Чи можна «рамувати» стріт-арт?
У рамках Тижня презентації відреставрованих 12 тисяч квадратних метрів Мистецького арсеналу, відкриється масштабний мистецький ярмарок ART-KYIVcontemporary 2010
Цього року V міжнародний арт-ярмарок ART-KYIVcontemporary 2010, який проходитиме з 8 до 14 листопада в Мистецькому арсеналі, поєднає актуальне мистецтво галереї і вулиці у спеціальному проекті зі стріт-арту та медіа-мистецтва. Стріт-арт на фестивалі представлятимуть кілька оригінальних проектів. Художники знаменитого німецького арт-дуо molitor&kuzmin Урсула Молітор і Володимир Кузьмин, що працюють у техніці світлових інсталяцій, створять у просторі Мистецького арсеналу конструкцію із неонових ламп — символ народження і чистоти. Швейцарський арт-дует Daniel Glazer&Magdalena Kunz презентують унікальні медіа-інсталяції та «балакучі» кінетичні скульптури. У спеціальних експозиціях візьмуть участь автор безпрецедентних проектів у жанрі візуальних концертів та електронної поезії, художник перформансу Rochus Aust (Німеччина); світові зірки стріт-арту — Zevs (Франція), Incubus project і Spy (Росія), лідери українського молодого мистецтва Жанна Кадирова, Гамлєт Зіньковський, Анатолій Бєлов, Володимир Кузнецов, Микита Кадан та «Группа предметів».
Гостем фестивалю стане Гаральд Негелі — патріарх вуличного мистецтва, легендарний «спреєр із Цюріха», вуличні роботи якого у 1970-х порушували спокій консервативної Європи, а сьогодні відкривають історію руху стріт-арт.
Щодо медіа-мистецтва, вагомою частиною цьогорічного «Арт-Києва» стане міжнародний проект відеомистецтва, а також у рамках фестивалю вперше в Україні відбудеться публічний показ фільму про стріт-арт «Вихід через сувенірну крамницю» («Exit Through the Gift Shop») андеграундного художника-графітіста Бенксі.
Про останні світові тенденції у музейній справі — принципи формування музейно-виставкових комплексів, трансформаційні процеси в сучасному музеї, роль колекціонерів та меценатів у діяльності музейних комплексів — говоритимуть учасники Міжнародного круглого столу «Музей у сучасному контексті». Участь у дискусії візьмуть директори і куратори музеїв та фестивалів у Відні, Нью-Йорку; Дюссельдорфі, Берліні, Нижньому Новгороді Санкт-Петербурзі, Парижі, Лондоні, Сеулі.
Про особливості цьогорічного ART-KYIVcontemporary «Дню» розповів заступник генерального директора з музейної, виставкової діяльності та арт-маркетингу «Мистецького арсеналу» Олександр СОЛОВЙОВ.
— Програма ART-KYIVcontemporary 2010 вельми насичена — і проектами, і знаковими для сучасного мистецтва іменами. Що для вас як для куратора є особливо важливим не з точки зору медіа-розголосу, а з точки зору розвитку і Мистецького арсеналу, і сучасного українського мистецтва?
— Мистецький арсенал — це унікальний простір. І, перш за все, мені цікаво, як у цьому просторі поєднуватимуться декілька компонентів — комерційні (йдеться про галереї) та некомерційні проекти. Серед іншого, цікаво також як стріт-арт поведеться в стінах «Арсеналу», який сам по собі ще частково перебуває у «вуличному» стані, такий напівмузей-напівбудова. Чи можна «рамувати» стріт-арт простором «Арсеналу»? Мені здається, цей проект виглядатиме вельми органічно.
— На круглий стіл «Музей в сучасному контексті» приїдуть дуже авторитетні люди. Тема сформульована досить «широко». Що, перш за все, Ви намагатиметеся з’ясувати?
— Які сучасні погляди на історію мистецтва, як представляти це мистецтво в сучасному контексті, які з’явилися нові концепції із цього приводу, які тенденції. Наше завдання — зрозуміти, як, скажімо, співвідноситься історія та сучасність. Це ключове питання. Адже «Арсенал» — це величезний комплекс, у майбутньому — 53 тисячі квадратних метрів. До речі, зараз майже весь перший поверх (окрім одного крила) вже завершений. А це близько 12 тисяч квадратних метрів.
— Павло Маков стверджує, що не може бути відомим художник із невідомої країни. Чи може, на Вашу думку, розвиватися контемпорарі-арт у країні, яка застрягла в «совці», і де діють варварські закони щодо мистецтва?
— Це запитання, звичайно, стосується не зовсім мистецтва, але, якщо говорити про художника, то він може з’явитися будь-де, в будь-якій країні. А всі інші аспекти вже впливають на те, чи буде його талант мати хід, або йому доведеться пробиватися крізь бетонну стіну.
Що ж до законодавства, то, безумовно, його необхідно змінювати. І це потрібно не лише Мистецькому арсеналу, а й «Гоголь-фесту», і ПінчукАртЦентру і взагалі всім, хто причетний до мистецтва.
— До речі, в одному зі своїх інтерв’ю Ви говорите про своєрідний контемпорарі-арт-ланцюжок: «Гоголь-фест» — ПінчукАртЦентр — ART-KYIVcontemporary. Яких ланок тут не вистачає?
— Системи освіти й продуктивної частини, тобто тієї, де мистецтво «виробляється». І «Гоголь-фест», і ПінчукАртЦентр, і Art-Kyiv сontemporary — це лише репрезентація сучасного мистецтва, а нам необхідно, аби з’явився цей самий, згаданий вами ланцюжок, в рамках якого мистецтво не лише демонструватиметься, а й створюватиметься. А для цього, у свою чергу, мають бути створені умови, зокрема, система освіти.
— Раніше Ви були куратором у ПінчукАртЦентрі. Але з недавніх пір перейшли в Арсенал. З точки зору Ваших амбіцій як куратора, не доречніше було б залишитися на колишньому місці й працювати зі світовими зірками сучасного мистецтва, ніж будувати все з «нуля»?
— Ні, не доречніше. Тому що мені цікаво там, де щось народжується, мені цікавий процес вирощування конкурентного сучасного українського мистецтва, яке має розвиватися у світовому контексті.
