«Ввели карантин – ми увімкнули фантазію та почали вигадувати нестандартні форми роботи театру»

«Ввели карантин – ми увімкнули фантазію та почали вигадувати нестандартні форми роботи театру»

Олександр КНИГА, генеральний директор Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша, народний артист України:

1.2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

- Коли виникають якісь незгоди, у нас відкривається третє дихання. Ввели карантин – ми увімкнули фантазію та почали вигадувати нестандартні форми роботи театру. Влітку з’явилась нова сцена – «Театральний дворик». Були прем’єри у Лісовому театрі. Зокрема, вперше у Херсоні показали імерсійну виставу (коли глядачі переходять разом із артистами зі сцени на сцену). Ідея виникла у молодого режисера Євгенія Резніченка. Він поставив «Сон літньої ночі» В.Шекспіра.

Навіть ХХІІ фестиваль «Мельпомена Таврії» ми провели! З карантинними обмеженнями, тільки на вуличних локаціях, але дійство таки відбулося! Протягом чотирьох днів ми приймали 11 театрів з України, гостей із нашої та сусідніх держав (Грузії, Туреччини, Білорусі).

Театр спільно з громадськими організаціями провів низку акцій «Ми – за чистий Херсон!». Учасники прибирали різні локації міста, замальовували рекламу наркотиків, після ж – дивилися моновистави за участі артистів театру.

Ми випустили прем’єру спільно із грузинським режисером Кахою Гогідзе «Станцій зі мною танго» за п’єсою грузинської драматургині Ніно Мірзіашвілі. Перші репетиції проходили онлайн, потім режисер приїхав у Херсон і за 14 днів створив диво – виставу з українськими артистами та грузинським колоритом, яку так полюбили глядачі.

Вперше ми виїхали на Станіславські скелі, де робили акустичний концерт за участі оркестру та солістів театру.

З’явився новий формат заходів – покази ретрофільмів у лісі. Зараз ми продовжуємо робити ретровечірки у кафе театру. Двоє наших артистів - Таїсія Новачук та Євген Гамаюнов - стали заслуженими!

Було багато цікавих та нових для нас заходів. І буде ще більше! У 2021-му ми продовжуватимемо реалізувати проєкти, що народилися в дні карантину. Поки всіх карт розкривати не буду, але проанонсую ще одну імерсійну виставу, яка планується до Дня театру, – сербського драматурга Милорада Павича «Вічність і ще один день»…

2.Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

- Однозначно, антигерой для мене – це президент Білорусі Олександр Лукашенко. Я не тільки спостерігав за подіями у сусідній країні з екрану телевізора. Наші друзі - драматург Андрій Курейчик, журналіст та театральний критик Дмитро Єрмолович-Дащинський - стали заручниками долі, страждали від того, що пан Лукашенко робить зі своїм народом. Уявити важко, що забаганка однієї людини ламає долі інших, ламає цілі покоління!

 Андрій та Дмитро приїжджали до нас зі своєю біллю. Ми намагалися їх всіляко підтримати. Стали першими, хто показав виставу за п’єсою Андрія Курейчика «Ображені. Білорусь», гостинно прийняли Дмитра Єрмоловича-Дащинського…

Герої ж для мене – лікарі, які сьогодні на передовій у боротьбі з коронавірусом! Вони кожного дня ризикують життя, працюють у жахливих умовах (наскільки мені відомо, коли лікарі працюють в боксах, біля хворих, вони одягають памперси, тому що 8 годин не можуть знімати захисний костюм). Наразі на Херсонщині з пандемією борються понад 4000 медиків, і близько 1000 з них хворіли чи хворіють на COVID 19, 6-ро пішли із життя. Ось героїзм – жертвувати собою заради інших! Театр присвячував лікарям пісні, а нещодавно запустив на підтримку медиків флешмоб. Долучайтеся! Для цього достатньо сфотографуватися на робочому місці з тематичною табличкою (наприклад, «Я одягаю маску, адже ціную лікарів», «Я користуюсь антисептиком, адже ціную лікарів», «Я бережу своє здоров’я, адже ціную лікарів» тощо), опублікувати фото у Facebook чи Instagram з хештегом #Я_ЦІНУЮ_ЛІКАРІВ та відмітити театр. Жителям нашого регіону ми даємо натомість квитки на виставу! Лікарі ж відчувають вдячність за свою роботу.

Також герой – нинішній міністр культури України Олександр Ткаченко. Адже він навіть у цей складний час зміг зробити чимало позитивного для культури держави. Ми багато років говорили про необхідність зменшення ПДВ для сфери і саме зараз це зроблено. Вистави, з якими приїжджали гастролери, вважалися орендою театру – тепер це не так. Працює Український культурний фонд, який підтримує не одну установу! Зрозуміло, що це заслуга не тільки міністра культури, а й Кабміну, Президента, але як оперативно вирішуються проблеми, у тому числі і фінансові! Тому гілку першості я хочу віддати саме очільнику Міністерства культури та подякувати за йому!

3.«День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

- Доволі цікаво є рубрика на сайті «Музеї онлайн». У період карантину, коли ми всі стараємось якомога більше часу проводити вдома, завдяки проєкту є змога відвідати Музей Бандери у Лондоні, палац Розумовського у Батурині, Національний військово-історичний музей України, Дубенський замок тощо.

Звичайно, як директора театру, мене цікавлять новини культури та економіки. Та й, взагалі, все, що відбувається у країні та світі. У наш час інформаційних технологій м повинні бути в курсі всіх подій! А «День» читати не тільки корисно, а й приємно, адже тут працюють грамотні журналісти! Алла Підлужна, наш земляк Іван Антипенко та й інші майстри пера, яких мені доводилось читати, добре володіють словом та вміють зацікавити своїми матеріалами!

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

- Сили надавав колектив. Коли маєш відповідальність і усвідомлюєш, що треба зібрати колектив із 250 людей, організувати роботу, об’єднати всіх, спрямувати, відключаєшся від зовнішніх проблем і віддаєшся театру! Адже зупинити роботу храму Мельпомени просто неможливо! Творчий процес завжди в голові, серці, руках та очах! Подивишся в очі, які горять, прагнуть до дій, і відразу з’являються сили!

Щодо подій… На початку 2020-го я встиг побувати в Стамбулі, де кілька років тому створили Євразійську театральну асоціацію. Мені доручили почесну місію – бути головою Асоціації. Наразі ми спілкуємось на просторах Інтернету, до нас долучилися вже 25 країн світу, і навіть Індія! Маю надію, що зовсім скоро ми зустрінемось із членами Асоціації у Херсоні! Думаю, подія буде важливою для українського театру і взагалі для України!

Надавали сил та надихали заходи, які відбувалися у театрі, гості, які приїжджали до нас з інших міст та країн, люди, які оточували та стимулювали йти вперед, рухатися, розвиватися!

 5.Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

- Як говорив класик сучасності  Михайло Жванецький: «Сидіння по горло в застої і біганина в рядах перебудови переконали нас, що цінності залишаються незмінними». Ми дійсно велику частину року були ізольовані, але розуміли, що мистецтво потрібне людям! І зараз, коли ми не живемо, а виживаємо, коли часто доводиться замінювати та переносити вистави, глядачі все одно підтримують нас. Вони не здають квитки, не йдуть із театру, а дивляться виставу та аплодують так, наче зала заповнена не на 50%, а на 100%!

І, знаєте, приємно, що люди користуються дезінфікуючою рамкою, одягають маску, міряють температуру, стараються дотримуватися у театрі дистанції… Мені здається, що після всіх випробувань, які випали на нашу долю, люди трішечки прокидаються та дивляться на світ інакше.

Головний урок, який дав 2020: ми живемо в дуже небезпечному світі, тому треба вміти убезпечувати себе та бути толерантним до інших. На першому плані – сім’я, як основа держави, колектив, як частина суспільства, наше місто, як частина країни, країна, як частина світу! Багато залежить від нас, і коли ми почнемо поважати себе, свій дім, свій під’їзд, своє місто, тоді ми почнемо змінювати світ і станемо кращими!

Театр щороку створює лозунг нового сезону. 85-й, який ми розпочали восени – це сезон мрій і дій! Адже треба мріяти та робити все, аби задумане стало реальністю, не зважаючи ні на що!

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

- Перш за все, хочу привітати колектив «Дня» з річницею! 25 – це поважна дата! Бажаю розвитку, цікавих тем та співбесідників, а також, безумовно, пристойних гонорарів!  Ви дійсно робите для держави чимало – висвітлюєте важливі та цікаві новини, ведете блоги, вигадуєте нові проєкти для нас, читачів! І, повторюсь, робите все це грамотно та з роздинкою! Бо мало висвітлювати події, треба вміти правильно їх подавати, відчувати слово та добре ним володіти! І, безумовно, треба любити свою роботу – тоді все повернеться сторицею!