Арт-терапія «шаманки»-киянки Оксани Одайник

Восени художниця відзначатиме ювілей, а нинішню виставку можна назвати генеральною репетицією до свята, адже вона представляє живописну спадщину Оксани Одайник. В експозиції представлено майже сто полотен обдарованої художниці. Ця виставка присвячена сучасному краєвиду і натюрморту, адже саме за визначні творчі досягнення в цій царині Оксана Одайник стала лауреатом Премії ім. С. Шишка та дипломантом Конкурсу ім. Ф. Кричевського. Зворушливо сьогодні сприймаються картини майстрині 1960-х, написані ще в її студентські роки. Це натюрморт «Горить свіча» 1968 р., і два натюрморти з гуцульськими сувенірами, що їх привезли батьки Оксани з подорожі до Закарпаття. Поруч експонується портрет чоловіка художниці — Михайла Двоєглазова, та портрет доньки («Катя біля вікна»).

Оксана Одайник продовжуває династію відомих київських живописців Зої Самойленко і Вадима Одайника. Після закінчення Республіканської художньої школи ім. Т. Шевченка талановита дівчина продовжила навчання в Київському художньому інституті.

Захистивши диплом, Оксана із захватом пише чудові пейзажі в седнівському Будинку творчості, де має можливість спостерігати за творчим процесом класика вітчизняного живопису Тетяни Яблонської та черпати натхнення в її порадах.

У другій половині 1980-х Оксана Одайник їде до Криму в складі творчих груп, які об’єднали перспективних молодих живописців із Києва та Москви. Вона пише монохромні, дещо містичні краєвиди з жорсткою композиційною схемою та виразною фактурою. Дружнє спілкування з відомими представниками кримської школи — Валентиною Цвєтковою, Федором Захаровим та Володимиром Толочком залишили у художниці незабутні спогади та бажання знайти свою власну ноту в кожному етюді. Мандрівки до Закарпаття, Чернігівщини, Іспанії та Франції дали етюдний матеріал, який згодом став фундаментом для розкішних за кольоровою гаммою краєвидів (частина цієї спадщини сьогодні зберігається в провідних українських музеях та приватних збірках).

Нині на виставці можна побачити як відомі публіці краєвиди, так і зовсім нові роботи, зокрема «Місто», «Осінній день», «Всі в сад», «Заграва», «Повінь. Розлив», створені 2013 року, а також чудову серію «Пори року». Джерелом свого натхнення мисткиня вважає поезію душі та чудові фарби українського пейзажу із запашними квітами і травами. Після абстрактного періоду художниця знову повернулася до своїх улюблених жанрів, експериментуючи з кольоровою гамою та експресивною декоративною манерою. Вологі пелюстки квітів, пружні бутони, буйна зелень, бездонне небо і тепла земля немовби застигли на пагористих від фактурно покладених фарб полотнах, доносять до нас розкіш літнього цвітіння і радість життя.

Шанувальники обдарованої київської художниці давно залюблені в «шаманську» силу її яскравих імпровізацій, у таємничий ритм світла й тіні, саму суть романтично-трагічних картин. Кожна нова робота — це завжди велика радість та інтрига. Сьогодні в майстерні художниці можна побачити дуже сміливо написані картини, в яких відчувається вітаїстичний «Аполлонівський початок» — типова риса творчого шляху обдарованої художниці. Її палітра перенасичена барвами радості, любові, бажання «побувати на учті богів»; одним словом, ця виставка — своєрідна арт-терапія і шанс поринути у світ краси.