Час грати похоронний марш?

Нещодавно жителі Сімферополя мали можливість спостерігати незвичну навіть для бувалих мітингових завсідників картину: перед будинком Верховної Ради, де з динаміків лилися браві промови депутатів, які виступали на сесії, вишикувалися декілька десятків людей з музичними інструментами і грали… похоронний марш. Так Кримський симфонічний оркестр протестував проти своєї ліквідації.

Фактично стверджують, що оркестр не ліквідується, а реорганізується й переводиться з Ялти до Сімферополя. Насправді вже підписані документи про ліквідацію оркестру в місті-курорті та створення його в столиці автономії. За словами віце-прем’єра кримського уряду Володимира Казаріна, таке рішення прийняте ще восени минулого року й має цілу низку об’єктивних причин, — повідомили «Дню» в прес-службі кримського уряду.

Це рішення, тим часом, стало причиною багатомісячних публічних протестів і численних звернень колективу оркестру до органів влади, засобів масової інформації та громадськості. Наприклад, 16 лютого, в день сесії парламенту Криму, музиканти симфонічного оркестру державної філармонії пікетували Верховну Раду й вимагали скасування Постанови Ради міністрів АРК про свою реорганізацію. Наслідком цієї постанови стали накази міністра культури Криму Тетяни Аронової та директора Кримської держфілармонії Ернста Юдицького про ліквідацію оркестру. За їхніми словами, Міністерство культури України (ще в старому складі. — Авт. ) було проти трансформації оркестру, й колишній міністр Богуцький добився того, що переведення було припинене, однак Міністерство культури Криму, всупереч думці Києва, наполягає на своєму й робить усе для ліквідації оркестру в Ялті. У результаті більш як 80 музикантів, які проживають у Ялті, залишаються без роботи. Колектив оркестру надіслав телеграму главі парламенту Борису Дейчу, в якій просив його втрутитися в ситуацію й «зупинити свавілля чиновників» стосовно ліквідації оркестру. Але поки колишні рішення залишаються в силі…

Кримський симфонічний оркестр було створено у вересні 1937 року саме в Ялті, щоб, як писали тоді, «додати Південному берегу Криму та частково Ялті особливого блиску та різноманітності». Симфонічні концерти на курорті, які до цього були епізодичними та сезонними, після створення оркестру перетворилися на постійні. Довоєнний період роботи оркестру позначається істориками як час бурхливого творчого зростання. Після війни колектив відновив свою діяльність уже 1944 року. Останнім часом Симфонічний оркестр був одним з найбільш прославлених творчих колективів, він став лауреатом величезної кількості конкурсів, виступав на гастролях за кордоном, був обов’язковим учасником усіх знакових кримських подій. Колектив вважався загальнокримським, і чимало його шанувальників навіть не підозрювали, що він перебуває в Ялті, а не у Сімферополі. Звісно, «не ліквідація, а лише переведення оркестру з Ялти до Сімферополя», як підкреслюють чиновники міністерства культури, тим самим означає фактичну ліквідацію самого оркестру. Артисти просто фізично не зможуть їздити щодня по 2,5 години в один бік за будь-якої погоди з Ялти через гірський перевал на репетиції до Сімферополя. А новий склад оркестру насправді означатиме й фактично новий оркестр, вважають фахівці- музикознавці. Новий творчий колектив створюватиме зовсім інший творчий продукт…

Чому ж міністерство раптом задумало таку трансформацію?

Головною причиною переведення оркестру до Сімферополя, пояснює Володимир Казарін, є «безперспективність подальшої роботи оркестру в Ялті, де на сьогоднішній день не існує достатніх можливостей не лише для творчого розвитку колективу, а й просто репетиційної бази». Водночас у Сімферополі, стверджує він, оркестру можуть бути надані щонайменше п’ять приміщень на вибір. Крім того, наявність у місті низки вищих і середніх музичних навчальних закладів дає можливість залучити молоді кадри в колектив, близько третини якого на даний момент переступили поріг пенсійного віку. Звісно, самі артисти з такою точкою зору не згодні. Їхній головний аргумент — успішне існування та виступи оркестру всі останні роки. Чому це раніше, — всі попередні 67 років! — умови були й ми успішно розвивалися й працювали, а тепер їх немає? — кажуть вони. А наявність у Сімферополі музичних навчальних закладів, на їхню думку, взагалі не аргумент, адже досі було так, що молоді музиканти вчилися незалежно від того, де вони проживали, зокрема в Сімферополі вчиться чимало ялтинців, і після закінчення навчання вони повертаються назад на курорт і успішно працюють, зокрема й у Симфонічному оркестрі. Крім того, в ньому багато випускників київських і московських навчальних закладів, але це ж не означає, що оркестр треба переводити до Києва або Москви? — вважають артисти.

У той же час віце-прем’єр кримського уряду Володимир Казарін не приховує, що другим етапом реорганізації, який відбудеться на початку березня нинішнього року, стане проведення конкурсу на заміщення реорганізованих вакантних посад музикантів, а також на заміщення вакантної посади другого диригента оркестру. Питання прийняття на посаду вирiшуватиметься спеціально створеною комісією під головуванням директора Кримського музичного училища Олександра Яцкова. На думку віце-прем’єра, приблизно половина музикантів старого складу симфонічного оркестру увійдуть до складу оновленого колективу, що базується в Сімферополі.

Але що ж заважає в такому разі міністерству просто створити в Сімферополі новий сучасний творчий колектив і забезпечити його роботу як симфонічного оркестру, якщо для цього тут є всі можливості? Тим паче, що залишити Ялту без прославленого колективу, який там народився й сформувався, більш того — взагалі без оркестру, було б безрозсудно. Тому й у Ялті не зовсім згодні з таким поворотом справи, але не наважуються протестувати проти уряду.

Ми не залишаємо Ялту без уваги, стверджує Володимир Казарін. У Ялті зараз організується Ялтинський муніципальний оркестр, до складу якого, як передбачається, увійдуть музиканти, які не схотіли або не мали можливості перебратися з Ялти до Сімферополя…

На його думку, історія з переведенням оркестру до Сімферополя здобула широкий резонанс завдяки конфлікту, що виник між керівником колективу та групою музикантів, оскільки під час реорганізації оркестру з’ясувалося, що частина його учасників не мають вищої музичної освіти й не можуть претендувати на роботу в новостворюваному оркестрі.

Водночас, кримські спостерігачі вважають, що періодичні конфлікти в творчому середовищі Криму — результат стилю управління саме віце- прем’єра Володимира Казаріна. «Професор Казарін — неординарна особистість, — сказав «Дню» політолог Володимир Притула. — Разом із тим, у сфері його управління конфлікти виникають значно частіше, ніж в інших. Досі тліє конфлікт у Кримській письменницькій організації, що розділилася з його вини на декілька організацій, і самі письменники причиною непорозумінь називають саме Володимира Казаріна. Він також став ініціатором встановлення пам’ятника Сталіну біля Лівадійського палацу, що викликало практично міжнародний конфлікт і дуже несвоєчасно розкололо громадськість у Криму на дві частини. І головне, віце- прем’єр схильний «дожимати» свої рішення, не звертаючи уваги на незгоду й навіть опір тих людей, яких вони стосуються. Саме ця байдужість до думки людей і призводить до численних конфліктів», — вважає Володимир Притула.

Тим часом, конфлікт призвів до того, що вже кілька місяців замість творчої роботи колектив оркестру займається протестами, написанням протоколів, довідок, звернень, листів, телеграм, інших паперів. Творчість як таку фактично вже ліквідовано.