«Місія «Дня» — виховання істинної української еліти»

1.  2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2.  Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3.  «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше). Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році?

4.  Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5.  Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6.  У 2021-му «Дню» виповнилося 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

1. Цей рік, якщо виходити з моїх особистих оцінок, нічого хорошого не приніс. Для мене цей рік перш за все відзначився трагічною подією — від нас пішов Євген Кирилович Марчук. Це втрата не лише тих, хто його безпосередньо знав, це втрата для всієї країни. Від цієї події я відійти не можу і мабуть не зможу ніколи.

Для країни, безумовно, серйозною загрозою є також нова фаза російської агресії. Хто вважає, що ця фаза не настала, тому що Росія не пішла на фронті далі, то це не так — їй вдалося налякати Захід. А наша країна опинилася в більш складній ситуації, ніж рік тому. На жаль, Путін тут все звів до системи рефлексів, на які реагує Захід, і це працює на його користь.

2. У політиці я не бачу героїв, але вони є на війні. Тому головним героєм був і залишається український військовий. Саме він проявляє себе як герой щодня.

Вже восьмий рік антигерой є незмінним — це Путін. Демон нашого часу. Але виникає питання: як буде себе поводити наступний глава цієї колективної конструкції в Кремлі?.. Важливо, щоб в результаті дій України та наших партнерів наступник у Кремлі усвідомив, що не варто тягнути за собою багаж попередника. Адже Путін перш за все топить Росію.

3. Газета «День» займає дуже важливу нішу. І це не питання окремих публікацій чи авторів. Це питання тієї місії, яку газета «День» взяла на себе й ефективно виконує. На жаль, це не може привести до того, що мільйони українських громадян почнуть більш свідомо ставитися до своєї країни, її історії, усвідомленню джерел справжніх загроз для держави та всіх нас. Якою ми бачимо нашу країну завтра і що ти готовий для цього зробити? — це питання, яке пробуджує у читача «День». Однак в країні є той відсоток громадян, у яких таке розуміння є, і вони є аудиторією газети. Місія «Дня» — це виховання істинної української еліти.

4. Усі вісім років війни мені надає сили бажання повернутися додому, до українського Криму. Повернутися, коли там не буде окупантів. І ці сили не вичерпуються.

5. Це питання знаходиться в дуже особистісній сфері. Цього року я реалізував мрію свого дитинства — завів собаку. Це ті живі істоти, які не розчаровують і дозволяють не збожеволіти в нашому світі.

6. З газетою «День» і з її головним редактором я знайомий усі ці 25 років. Тому я вважаю себе членом великої сім’ї. Думаю, що і у мене, і у команди «Дня» виникало відчуття того, що робиться дуже багато, а потім країна «викатується» до такого президента, як, наприклад, Янукович. Але розчаровуватися не можна. І з цією впевненістю я хочу поділитись через газету з її читачами.