Звільнити від газової залежності

Політична криза, яка розгорілася в Україні перекрила подію надзвичайної ваги, яка відбулася на другий день після інавгурації новообраного глави держави.

У вівторок, 21 травня, глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв та Президент України Володимир Зеленський зустрілися з делегацією США на чолі з міністром енергетики Ріком Перрі.

Із американського боку в зустрічі взяли участь міністр енергетики США Рік Перрі, спеціальний представник США з питань України Курт Волкер та сенатор США Рон Джонсон.

«Під час зустрічі сторони обговорили співробітництво України та США в енергетичній сфері, зокрема й у сфері видобування газу, питання збереження транзитного потенціалу України. Окрема увага під час зустрічі була надана шляхам підготовки України до проходження наступного осінньо-зимового опалювального сезону, фінансуванню та накопиченню достатніх запасів газу в підземних сховищах. Також предметом обговорення став проект зі створення сталого шляху імпорту скрапленого природного газу (LNG) через регазифікаційний термінал у Польщі до України», — йдеться в повідомленні прес-служби НАК «Нафтогаз України».

У березні цього року більшість законодавців у Палаті представників Конгресу США проголосували за законопроект H. R. 1616 про пріоритети США щодо диверсифікації джерел енергії, напрямів їх постачання та зміцнення енергетичної безпеки країн Центральної та Східної Європи.

Цей законопроект розробили конгресмени Адам Кінзінгер, Брайан Фіцпатрік із Республіканської партії, Білл Кітінг, Вісент Гонзалез із Демократичної партії. Законопроект підтримали 391 з 435 членів Палати представників від обох партій.

Законопроект стосується енергетичної безпеки 21 країни Європи, включаючи Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину, Болгарію, країни Балтії, Албанію, Македонію, Україну. В ньому пропонуються шляхи скорочення їхньої залежності від поставок природного газу з Росії.

Конгресмен Кінзінгер виступає за посилення тиску на Росію. В грудні 2014 року він заявив, що США не можуть залишатися осторонь і спостерігати за агресією в Україні, а 2017 року підтримав Акт про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій. На його думку, Америці немає сенсу йти на зближення з Росією без жодних підстав і поступок з її боку. Його новий законопроект завдає удару по газових інтересах Росії в Європі й, у разі набуття чинності, посилить ефект чинних антиросійських санкцій.

Як відзначив політолог-міжнародник Георгій КУХАЛЕЙШВІЛІ, США мають намір створити умови для заміщення російського природного газу на європейському ринку, який є одним із ключових джерел поповнення бюджету РФ.

Зокрема, відповідно до законопроекту США збираються допомогти країнам Центральної й Східної Європи та Єврокомісії скоротити залежність від постачання природного газу з Росії, що використовують їхню енергетичну залежність для політичного впливу, тиску та примусу.

Американські законодавці запропонували залучати державних, міжнародних та приватних інвесторів до фінансування будівництва об’єктів енергетичної інфраструктури для розширення напрямів імпорту природного газу, збільшення використання альтернативних джерел енергії. Впродовж 2020—2024 років пропонується вкласти понад 1 млрд доларів у подібні проекти, надавати політичну й технічну допомогу для їх реалізації. Пропонується фінансувати будівництво трубопроводів, сховищ, терміналів для прийому скрапленого природного газу для постачання енергоносіїв із інших регіонів.

«Законопроект Кінзінгера вписується в пріоритети адміністрації Трампа, яка зацікавлена збільшити експорт американського скрапленого природного газу в європейські країни. Це відповідає інтересам американського бізнесу, особливо техаської газової компанії Cheniere Energy Inc., у якої є досвід постачання скрапленого природного газу в Велику Британію та Грецію», — каже експерт.

У законопроекті також згадується можливість використання американської продукції та послуг, включаючи викуп боргів, страхування при реалізації проектів. У 2018 році США експортували близько 132 млн куб. футів (майже 4 млрд куб. м скрапленого природного газу в 10 європейських країн (зі східноєвропейських лише в Польщу та Литву).

Після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у Гельсінкі в липні 2018 року Трамп заявив, що США будуть продавати скраплений природний газ у Європу та складуть конкуренцію російському газопроводу «Північний потік-2», що будується.

Проти будівництва даного газопроводу виступає влада Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії.

У січні 2019 року посол США в Німеччині Річард Гренелл направив німецьким компаніям листи, в яких пригрозив запровадженням санкцій у відповідь на підтримку з їхнього боку будівництва «Північного потоку-2».

У листопаді 2018 року міністр енергетики США Рік Перрі закликав Угорщину та сусідні країни відмовитися від участі в проектах російських газопроводів «Північний потік-2» та «Турецький потік», за допомогою яких Кремль намагається зміцнити контроль за безпекою й стабільністю в Центральній і Східній Європі.

Голосування за законопроект у Палаті представників збіглося в часі зі спробами Росії переконати Данію дати дозвіл на будівництво ділянки «Північного потоку-2» у її водах.

Газопровід проходитиме від російських родовищ через води Фінляндії, Швеції, Данії та через територію Німеччини в інші країни Європи. Завершити будівництво планують до кінця 2019 року. Американці працюють над тим, як зірвати ці плани.

У липні 2018 року Трамп і Юнкер домовилися збільшити постачання американського скрапленого природного газу зі США в європейські країни. Прес-секретар Єврокомісії Міна Андрєєва заявила, що ЄС підтримує реалізацію 14 інфраструктурних проектів зі зберігання й транспортування скрапленого природного газу з метою збільшити поставки палива на 15 млрд куб. м до 2021 року.

У європейських країнах уже функціонують 28 СПГ-терміналів. 2017 року ЄС імпортував майже 30 млрд куб. м скрапленого природного газу, в той час як обсяг поставок газу по трубопроводах становить 212,6 млрд куб. м (частка Росії приблизно 40%).

До 2025 року прогнозується збільшення попиту на природний газ у ЄС до 409 млрд куб. м. Навряд чи США зможуть стати альтернативою Росії на газовому ринку Європи, але відхопити свій шматок пирога в них вийде, каже Кухалейшвілі.

Не випадково серед країн, які вказані в законопроекті Кінзінгера, згадується Україна. Києву вигідно, щоб стараннями американців європейці не купували природний газ, що поставляється російськими газопроводами «Північний потік-2» та «Турецький потік».

У разі їх введення в експлуатацію скоротиться транзит російського природного газу через територію України, що спричинить матеріальні втрати. 2018 року транзит російського газу через газотранспортну систему України становив 86,77 млрд куб. м, що на 7% менше, ніж роком раніше.

Представник акціонерного товариства Nord Stream 2 Єнс Мюллер вважає, що «Північний потік-2» не зможе замінити газотранспортну систему України. Виходячи з потужності «Північного потоку-2» і обох ниток «Турецького потоку» (31,5 млрд куб. м), транзит російського газу через Україну скоротиться на більш ніж 50 млрд куб. м.

Україна продовжує залишатися залежною від поставок природного газу з-за кордону. 2018 року поставки блакитного палива в реверсному режимі через країни Євросоюзу становили понад 10 млрд куб. м (власний видобуток 20,89 млрд куб. м).

Однак насправді імпортований із Заходу газ є російським, але вже купленим у західних компаній. Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон оцінює дефіцит природного газу в Україні на рівні 10—12 млрд куб. м на рік.

У лютому прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про плани збільшити видобуток природного газу в Україні в 2023—2025 роках.

Аналітик Юрій РОМАНЕНКО вважає, що Україна може повністю покрити свої потреби в блакитному паливі за рахунок збільшення власного видобутку природного газу (за наявності іноземних інвестицій) та підвищення енергетичної ефективності комунального господарства.

Запаси природного газу «Нафтогазу України» становлять 304,06 мільярда кубометрів. 

Американські капіталовкладення в газовий сектор України, як передбачає законопроект Кінзінгера, могли би посприяти енергетичній самодостатності нашої країни.