Чому «Жертвоприношення» Тарковського виявилося пророчим?

Учора у бомбосховищі культурно-освітнього центру «Майстер Клас» відкрилася інсталяція «Жертвоприношення» за однойменною стрічкою видатного російського кінорежисера Андрія Тарковського. Її автор — перекладач, асистент і близький друг Тарковського Лейла Александер-Гарретт. Було продемонстровано відеофрагменти картини, фотографії та особисті речі Андрія Арсенійовича, також показали документальну стрічку «Режисер Андрій Тарковський» (режисер Міхал Лещиловскі, 1988 р., Швеція), яка розповідає про знімання «Жертвоприношення».

Нагадаємо, світова прем’єра «Жертвоприношення» відбулася в Стокгольмі 9 травня 1986 року. За два тижні до цього аварійна система Швеції зафіксувала радіоактивний викид Чорнобильської АЕС. Картина, в якій головний герой в ім’я порятунку людства від атомної катастрофи жертвує найдорожчим, багатьом здалася пророчою. Тарковський розказував, як довго шукав місце для сцени атомної катастрофи й паніки. Це був тунель, сходи та невелика площа перед ними. Там і було знято цю жахливу сцену. А за деякий час убили прем’єр-міністра Швеції Улофа Пальме. Убивця стояв на тому самому місці, де знаходилася камера під час знімання фільму. Листоноша Отто як персонаж картини є своєрідною даниною пам’яті одного з постійних акторських талісманів Тарковського — Анатолія Солоніцина, який помер 1982-го від раку легенів. Сцену горіння будинку фільмували двічі. Під час першої спроби в камери (Arriflex) відмовила грейферна система, і плівка стала. Декорацію будинку довелося відновлювати, і знімання провели ще раз, але вже одразу трьома камерами...

Автор інсталяції — Лейла Александер-Гарретт — була незмінним супутником видатного режисера протягом усього періоду знімання «Жертвоприношення». Спогади про ті дні Лейла описала в книзі «Андрій Тарковський: збирач снів», що отримала приз Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії 2010 року «Слон». До речі, в Новому театрі на Печерську відбулася репетиція-читання п’єси «Повішений», автором якої є Лейла. У головній ролі — Тамара Плашенко.

Організатором заходів, присвячених Андрієві Тарковському, є культурно-освітній центр «Майстер Клас». Нагадаємо, «День» уже писав, що у квітні минулого року в центрі було представлено проект «Батько і син», присвячений творчості Арсенія та Андрія Тарковських. У рамках проекту відбувся вечір поезії Арсенія Тарковського, вечір творчості Андрія Тарковського, а кульмінацією став концерт камерного оркестру New Era Orchestra «На каждый звук есть эхо на земле...», який у листопаді минулого року з великим успіхом показали у Фонтенбло і в Парижі — місті, де Андрій Тарковський жив останні роки свого життя і де його поховано. Записи, зроблені під час концертів, лунали в інсталяції «Жертвоприношення».

Фільм «Жертвоприношення» — остання картина Андрія Тарковського. Картину знімали у Швеції 1985 року. Сам режисер уважав її своєю найвдалішою роботою. Цим фільмом видатний режисер пророкував і свою долю (в одному з перших варіантів сюжету головний герой мав померти від раку), і долю світу (атомна катастрофа у стрічці виявилася передчуттям Чорнобильської трагедії). Ідея фільму — з кіносценарію «Відьма» Аркадія Стругацького. Настрій картини, трагізм ситуації, що склалася у створених режисером світах: макросвіті (людство на порозі ядерної катастрофи) та мікросвіті (житті головного героя, який вирішив пожертвувати всім найдорожчим, щоб Господь змінив хід історії) — якнайкраще ілюструє арія Erbarme dich Йоганна Себастьяна Баха. До речі, цю арію та багато інших творів було виконано під час концерту New Era Orchestra, який відбувся в кінотеатрі «Київ».

29 грудня 1986 року Андрій Тарковський помер. Сотні людей прийшли попрощатися з кіномайстром у двір Свято-Олександро-Невського собору, де відспівували Андрія Арсенійовича. На церковних сходах відомий віолончеліст Мстислав Ростропович виконав знамениту «Сарабанду» Баха. Тарковського поховали на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа (Париж, Франція)...