Археологи мають сумнів

Розмістити його мають намір у межах міста Новгород-Сіверський, яке описане в лірико-епічній розповіді, шедеврі давньоруської літератури. Утім, не все так просто — археологи вже мають зауваження.

«Перше, про що йде мова в концепції, — відбудова князівського замку на Замковій горі. За увесь час робіт там розкопано приблизно п’ять-шість відсотків території, крім двох-трьох жител і князівської медуші, розритої часткової, — говорить завідувач кафедри історії та археології України, директор Інституту археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя Чернігівського національного педагогічного університету, доцент Володимир КОВАЛЕНКО. — Ми не знаємо планування цього замку. До того ж укріплення прорізані всього у двох місцях, — додає він. — Коли ми відновлювали Батурин, то розкопували весь периметр укріплень, враховуючи рів. На розкопках цілий рік працювали 350 людей, тому ми розкопали фундаменти й гетьманського палацу, і скарбниці, але відновили тільки те, що знайшли».

На переконання Володимира Коваленка, якщо відбудувати на Замковій горі тільки князівську медушу і два житла, то це буде виглядати щонайменше комічно. Зауваження археолога також стосуються й запланованої в концепції відбудови града Путивля на Путивльській горі. «Путивльське городище знищено в 40-х роках крейдяним кар’єром, — говорить науковець. — Залишилося тільки його поселення, відоме як Ігореве сільце, але там розкопано тільки 20 відсотків від того, що можна розкопати. Тому без дальших розкопок ні в Новгороді, ні на Путивльській горі відновлювальних робіт не повинно бути».