У фортецях, не взятих у облогу
У ніч підбиття підсумків першого туру президентських виборів роботу Центрвиборчкому контролювали не лише міжнародні спостерігачі, уповноважені кандидатів та інші зацікавлені особи, а й численні представники ЗМІ. У прес-центрі ЦВК, оперативно повідомляючи громадянам про перебіг підрахунку голосів, протягом півтори доби працювали майже дві сотні журналістів.
Довгострокове засідання головного органу обліку електоральних симпатій почалося одночасно з відкриттям дільниць, о 8-й ранку неділі та тривало до обіду понеділка. До моменту надходження перших результатів ЦВК функціонувала в режимі щогодинних брифінгів. До преси по черзі виходили члени комісії, рапортуючи про перебіг голосування в «підконтрольному» їм регіоні. Як підтвердження — дані, що висвічуються на двох плазмових екранах, закріплених над президією.
Ще на підході до Центрвиборчкому ставало зрозуміло, що будівля комісії захищена краще за середньовічну фортецю. Буквально напередодні до раніше відбудованої огорожі- частоколу додався ще один кордон, що складається з суцільних металевих перекриттів. Найбільш «уразливі» місця щедро завили колючим дротом. З раннього ранку 31 жовтня у дворі будівлі, замасковані спеціальною сіткою, розташувалися БТРи і ще кілька одиниць військової техніки. Все це господарство охороняли люди в чорному камуфляжі, не відмічені будь-якими пізнавальними знаками. Розташувалися вони, варто зауважити, з комфортом, оперативно організувавши на місці польову кухню і встановивши біотуалети. Для максимальної зручності над фасадом будівлі змонтували величезні динаміки, які всю ніч транслювали легку класичну музику, а обабіч — потужні освітлювальні установки.
Сергій Ківалов, голова Центрвиборчкому, від причетності до вищеописаних процесів ретельно відхрещувався, апелюючи до голови Київоблдержадміністрації Анатолія Засухи, чиє відомство знаходиться в тому самому приміщенні. Мовляв, саме він, після сумнозвісних подій 23 жовтня, потурбувався про охорону ввіреної території.
До речі, потрапити до будівлі можна було лише з бічного, «чорного» входу, заздалегідь пройшовши огляд на чотирьох постах. Пересування всередині ЦВК також було ускладнене: прес-центр розташувався на другому поверсі, а вище третього навіть народним депутатам та їхнім помічникам пробратися було проблематично. «Зелену вулицю» надавали тільки членам Комісії, а входи й виходи блокувала армія охоронників.
Об одинадцятій вечора, коли напруження сягнуло апогею, в мережі Інтернет раптово з’явилося непідтверджене повідомлення про те, що міністр внутрішніх справ Микола Білоконь нібито подав у відставку, в спішному порядку виїхав за кордон, а в. о. тимчасово призначено якогось Гусарова. Однак до півночі М. Білоконь особисто з’явився у ЦВК, перевірив несіння служби підопічними, поговорив з головою комісії, скептиків запевнив, що «у відставку не подавав і наміру не має» і поїхав у справах.
За півгодини до цього С. Ківалов оприлюднив перші результати. Наступні брифінги відбувалися з перервою у три, а потім у дві години. Станом на 8 ранку було оброблено понад 70% протоколів, показники успішності фаворитів стрімко змінювалися. Справжньою розвагою для засинаючих журналістів стали сеанси прямого відеозв’язку з головами територіальних виборчих комісій. «Допит із пристрастю» пан Ківалов влаштовував своїм підлеглим у прямому ефірі. Часом діалоги виходили вельми кумедними. «Які результати?» — довідується Ківалов. «У сенсі?» — перепитує голова комісії. «Лідирує хто?» — уточнює голова ЦВК. «Ну, ми ще не всі бюлетені підрахували, — тягне співрозмовник, — години до дев’ятої, може, встигнемо». «Ви що, тут же люди чекають, іноземні ЗМІ! Давайте до шостої».
Жарти жартами, однак раніше розрекламована членами ЦВК технологія прямого відеозв’язку виявилася вельми ефективною. Члени місцевих комісій мали можливість у режимі реального часу проконсультуватися щодо спірних питань зі своїм безпосереднім керівництвом, а також повідомити про зареєстровані порушення або перешкоди в роботі. Процес підрахунку голосів на місцях також не сховався від усевидючого ока камер.
Уже майже ранком пан Ківалов резюмував, що загалом результатом першого етапу кампанії задоволений. Усі дільниці відкрилися (деякі, щоправда, із затримкою), голосування відбулося без значних порушень, які могли б поставити під сумнів його результати. Всі, хто з тих або інших причин не знайшов себе у списках виборців, звертався до суду, за допомогою якого й торжествувала справедливість. Щоправда, не обійшлося без жертв. У Запорізькій області голова однієї з місцевих комісій просто на робочому місці померла від серцевого нападу. У інших регіонах також були зафіксовані випадки госпіталізації членів ТВК. У цьому контексті Марина Ставнійчук наголосила, що відсоток працівників виборчкомів, які досягли пенсійного віку, вельми великий.
«Перемогою демократичних сил» назвав кандидат у президенти Віктор Ющенко підсумки першого туру голосування. «Сталося те, до чого так довго йшла демократія України. Сталася перемога демократичних сил України. Це факт, який своєю працею зробили українські виборці», — сказав Ющенко. Кандидата в президенти Ющенка в його прес-центрі у приміщенні Києво-Могилянської академії зустріли понад 500 журналістів, у тому числі понад 40 теле- і майже сотня фотокамер. Судячи з вигуків журналістів, багато присутніх служителів «четвертої влади» були прибічниками Віктора Ющенка. Проте настроям представників преси, в абсолютній більшості — молодих людей, можна знайти й інше пояснення. А саме — непогано продуману штабом Ющенком розважальну програму, до якої входив концерт зірок української естради. Останні непогано «розігріли» публіку перед появою кандидата.
Упевненість у перемозі, яка часом межує із самовпевненістю, — мало не головний елемент атмосфери у штабі кандидата Віктора Ющенка. З таким настроєм добре перемагати, але зовсім незручно програвати. Приблизно за півгодини до закінчення голосування начштаба Ющенка Олександр Зінченко висловив переконаність, що його кандидат переможе з результатом від 50 до 60% голосів, закликавши журналістів запам’ятати цифри. Одночасно — видимо, для підстраховки на той випадок, якщо результати будуть сильно відрізнятися від його прогнозів, — пан Зінченко акцентував увагу на «тотальній фальсифікації» виборів з боку влади, яка почалася зі старту кампанії 3 липня.
Перші результати підрахунку голосів від Центрвиборчкому, згідно з якими лідирував, і зі значним відривом, кандидат Віктор Янукович, стали для багатьох прибічників Ющенка чимось на кшталт холодного душу. Падіння настрою в штабі було помітне неозброєним оком. Народний депутат, член фракції Віктора Ющенка «Наша Україна» Юрій Єхануров на прес-конференції зробив заяву, що кандидат у президенти Віктор Янукович «реально набрав 26,57% голосів виборців», висловивши думку, що решта голосів у Януковича виявилася лише завдяки адмінресурсу. «Головною жертвою цієї ночі», переконаний Єхануров, стала Комуністична партія України на чолі з Петром Симоненком, за рахунок голосів на підтримку якого нібито і вийшов високий результат Віктора Януковича. «У Симоненка забрали все і випустили голим у 2006 рік», — заявив Єхануров.
У боротьбі з фальсифікацією при підрахунку голосів прибічники Ющенка, як і представники деяких інших кандидатів, зробили ставки на паралельний підрахунок голосів. На момент підготовки номера за підсумками цього підрахунку лідирував Віктор Ющенко, причому з істотним відривом, і відповідно — з відчутною різницею від даних Центрвиборчкому. Народний депутат Микола Томенко заявив, що штаб має намір провести порівняльний аналіз даних ЦВК і штабу, розрахувати «регіональні індекси фальсифікації» й, услід за цим, — зайнятися відкриттям кримінальних справ або судових процесів. Таким чином, не виключено, що найближчими днями ми станемо свідками спроб оспорити офіційні результати першого туру з боку одного із головних кандидатів. З іншого боку, є свідчення й того, що насправді прихильники Ющенка чудово розуміють утопічність тверджень про перемогу їхнього кандидата в першому турі. Передусім, це їхні розмови про плани на другий тур: Олександр Зінченко заявив про намір домовлятися про підтримку з боку соціалістів. Щоправда, чи зможе чимось допомогти Віктору Андрійовичу Олександр Мороз, який отримав аж 5% голосів, — питання поки що відкрите.
Водночас, оцінюючи результат Віктора Ющенка загалом, складно назвати його неуспішним. Кандидат від опозиції не лише перервав традицію пострадянських країн, згідно з якою кандидат від влади упевнено перемагає всіх своїх опонентів уже в першому турі. Віктор Ющенко, який має, безсумнівно, набагато менші і матеріальні, і адміністративні, і мас- медійні ресурси, зумів отримати таку саму підтримку, як і його опонент, зберігши шанси на перемогу у другому турі. А це вже саме по собі є серйозним свідченням демократичності внутрішньополітичного життя в Україні, незалежно від того, чим завершиться другий тур.
