Віват, Академіє!
В середу в Національному університеті «Острозька академія» відбулася церемонія офіційного посвячення першокурсників в студенти. Серед почесних гостей церемонії були академік Микола Жулинський; представник Президента у Рівненській області Михайло Бузинарський; начальник обласного управління освіти і науки Іван Вєтров; мер Острога Тарас Пустовіт; голови районної адміністрації і райради, а також головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Нашу газету і найстаріший в Україні вищий навчальний заклад давно вже пов’язує міцна дружба. І, як зазначила під час церемонії головний редактор «Дня», краще місце, де можна зустріти новий рік знань, навряд чи можна уявити, а атмосфера налаштовує на те, що кожен згадує свої студентські роки. I налаштовується на безперервне навчання.
Про створення цієї атмосфери в університеті, де сучасні освітні стандарти поєднуються з історичною традицією, організатори церемонії і справді подбали дуже добре. Почалося все з урочистого проходження з прапорами України і академії перед колонами студентів- новачків, під час якого ректор університету Ігор Пасічник і першокурсники вітали одне одного вигуками «Віват!» Потім новим студентам, що вишикувалися на території парку біля академії, показали невеличку виставу з екскурсом в історію університету, під час якої відбулося символічне дійство передачі від першого ректора академії Герасима Смотрицького нинішньому ректору Острозької Біблії — «як естафети від глибини наших віків». Кожному зі спудеїв — за традицією, що склалася в університеті — подарували Новий Заповіт українською мовою. Після виконання Гімну України ректор ОА Ігор Пасічник привітав першокурсників з тим, що вони подолали, «можливо, одну з найважчих сходинок» у своєму житті (і це справді так — конкурс цього року, за словами ректора, складав, від 20 до 25 чоловік на місце). Після урочистої обіцянки спудея Національного університету «Острозька академія» (згідно якої першокурсники мають «сумлінно опановувати здобутки світової науки і культури», «бути гідними традицій НУ «ОА», видатних її діячів і вихованців», «пронести через усе життя любов до рідної землі, ідеали демократії та гуманізму») відбулося не менш урочисте посвячення молодих викладачів. Останні, за словами Ігоря Пасічника, ще десять років тому були на місці нинішніх першокурсників. А потім почесні гості, кожен з яких отримував частину українського короваю, висловлювали свої побажання учасникам свята.
Саме під час цього дійства відбулася презентація сигнальних примірників нової книги з «Бібліотеки «Дня». Представляти свої книги в Острозькій академії для нашої газети стало вже традицією. Й авторами попередніх книжок були зокрема й викладачі Острозької академії і навіть студенти. Цього року головний редактор «Дня» представила книгу «День і вічність Джеймса Мейса», «присвячену пам’яті великого українського патріота, великого американця, який дуже багато зробив для того, щоб правда про український Голод стала відома в світі». Два сигнальних примірника цієї книги (яка вийшла українською й англійською мовами) — «можна сказати, екземпляри № 1 і 2» — Лариса Івшина передала для бібліотеки Острозької академії. Окрім цього, вона нагадала про те, що газета «День» відкриває для студентів можливості говорити з країною про те, що їх хвилює. Саме заради цього, нагадала Лариса Івшина, була заснована стипендія головного редактора газети «День», яка заохочує кращих до публічного шліфування своєї майстерності.
Втім, книги цього дня дарували не лише острожанам. Директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка, академік НАН України та співголова спостережної ради НУ «ОА» Микола Жулинський, який нещодавно відсвяткував свій ювілей, отримав у подарунок фундаментальний переклад на українську Острозької Біблії, який тільки- но було видано у Львові. Він, в свою чергу, висловлюючи свої привітання студентам- першокурсникам, відзначив, що «ті, хто творили Острозьку академію (в XVI ст. — Ред. ) і ті, хто відроджували ОА в наші дні, поєднані одною духовною традицією, — традицією відповідальності за майбутнє України».
Після привітань відбувся виступ дітей з дитячої мистецької асоціації під патронатом НУ «ОА». А завершилася церемонія ще одним символічним дійством — студенти-першокурсники, взявшись за руки, ланцюжком пройшли коридорами академії.
Втім, поєднав їх не лише цей символічний ланцюжок, але й спільні випробування, які вони мали подолати, щоб стати студентами одного з найпрестижніших в Україні вищих навчальних закладів. Кожен з них йшов до цього різними шляхами. Наприклад, Світлана Олицька з села Полонне Хмельницької області, яка навчатиметься на факультеті іноземних мов, хоча й закінчила школу із золотою медаллю, не вірила, що вступить до Острозької академії. Але, тим не менш активно діяла, щоби цього досягти — кілька разів приїжджала в університет на пробне тестування, пройшла двотижневі підготовчі курси. І врешті решт стала студенткою. Цікаво, що разом із Світланою на церемонію приїхала її 73-річня бабуся Ольга Юріївна Олицька, яка також навчалася в приміщенні Острозької академії — з 1949 по 1953 рік, коли на цьому місці було педагогічне училище. Мама Світлани померла два роки тому, батько — Микола Володимирович Олицький (який також був на церемонії) — залишився з трьома дітьми, і саме бабуся морально готувала онуку до вступу в університет, як свого часу готувала її до школи. За словами Ольги Юріївни, і вона, і батько на радощах плакали, коли прийшло повідомлення про те, що Світлана вступила до Острозької академії.
Не менш задоволені й батьки Марти Колодій (м. Костопіль Рівненської області), яка навчатиметься на правничому факультеті. Їх донька цілий рік провчилася на підготовчому відділенні, і про Острозьку академію просто мріяла. Марта відзначає, що ще до приєднання України до Болонського процесу диплом ОА визнавався в багатьох країнах Європи. Вона закохана у Францію, і, можливо, колись ще повернеться туди з дипломом Острозької академії. А можливо, буде працювати на приватному підприємстві своїх батьків, якому, не виключено, також знадобиться розумний юрист, говорить її мама Наталя Василівна Купчик.
Не менш цікава й історія випускника Рівненської гуманітарної гімназії Ашота Агаяна (правничий факультет). Його батько-бізнесмен живе в Росії і сподівався, що син навчатиметься в одному з престижних московських вузів. А син обрав Острозьку академію, тому що конкуренції з нею, на його думку, не витримують ні московські, ні київські ВНЗ. Тут йому подобаються і взаємовідносини студентів з викладачами, і особлива історична атмосфера. А ще одним з вирішальних чинників, за визнанням Ашота Агаяна, було те, що «Острог — це Європа».
