Чи виживуть сучасні Русалки?

Rusalka XXI — це еко-перформанс з соціологічною складовою, постановкою якого займаються молоді: режисерка Анастасія Вервейко та сценографка Марія Крутоголова. Нагадаємо, Анастасія Вервейко дебютувала у 2018 році успішною виставою «Людвіг XIV» у Театрі на Липках, одразу ж потрапивши в номінації «Краща дитяча вистава», «Краща музична концепція», «Режисерський дебют» премії «Київська пектораль». Марія Крутоголова відома своїми роботам у київських театрах: «Золоті ворота», Театр «Актор», разом із Настею — в Театрі на Липках та інших.

Нинішній перформанс мисткині задумали ще рік тому, але лише зараз проєкт отримав фінансову підтримку Українського культурного фонду в програмі «Культура+». І це не дивно, адже проект багатомісткий та багатосмисловий, він об’єднує театр, екологію та соціологію, а саме співпрацю сфери культури із іншими життєво необхідними сферами передбачає ця програма фонду. 

Отже, в основі перформансу рефлексія на всім відомий твір Г.К. Андерсена, який захоплював нас з дитинства. Утім, дівчат цікавить: як він змінився сьогодні? Адже наші часи диктують нову трансформацію образу Русалки. Нині ми не просто спостерігаємо за людиною, яка висмоктує усі ресурси землі, а подеколи ми самі є цією людиною. Людиною, потреби якої неможливо задовольнити. Вже на етапі реалізації перформансу до адаптації сценарію у якості волонтерки долучилася і молода драматургиня Алекс Вуд, відома участю в драматургічних лабораторіях,чия п’єса «Четверта стіна» готується до постановки в Театрі на Подолі.

Важливою складовою перформансу є те, що грати його будуть у приміщенні станції сортування та переробки сміття «Київміськвторресурси» (м. Київ, вул. Є. Маланюка, 112). Це основна станція в Києві, яка займається переробкою твердих промислових та побутових відходів вторинної сировини, включно зі скляними, дерев’яними, полімерними (поліетиленова плівка і упаковка). З 1 листопада 2016 року — це єдине підприємство, яке приймає поліетиленові побутові пакети від населення: ПЕТ — пляшки, пластмасу різних видів (поліетилен, поліпропілен, пвх, та інші), макулатура картонно-паперові, гумові і металеві відходи. Всі процеси переробки здійснюються екологічно-безпечним способом. Дівчата визнають, що, на жаль, не всі здатні оцінити вклад організації в систему екологічної безпеки. Вже декілька років «Київміськвторресурси» знаходиться в критичному стані. Земля, на якій побудована станція, привабила київських забудовників і вони прагнуть будь-якими способами її привласнити. Неодноразово лунали погрози та було декілька нападів на робітників станції. Люди, які дбають про наше майбутнє, потребують підтримки. Творча команда ставить собі за мету привернути увагу великої кількості людей та захистити станцію від утиску забудовників. Привернути увагу хочуть шляхом створення перформансу на самій станції «Київміськвторресурси», шляхом сценічної рефлексії на дійсність. Також звертають увагу на необхідність сортування сміття.

Ми звикли думати: «Все одно потім все звалять в одну купу», «Який сенс сортувати поодиноким людям, коли великі корпорації виробляють тони сміття і не турбуються про переробку?», «Мій вклад тут нічого не змінить» або «В мене немає на це часу». Час змінити своє ставлення — і почати діяти. Так, сортування сміття в Україні — все ще рідкість. Справді, це займає час — все вимити та розділити, а потім ще й знайти спеціальні контейнери. Утім, що станеться, якщо більшість українців зроблять вибір на користь сортування?

В команді проекту вважають:

1. Існуючі полігони, куди зазвичай викидають сміття, матимуть можливість відновитися (одні лише харчові відходи розкладаються близько місяця!), адже сортування допоможе скоротити кількість звалищ.

2. Компанії зможуть створювати товари з перероблених виробів — це заощадить фінанси і дозволить зробити товари більш дешевими. Нові вироби будуть робити зі старих.

3. Інтенсивність забруднення навколишнього середовища знизиться, як і кількість відходів.

Нещодавно було проведено кастинг акторів та повністю укомплектовано творчу команду. Отже, відкриваємо секрети: роль Русалки виконає Анастасія Зюркалова, відома виконавиця дівчинки з Прип’яті у фільмі «Аврора» режисерки Оксани Байрак. Роль Принца виконає актор Театру на Липках Ігор Іванов. Також творці перформансу запускають акцію збору пляшок. Пляшки збиратимуться щонеділі, а всі учасники команди самі прийматимуть їх на станції сортування сміття, долучаючись у якості волонтерів до діяльності станції. Пізніше у перформансі вони планують використовувати пляшки для декорацій світу Русалки ХХІ. Чим не вторинна переробка звичного усім сміття? Режисерка Анастасія Вервейко вважає, що лише особистим прикладом вони зможуть переконати більшість людей зробити важливий крок до сортування сміття.

Ще одна перевага перформансу, що під час його створенняперформансу Громадська організація «Соціальні індикатори» проводить кількісне соціологічне онлайн-опитування киян. Аналітичний звіт, окрім свого основного призначення, буде взято до уваги під час репетицій.

Обрані гасла проєкту#SaveRusalka та #SaveКиївміськвторресурси звучать дуже переконливо. А нам відомо, що у рамках грантового проєкту заплановано два покази на заводі у березні та онлайн-трансляція прем’єри.

Цікаво дізнатись, чи все ж таки виживуть сучасні русалки? І ми разом з ними?