Брехати чи казати правду?
18 і 19 листопада в Києві відбудуться гастролі зірок «Ленкома». На сцені Національного театру ім. І. Франка буде показано прем’єру «Ложь во спасение» — виставу поставлено Глібом Панфіловим за п’єсою «Деревья умирают стоя» Алехандро Касоне. Це спільний проект Московського театру «Ленком» і продюсерського центру «Кулиса». Режисер пропрацював сценічну редакцію п’єси, і комедія перетворилася на мелодраму, мова неабияк осучаснилася, а дія розгортається в наші дні. До офісу приходить дивний пан. І прохає директора допомогти йому в одній не зовсім звичайній справі. Колись дідусь Бальбоа (Віктор Раков) вигнав з дому свого недолугого внука. Дружина пана Бальбоа дуже переживала, і, люблячи її, він став надсилати листи нібито від коханого внука. Так тривало багато років, поки не настав той самий фатальний момент, коли зустріч бабусі і онука вже не можна відкласти. Так у будинку, де царює Бабуся, з’являються два самозванці — уявний онук Маурісьо (Ігор Коняхін) і його «дружина» Ізабелла (Ганна Зайкова). Бабуся є щасливою і, здається, нічого не підозрює. Але це — лишень на перший погляд.
«Ложь во спасение» — вистава, яка тримається на магії видатної акторки Інни Чурікової, чий темперамент, глибина переживань, емоційна виразність і бездоганне почуття міри створюють чудовий жіночий образ. Її Бабуся — мудра і лукава. У ній є і юнацькі пустощі, і жіноча чарівність, і розсудливість зрілої людини. У ній уживаються і неприборкна гординя, і дитяча беззахисність. І, звичайно ж, у ній є велика сила, яка, з одного боку, допомагає їй вижити, а з іншого, штовхає на відчайдушні помилки. У виставі Панфілова «Ложь во спасение» всі жанри переплетено, є місце і для відвертого гумору, і для тихої печалі, і для глибоких роздумів про те, як ми живемо на цьому світі, як ранимо тих, кого любимо, як не вміємо прощати близьких і як самі шукаємо в них пробачення... У ролях: Інна Чурікова, Віктор Раков, Ганна Зайкова, Анастасія Марчук, Дар’я Макарова, Ігор Коняхін, Олексій Поляков, Ірина Сєрова, Олена Степанова, Лілія Гайсіна і Степан Абрамов.
Нашим театралам надається можливість порівняти різні прочитання популярної п’єси відомого іспанського драматурга Алехандро Касоне: подивитися московську версію і порівняти з київськими постановками. Нагадаємо, вистава «Дерева вмирають стоячи» в Російській драмі ім. Лесі Українки чудово поставив чудовий режисер Леонід Варпаховський. Іменинно він відкрив для киян цю п’єсу Касоне (у головних ролях виступали легендарні Євгенія Опалова та Віктор Халатов), а за півсторіччя вистава знову з’явилася в репертуарі Російської драми. Режисер Ірина Барковська присвятила свою роботу пам’яті Леоніда Вікторовича Варпаховського, образи Бабусі і Дідуся створили прем’єри трупи Валерія Заклунна та Юрій Мажуга. До речі, ця вистава вже 10 років прикрашає нашу столичну афішу, і завжди проходить з аншлагами.
