До Різдва Христового

Впродовж останнього десятиліття молоді львівські митці іконописно-сакрального спрямування у дні традиційних зимових свят започаткували культурно-мистецьку акцію «Від Романа до Йордана», за програмою якої у виставковому залі «Світу кави» мали бути представлені твори іконописного малярства. Цей процес відзначення Різдвяних Свят підхопила новостворена галерея сучасного сакрального мистецтва IKONART, яка нині відзначає п’яту річницю своєї діяльності — діяльності експонування та популяризації творів іконопису, зокрема, таких відомих мистців, як львівські — Петро Гуменюк, Оксана Романів-Тріска, Остап Лозинський, Олег Денисенко, Любов Яцків, Данило Мовчан, і з інших міст — Олександр Антонюк, Андрій Коваленко, Ольга Ковтун, Ярослава Ткачук та інші.

Нинішній мистецький проект «ВИХІД», куратором якого стала магістр філософії Марія Цимбаліста, є відображенням діяльності IKONART та своєрідного виходу із сакрального середовища галереї іконопису в простір сучасного авангардного мистецтва перформансу та альтернативного мистецтва галереї «ДЗИҐА», де стало можливим по-новому оглянути і сприйняти твори традиційного та експериментального іконопису в поєднанні зі звуковим наповненням джазового звучання гурту «Шоколад».

Як стверджує М. Цимбаліста: «Вихід — це тема проста й водночас відкрита на будь-які складні процеси в іконописі і поза ним. Твори, представлені на виставці, то є живописний вислів художників, їхнього творчого і духовного досвіду. Апокрифи відображають неоднозначне розуміння, свого роду споглядання цієї теми в народній християнській культурі. Святе Письмо дає нам чітку відповідь на наші сумніви, але ця відповідь — як важка ноша, тому людина ніби опиняється на межі, немов у просторі виходу. За визначенням Тлумачного словника української мови «вихід» може бути рухом, формою, місцем, оголенням, можливістю... Ми дуже хотіли зробити цей ВИХІД поза галереєю IKONART, саме в просторі галереї «ДЗИҐИ», яка підтримує рівновагу навколо осі та яка сама є виходом».

УЛЯНА ТОМКЕВИЧ. «РІЗДВО»

Відправною точкою сприйняття експозиції став «Вихід із Раю» — двостороння в півтора людського зросту композиція Романа Зілінка «Адам та Єва», зворотний бік якої — «Розп’яття», водночас є і завершальним штрихом виставки. Виконана в стилі народної карпатської ікони, вона ніби продовжує розвивати ідею виставки Національного музею «Коли святі усміхаються...»

Абстрактно-символічна композиція Уляни Нищу-Борисяк «Вихід із Єгипту» показує момент переходу разом із Мойсеєм людей, які зуміли перемогти в собі раба, — довготривалий, важкий шлях до Землі Обітованої, де своєрідний хрест життєвої дороги символізує пошук спасіння, сповненого життєвих випробувань...

Сюжету «Благовіщення» присвячена парна фігурна композиція Остапа Лозинського, виконана в техніці графічного малюнку на чотирьох скляних площинах, накладених одна на одну, що створює ілюзію повітряності зображувального простору. Доповнена апокрифічними та євангельськими текстами, композиція творить філософську концепцію сакрального мистецтва в контексті сучасної культури.

РОМАН ЗІЛІНКО. «РОЗП`ЯТТЯ»

Темі Різдва Христового присвячено роботи Оксани Андрущенко, Андрія Винничка, Уляни Томкевич, які відзначаються традиційною іконописною манерою з огляду на індивідуальні творчі особливості.

Темперне полотно «Йорданський хрест» Олі Кравченко стало своєрідним акцентом експозиційного простору: «Бо днесь настав для нас празничний час і хор святих збирається з нами... днесь людські гріхи йорданськими водами обмиваються». Ланцюжок переплетених слідів на білому снігу, що сходяться й розходяться довкруж темного хреста ополонки, творить своєрідне мереживо людських доль, перекликаючись із відображенням верховіття гілок дерева, що відбивається у дзеркалі йорданської водяної гладі і світить у темряві людського буття...

Композиція «Зішестя в Ад» Данила Мовчана присвячена темі Виходу зі смерті — стилізоване зображення постаті Спасителя на синьому тлі, який впевнено ступає до воріт темряви вічності, що асоціюються із супрематичним квадратом Казимира Малевича.

«Зняття з Хреста» Петра Гуменюка виконано олійними фарбами по левкасу в стилі фламандського примітиву трактування євангельських сюжетів, а ікони «Навернення Савла» Костя Марковича, «Софія — Премудрість Божа» Люби Яцків та «Спас — Недремне око» Оксани Романів-Тріска, виконане в техніці малювання на склі, присвячені філософському трактуванню мислення і діянь Ісуса Христа.

А ткана композиція Ярослави Ткачук «Небеса відкриті», де вдало поєднано лляне ткання з мідними і сталевими деталями-вставками, повертає нас до початків мистецької церковної традиції, до храмової завіси, «яка служить входом до Святая Святих і представляє людству Славу Господню...»

І наостанок хочеться додати, що спільний художній проект «ВИХІД» галерей IKONART і «ДЗИҐА» став цікавою та своєрідною сакрально-мистецькою акцією в межах Новорічних та Різдвяних святкувань у Львові.

Фоторепродукції Остапа ЛОЗИНСЬКОГО