Дім, у якому поєдналися Захід і Схід

Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків – один із найвідвідуваніших київських музеїв, де зібрана приголомшлива колекція з більш ніж двадцяти тисяч творів живопису, скульптури та графіки Західної та Східної Європи. Це улюблене місце культурного відпочинку багатьох поколінь поціновувачів прекрасного. Навіть ті відвідувачі, які давно вже знайомі з постійною експозицією, все одно знаходять вільний час, щоб прийти сюди знову і побачити чергову виставку. Усі вони різноманітні за тематикою і розраховані на увагу найвимогливішої публіки.

– У вересні–жовтні в музеї буде показано знамениту колекцію першого так званого одеського авангарду, – розповідає про виставкові плани заступник директора з наукової роботи Ганна Рудик. – Унікальне зібрання картин «одеських парижан» – художній феномен початку XX століття. Він справив неабиякий вплив і на розвиток одеської художньої школи, і – сьогодні це очевидно – на становлення ізраїльського модернізму. Зібрана в 1915–1919 рр. видатним одеським меценатом рабином Яковом колекція зникла з культурного горизонту і довго вважалася втраченою. Лише кілька років тому її вдалося знайти, і сьогодні частину цього унікального зібрання – 86 полотен – коштом сучасних українських колекціонерів мистецтва було повернуто в Україну і буде показано у виставкових залах Музею Ханенків.

У листопаді в рамках довгострокового проекту «Європейський вимір» уперше в Києві будуть представлені шедеври європейського мистецтва із зібрань баронів де Шодуар, графів Іллінських-Стецьких, а також інших зібрань, які нині належать фондам Житомирського краєзнавчого музею. Мета цього проекту – привернути увагу громадськості до складної ситуації навколо житомирського музею, який фактично позбавлений можливості належним чином зберігати свої безцінні скарби.

До слова, згадується типова для багатьох наших вітчизняних музеїв, уже давно наболіла, але, як і раніше, дуже актуальна проблема державного фінансування. Тема ця багаторазово аргументовано і емоційно обговорювалася у мас-медіа. Ганна Рудик так прокоментувала це питання:

– Звісно, найважливіша проблема музею – недостатнє і нестабільне фінансування. Незважаючи на те що київська влада віддає належне значенню музею для міста і по можливості підтримує його роботу, бюджетне фінансування, як і раніше, не може вирішити всі завдання музею. У першу чергу це потреба в сучасних кліматичних системах для забезпечення найкращих умов для збереження колекцій. Друге питання – реставрація творів, це теж великі кошти. Для вирішення цих проблем дуже потрібна підтримка з боку суспільства, сучасних поціновувачів – друзів музею, меценатів. Меморіальний музей – це дар киянам від видатних київських благодійників Богдана та Варвари Ханенків, і тільки внески сучасних меценатів, турбота сьогоднішніх українських піклувальників зможуть забезпечити музею процвітання.

Актуальна сьогодні і проблема приміщень. Адже цінна різнопланова колекція музею вимагає великих презентаційних площ. Наприклад, зібрання творів мистецтва стародавнього світу, багата колекція європейського прикладного мистецтва, азіатського мистецтва XIX – початку XX в. – усе це потрібно демонструвати в постійній експозиції або в режимі відкритих фондів. Але сьогодні площі для цих колекцій немає.

Також музею дуже не вистачає реставраційних лабораторій, навчальних приміщень для лекцій і творчих занять, зон відпочинку, спеціальних приміщень і засобів для людей з особливими потребами. Вирішення цієї проблеми є, і якщо суспільство підтримає музей, то через декілька років Музей Ханенків вийде на абсолютно новий рівень як щодо змісту і показу безцінних колекцій, так і в плані задоволення різних запитів своїх відвідувачів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МИСТЕЦТВ ім. БОГДАНА І ВАРВАРИ ХАНЕНКІВ ШИРОКО ВІДОМИЙ ЗАВДЯКИ УНІКАЛЬНІЙ КОЛЕКЦІЇ ЖИВОПИСУ, СКУЛЬПТУРИ, ГРАФІКИ, ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ, БЛИЗЬКОГО ТА ДАЛЕКОГО СХОДУ, ДАВНЬОГО СВІТУ. ОСНОВОЮ КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ СТАЛО ПРИВАТНЕ ЗІБРАННЯ ВИДАТНИХ УКРАЇНСЬКИХ МЕЦЕНАТІВ ТА КОЛЕКЦІОНЕРІВ БОГДАНА ІВАНОВИЧА (1849—1917 рр.) ТА ВАРВАРИ НИКОЛІВНИ (1852—1922 рр.) ХАНЕНКІВ / ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

Саме активна робота з відвідувачами, а також організація публічних акцій – основа сучасного музею. При проведенні подібних заходів наші музейники часто використовують досвід зарубіжних колег. При цьому кожний український музей знаходить власний варіант такої практики, враховуючи інтереси нашої публіки як старшого, так і молодшого поколінь.

– Робота з відвідувачами – ключове питання. У 2012–-2013 рр. тут було проведено перше в Україні масштабне дослідження відвідувачів. Результати показали, що Музей Ханенків є лідером у галузі музейної гостинності в нашому місті. Ми дійсно приділяємо велику увагу не лише різноманітності програм і послуг для гостей, але й психологічному комфорту кожного, хто приходить до нас.

Ми першими серед музеїв Києва запровадили систему аудіогіда по експозиції трьома мовами – українською, російською та англійською. Зміст програми наших екскурсій по Будинку Ханенків та експозиціях європейського та азіатського мистецтва обирається залежно від віку, підготовки і настрою відвідувача. Усіх, хто приходить до музею, ми прагнемо закохати в мистецтво, а через нього – в саме життя, таке різноманітне і прекрасне.

Серед публічних акцій слід відзначити «Ніч» і День Музеїв у травні. Щороку в ці дні ми вигадуємо щось нове для наших гостей і неодмінно пропонуємо вільний вхід. Серед регулярних заходів – дитячі дні народження, коли юна компанія на чолі з іменинником відправляється в небезпечну, але захоплюючу подорож на Схід. У вихідні для дітей проводяться пізнавальні заняття з циклів «Світ музею» і «Музейна абетка». Новим і дуже важливим напрямом для нас у нинішньому році стала розробка і проведення занять для дітей і дорослих з інтелектуальною недостатністю – ми віримо у реабілітаційні можливості музею мистецтва.

Міжнародна діяльність – найважливіший чинник розвитку музею як такого, зміцнення і вдосконалення інформаційно-комунікативних каналів з усім світом.

– Культурне та духовне співробітництво є нашим прямим шляхом до Європи. Музей Ханенків, як найбільший в Україні музей світового мистецтва, завжди мав міцні міжнародні контакти. Завдяки українсько-нідерландському проекту «Матра – музеї України», ідея якого народилася у Музеї Ханенків, стало можливим не тільки відкрити довгоочікувану постійну експозицію мистецтва Азії – своєю другою, освітньою компонентою проект спонукав до розвитку музейне співтовариство України.

Додам також, що протягом усієї своєї історії Музей Ханенків майже щороку представляв свої твори на зарубіжних виставках. Новим етапом у цьому плані став грандіозний проект «100 шедеврів старих європейських майстрів з 9 музеїв України», організаторами якого стали Музей Ханенків і Музей образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна (Москва). Улітку минулого року силами нашого музею 100 вибраних творів з кращих українських колекцій були представлені в одному з головних музеїв російської столиці.

Разом з тим ми хотіли б не тільки представляти себе за кордоном, але й привозити до Києва шедеври світового мистецтва. Тільки тоді, коли Київ буде включено до маршрутних планів великих міжнародних мистецьких проектів, кияни відчують себе громадянами культурного світу. Проект «Три шедеври європейського класичного мистецтва з музеїв Італії», показаний у травні–червні нинішнього року, став першим кроком. Київська публіка змогла вперше побачити оригінал геніального Тиціана, вівтарну композицію видатного майстра італійського бароко Гвідо Рені і величезний гобелен XVII в., створений за композицією Рафаеля. Ця виставка стала вінцем багаторічної успішної співпраці музею з Італійським інститутом культури в Україні. У наступному році планується реалізувати у Києві новий, ще більш гучний «італійський» проект, подробиці якого поки не розголошувати не буду.

Ми також дуже раді плідній співпраці з Польським інститутом у Києві. Завдяки його підтримці в музеї проходить виставка творів видатного майстра європейської гравюри, поляка Даніеля Ходовецького. Також ми співпрацюємо з Французьким інститутом в Україні та Гете-інститутом, у нас дружні стосунки з посольствами Узбекистану та Вірменії та багатьма іншими закордонними представництвами.

Уся ця робота спрямована на те, щоб відвідувачі Музею Ханенків отримали більше нових вражень і знань, щоб вони розширили свої обрії сприйняття.

КАРТИНА ГВІДО РЕНІ «ІСУС ХРИСТОС» (НИНІ ШЕДЕВР НАЛЕЖИТЬ МУЗЕЮ СТАРОВИННИХ СКАРБІВ СВЯТОЇ ОСЕЛІ У МІСТІ ЛОРЕТО) БУЛА ПРЕДСТАВЛЕНА ПІД ЧАС НЕДАВНЬОЇ ВИСТАВКИ «ТРИ ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КЛАСИЧНОГО МИСТЕЦТВА З МУЗЕЇВ ІТАЛІЇ...». ЦЕЙ ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ СТАВ ВІНЦЕМ БАГАТОЛІТНЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МУЗЕЮ ХАНЕНКІВ ТА ІТАЛІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Після тривалого ремонту музей постав у розкішному вигляді. Спочатку для відвідувачів відкрили Західний, а дещо пізніше – Східний відділ. Про особливості експозиції розповідає науковий керівник відділу східного мистецтва Галина Біленко:

– Схід завжди збирає велику кількисть відвідувачів. Це цілком закономірно, оскільки експозиція демонструє дуже цінну колекцію буддійського мистецтва. Зазначу, що саме наше зібрання по праву вважається найбільшим з усіх державних українських колекцій, при тому що існують також досить цікаві колекції в музеях Львова, Одеси і в Сумах.

Ідея колекціонування унікальних екзотичних пам'ятників буддизму належить Богдану Ханенку. Відомо, що під час російсько-японської війни 1905–1906 рр. він служив у підрозділах Червоного Хреста в Харбіні на Далекому Сході, де, незважаючи на обставини, не забував поповнювати свою колекцію. Саме там він придбав перші предмети, пов'язані з буддизмом.

Можливість доторкнутися до буддистського мистецтва – важлива заслуга Музею мистецтв Варвари та Богдана Ханенків. Особливо це справедливо, якщо говорити про предмети тибетської культури, які є синтезом впливів, оскільки протягом століть мистецтво цього регіону розвивалося під впливом могутньої індійської та китайської цивілізації. Культура Тибету дуже консервативна, нововведення і авторські ідеї категорично не схвалювалися, оскільки вважалося, що вільне тлумачення може перешкоджати духовному просвітництву. Талановиті художники Тибету протягом багатьох століть працювали анонімно, залишаючись невідомими. Таким загадковим майстром була створена чаша-капала – містичний скарб східного відділу музею Ханенків.