Анатолій МОКРЕНКО: "Такого важкого сезону в нас ще не було"

Національний театр опери і балету імені Тараса Шевченка за традицією завершив свій 129-й сезон виставою "Запорожець за Дунаєм". Про підсумки сезону розповідає генеральний директор та художній керівник театру Анатолій Мокренко.

- На жаль, у нас більше оптимізму внутрішнього, ніж фактичного, бо ми не можемо повноцінно здійснити свої плани. Судіть самі: протягом сезону 1994-95 років у Національній опері України відбулося п`ять прем'єр, у передостанньому - три прем`єри, а минулого тільки одна - опера Верді "Ріголетто", яка з`явилася на сцені лише завдяки генеральному спонсорові театру - італійській фірмі "FERRERO". Ця фірма надала необхідні для постановки кошти - 32 тисячі американських доларів. Певну роль у цьому відіграли і патріотичні почуття італійців.

Шкода, але ми лише на 20 відсотків виконали план постановок, у якому були балет "Раймонда" Глазунова, опера "Лісова пісня" Кирейка, опера "Аїда" Верді. До речі, "Аїду" чекають на фестивал у Страсбурзі наступного року, але для її сценічного втілення необхідно щонайменше 70 тисяч доларів.

Нас хвилює, що театр не має активного творчого життя, бо кожний артист живе від прем`єри до прем'єри. Хоч як прикро, але існувала загроза припинення роботи театру, та все ж ми вижили.

Тепер є деяке полегшення - нам уже два місяці виплачують зарплату. І все ж такого важкого сезону у нас ще не було, і дай, Боже, аби такий не повторився.

- Що доброго було ще, крім прем'єри "Ріголетто"?

- Театр отримав можливість інтегруватися у світове мистецтво, щороку ми їздимо в 10-12 країн світу і самі про це домовляємось, але поки що це майже односторонній процес, бо театр не має можливості заплатити іноземним артистам за виступ, хоча попит на участь у наших постановках серед зарубіжних вокалістів, диригентів та режисерів дуже високий.

Минулого року артисти балету з великим успіхом виступали на Зальцбурзькому фестивалі в Австрії. Директор цього фестивалю - Пітер Буссе надіслав листа з подякою Президентові України. У лютому-березні нинішнього року відбулося турне Національної опери до Німеччини, Франції, Швейцарії та Данії, де були виконані з успіхом оперні вистави "Лоенгрін", "Набукко", "Хованщина", "Пікова дама", а також балет "Дон Кіхот" і концертна балетна програма.

Ще один позитивний момент - у театрі з`явилося багато лауреатів міжнародних конкурсів, зокрема лише в балетній трупі - 16. Нещодавно Тетяна Голякова здобула Гран-прі на конкурсі в Люксембурзі. Лауреатами престижного конкурсу вокалістів Марії Каллас (Афіни, Греція) стали Ольга Микитенко і Тарас Штонда. Взагалі, у театрі зараз багато обдарованої молоді.

-Які гастролі передбачаються найближчим часом?

- Театр отримав запрошення до Мадрида на відкриття музичного театру "Лопе де Вега". Артисти балету незабаром туди поїдуть, вони покажуть 35 вистав балетів "Лускунчик", "Лебедине озеро", "Дон Кіхот", "Жізель", "Ромео і Джульєтта", "Попелюшка". Згодом - фестиваль у Зальцбурзі. Є запрошення до Туреччини, Лівану, навіть до Бразилії. Можливо, у новому сезоні поїдемо до Мексики, звідки також отримали запрошення.

- Що нового можуть побачити і почути шанувальники Національної опери наступного сезону?

- Усе залежить від підтримки театру державою та спонсорами. На жаль, нас змусили зробити на десять відсотків скорочення штатних працівників, а це - 150 чоловік, серед яких є артисти опери і балету. Сподіваємося, що наші прохання до державних інстанцій виділити кошти на цікаві програми, зокрема на постановку опери "Аїда", будуть позитивно вирішені.

Хоч як дивно, але Верховна Рада до цього часу не прийняла "Закон про благодійницьку діяльність", і це стримує тих бізнесменів, які хотіли б нам допомогти, зокрема в постановках "Раймонди" та "Лісової пісні".

Наступного сезону вирішили поновити три оперні вистави - "Трубадура", "Богему", "Цареву наречену", до яких активніше залучатимемо молодь. Зокрема, молодий режисер Микола Третяк ставитиме "Богему", але через брак коштів використаємо старі костюми та декорації.

Людина так створена, що завжди сподівається на краще. Мене особисто змушує дивитися в майбутнє з надією та обставина, що контингент шанувальників театру збільшується і молодшає. Сподіваюсь, що незабаром прийдуть підприємці з високими мистецькими запитами і тоді становище покращиться.