший та найекономічніший шлях подальшої утилізації зібраного сміття. Є декілька рівнів сортування. Перший — на побутовому рівні. Другий — спеціалізовані сортувальні централізовані комплекси. Третій — сміттєспалювальні заводи або полігони. Якщо перший рівень запроваджено, то тоді другий і третій — більш економічні. На мій погляд, кожне місто повинно обирати свою стратегію в цьому питанні. Єдиного правильного підходу для всіх немає. Головний бар’єр для того, щоб позбутися гір сміття по всій Україні — це дефіцит політичної волі протягом 20-ти років.
