Аполлон в пурпурних тонах

 Нині вся музейна експозиція набула завершеності, і презентує період двох із половиною тисяч років розвитку західноєвропейського мистецтва.

- Ми надзвичайно гордимося тим, що і наша маленька колекція є в числі найбільш яскравих і репрезентативних колекцій античного мистецтва в нашій країні, – зазначив Юрій МАСЛОВ голова Опікунської Ради музею. – Пишаємося гіпсовими зліпками, яким вже 150 років, і які свого часу професор Федір Струве, засновник і директор Музею красних мистецтв Новоросійського університету, доставив до Одеси. Представлена також кераміка, яка ніколи раніше не була в постійній експозиції музею. Так сталося, що сьогоднішнє відкриття присвячене 10-річчю Опікунської Ради музею, яка сприяє розвитку високого мистецтва.

Зі слів вдячності розпочала свій виступ заступник директора з наукової роботи  музею Ірина ГЛЄБОВА: «Відділ Античного мистецтва є базовим, адже античне мистецтво є основою класичного. Вся хронологія і логіка побудови експозиції зала не можуть бути повними без ясного розуміння того, що з античним мистецтвом так чи інакше пов’язані найрізноманітніші напрямки, течії і стилі, які переосмислювали його форми: ренесанс, маньєризм, бароко, ампір. Експозиція відновлена повністю. Знову малюватимуть студенти і художники, діти з музейного клубу «Маленький Леонардо», читатимуться лекції з античного мистецтва...

Кожна велика справа вимагає людей компетентних і заповзятливих, здатних брати основний тягар на свої плечі, довести її до кінця, і на цій основі створити нові проекти. До таких належить Тетяна Бикадорова, завідувач відділу Античного мистецтва.

У своєму виступі старший науковий співробітник згаданого музею Володимир Островський віддав належне колегам:  «Я не можу не згадати про трьох осіб, які багато зробили для цієї справи. Це співробітники Одеського археологічного музею Володимир Щербов, Сергій Маєвський і світлої пам’яті Алік Мерзоєв (художник-реставратор). Вони ці зліпки пальчиками перебрали, вклали в них душу, адже за століття експонати вже потребували оновлення»…

Потік перших відвідувачів неквапно попрямував у зали Античного мистецтва, стіни якого мають колір найбільш шанованого в старовину пурпуру: ось покровитель мистецтв, знаменитий Аполлон Бельведерський Леохара, Венера Мілоська Агесандра, твори Мирона, «Гермес з немовлям» Праксителя, бюст із групи «Лаокоон», голова гіганта з Пергамського вівтаря; роботи кола Фідія з фризу Парфенону, «Борці», «Боєць» Агасія Ефеського, бюст Перикла роботи Кресілая… Скульптури доповнюють рельєфи надгробків, вази Великої Греції – твори 4-2 ст. до н.е. Як було сказано, вперше представлена кераміка Аттики і Коринфу 6-1 ст. до н.е., мармуровий рельєф та римське скло 1-3 ст. н.е. Останнє – з приватних колекцій, передане з Ермітажу у 1949 році, а також одеської колекції родини Буковецьких. Для творів малих форм були виготовлені спеціальні скляні вітрини та обладнане штучне освітлення.

Нагадаємо, зал Античного мистецтва був заснований 1924 року.  Через об’єктивні та суб’єктивні причини лише наприкінці 1960-х зусиллями мистецтвознавця, на той час заступника директора з наукової роботи згаданого музею Василя Власова (1923-2003 рр.) та його однодумців, Античний зал був відновлений (директором музею тоді був І.ІКозирод). Експозицію формувала скульптура і фрагменти горельєфів. Зал став улюбленим місцем малювання антиків для учнів Одеського художнього училища; якийсь час у середині 1990-х тут проводилися заняття приватної Одеської міжнародної художньої академії ім. Леонардо да Вінчі.

Однією з серйозних проблем, яка ускладнювала раніше роботу залу – локально надмірна вологість, і поява у певні періоди року грибка на стінах. Наразі, не відомо, чи нині ця проблема вирішена – чи створена відповідна дренажна система.