Зробити неможливе можливим

Минулий тиждень дав старт черговій податковій дискусії в Україні. На першому засіданні Інвестиційної ради при Міндоходів і зборів, що відбулось у п’ятницю в Києві, голова цього відомства Олександр Клименко порадував країну. За його словами, зараз розглядається можливість понизити податки на фонд оплати праці, єдиний соціальний внесок і розширити шкалу податку на доходи фізичних осіб.

Заступник начальника прес-служби Міндоходів Андрій Соколов розповів про відповідний законопроект, який наразі проходить узгодження в Мінекономрозвитку, Мінфіні, Мінсоцполітики і Мін’юсті. Його сенс у тому, щоб зменшити податковий тягар для найнятих робітників із низьким доходом і збільшити податки тим, хто заробляє багато. До розрахунку беруться не лише зарплати, але й інші доходи — відсотки, дивіденди, роялті. Із заробітку до 18 тисяч гривень на рік (до 1500 гривень на місяць) податок не стягуватиметься. Із зарплати від 18 тисяч до 3 мільйонів на рік (від 1500 до 250 тисяч гривень на місяць) він становитиме 10%. Але оподатковуватимуть і в тому, і в іншому випадку лише суму, що перевищує 1500 гривень.

Той, хто заробляє 3—8 мільйонів на рік (до 667 тисяч гривень на місяць), із перших 250 тисяч сплачує 10%, а з решти 417 тисяч гривень — 15%. Із доходів понад 8 мільйонів гривень на рік доведеться віддавати державі 20%, тобто п’яту частину. Якщо цей законопроект буде ухвалено, то, як зазначають у Міндоходів, зростуть зарплати у 99,99% українців. Щоправда, водночас там підрахували, що в результаті зниження податків втрати бюджету становитимуть близько 100 мільярдів гривень. Розрахунок податківців будується на тому, що такі заходи дозволять бізнесу працювати чесно, і він легалізує зарплати. Як наслідок — надходження до бюджету зростуть на 105 мільярдів гривень. Проте чиновники, мабуть, не зовсім упевнені в своїх розрахунках, а тому вимагають ввести для підстраховки ще й збір у розмірі 1% від суми операції під час купівлі-продажу валюти. Таким чином, буде отримано приблизно 50 мільярдів гривень і покрито дефіцит Пенсійного фонду.

Чого більше в цьому намірі Міндоходів — сміливості, яку демонстрували свого часу всі успішні економіки світу, від ФРН до Сінгапуру, чи політичного розрахунку, пов’язаного з майбутніми київськими, а потім і президентськими виборами? Що й говорити, подібна податкова революція — дуже непоганий аргумент, який діє практично на кожного виборця. Але щодо сміливості — це ще питання.

Абсолютно випадково або ж знаючи про наведені вище плани Міндоходів, економіст Віктор Лисицький у п’ятницю звинуватив наш уряд саме у відсутності сміливості. «Те, що у нас, у нашій економіці сьогодні немає зростання, можна пояснити надмірною обережністю українців, зайвою обережністю влади». Як обѓрунтування свого твердження він навів дані про депозитний портфель українських банків. «Фізики» (фізичні особи. — Авт.), починаючи з 2006 року, приростають щомісяця на 3,2 мільярда гривень, а «юрики» (юридичні особи. — Авт.) — на 4,4 мільярда». Економіст навіть пожартував: «Що більше українці живуть, то більше у них грошей». Він радить нашому уряду: «Ви думайте більше над тим, щоб не було перешкод для руху товарів» і згадує «свого улюбленого Людвіга Ерхарда», який сміливо йшов на економічні новації. Наприклад, за його часу, нагадує Лисицький, зарплата за наднормовий час у Німеччині не оподатковувалась.

Великодосвідченому економісту в цій дискусії перед журналістами і телекамерами протистояв його молодий колега, експерт агентства «МПП Консалтинг», Павло Мельник. Щоб інвестор прийшов, економіка запрацювала і через рік-півтора вийшла на темпи зростання до 7%, на його думку, необхідно провести справжню податкову революцію, що полягає в одночасному зниженні всіх типів податків. «Щоб інвестори захотіли прийти і отримали в Україні платоспроможного покупця».

Мельник вважає можливим знизити податок на додану вартість з 20% до 16%, що «зробить невигідними «сірі» і не лише «сірі» схеми з повернення ПДВ. «Відповідно, у перші три місяці ми отримаємо просадку, але потім вийдемо приблизно на ту саму цифру (надходжень до бюджету. — Авт.)».

Податок на прибуток підприємств експерт пропонує знизити з 25% до 9%. Адже все одно, говорить Мельник, за сьогоднішньої ставки цього податку підприємці приховують прибуток — і списують його на свої поточні витрати. «Якщо опустити ставку, просто невигідно буде приховувати прибуток — підприємства просто почнуть платити цей податок, щоб отримати кошти на рахунки».

Прибутковий податок із тих же «фізиків», на думку Мельника, може опуститися з 15—17% до 11%. «Це одразу ж підніме на 4% платоспроможний попит у країні, — говорить він і додає: — Це, відповідно, на 4% одразу ж стимулюється товарообіг».

Експерт розуміє, що такі заходи «означають два-три місяці дуже серйозної просадки — за бюджетом і за всіма відрахуваннями. Але після двох-трьох місяців ми почнемо повертатися до тієї точки, з якої починали, але вже з нижчими податками за рахунок збільшення товарообігу, за рахунок активізації роботи економіки, а потім ми перейдемо до зростання. Через рік-півтора ми зможемо вийти на очікувані показники». Цікаво, що, відповідаючи на запитання «Дня», Мельник назвав ту саму суму можливої «просадки» бюджету (100 мільярдів гривень), що й представник Міндоходів. З тією лише різницею, що запропоновані ним заходи набагато радикальніші і сміливіші, ніж у чиновників... До того ж, за словами експерта, таку суму в Україні не важко знайти, оскільки «у нас золотовалютний фонд, у нас величезні залишки на рахунках банків».

Мельник не зациклюється виключно на податках. Він вважає, що піднімати Україну необхідно ще й шляхом протистояння імпорту. У зв’язку з цим він ратує за перехід до політики гнучкого курсоутворення національної валюти. Це, на його думку, дозволить зробити так, щоб імпортні товари до країни було ввозити невигідно», а вітчизняний виробник у результаті зможе «займати ті ніші, які сьогодні зайняті імпортом».

За старих часів говорили, що сміливість міста бере. Так, пропозиції Мельника виглядають дуже радикальними, хоча, звісно, і доволі ризикованими. Чиновник на них у повному обсязі навряд чи клюне. Але, можливо, «вивезе» політика? Нехай би протиборчі сьогодні сили об’єднались і довкола подібних пропозицій, і довкола пошуку «антипросадкових» компенсацій. А електорат би прослідкував, хто і як працював на підйом країни, і, відповідно, проголосував. Чи слід ставити такі нереальні завдання? Але всі, хто ставали переможцями, прославилися саме цим... Тому що зробили неможливе.

КОМЕНТАР

Володимир БОНДАРЕНКО, голова ради директорів Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень ім. Т.Г.Шевченка:

— Думаю, дуже вартісна думка — зменшити одразу всі податки, щоб економіка спочатку змогла хоч якось дихати, а потім і на повні груди. Адже у нас чи не найбільші податки в Європі. І якщо вдасться при цьому вивести економіку з тіні, то з’являться гроші, підуть у бюджет. Важливо вивести українські гроші з офшорів, Президент і уряд у змозі це зробити. Але, на жаль, нещодавно в парламенті не пройшов закон про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. Це — тривожний сигнал: олігархи захищають свої рубежі. Нам треба їх приборкати, змусити працювати на благо України. А уряд повинен працювати на створення у країні середнього класу, на який зараз у країні припадає лише приблизно 10% економіки. І ще уряд повинен відмовитися від дотацій збитковим підприємствам, оскільки отриманий у результаті прибуток так чи інакше осідає у олігархів. Пригадаймо, як піднімала Великобританію Маргарет Тетчер. Спочатку людям довелося підтягнути паски, але потім країна змінилась. І нашому уряду слід діяти так само сміливо, рішучо, відчувати свою відповідальність перед країною.

Продовження теми:

Податкову зацікавили «офшорки» із заробітком понад 50 млн гривень