Дорогий серцю мотлох...

Режисер Ігор Талалаєвський назвав веселенький огляд у двох діях «Бритва в киселі». Сюди входить інсценізація оповідань Н. Теффі, А. Аверченка і А. Бухова. Глядачі сидять не в кріслах, а за столиками зі смачною їжею та вином. Але відразу обмовлюся: критичність публіки цим не присипляли й не задобрювали. Навпаки: публіка судила суворо.

«Кабаре «Хлам»» зроблене за принципом старовинного кабаре, де в колишні часи збиралася публіка, яка вміє цінувати і акторську гру, і кулінарні знахідки. Театр «Ательє-16» вирішив відродити ці традиції й не помилився — у Києві нічого подібного немає.

Вистава «Бритва в киселі» складається з 10 оповідань, наприкінці кожного — незмінно музичний номер. Співають, хто як уміє. Щоправда, Віталіни Біблів, Володимира Коваля, Борислава Борисенка та Сергія Кравця це не стосується: їхні вокальні номери яскраві й ігрові. Проте далеко не багато акторів могло похвастатися своїм вокалом. Хоча музичне вирішення (А. Курій) у виставі виконано зі смаком і з урахуванням видовищності. Між інсценуваннями — монологи конферансьє (Андрій Павленко), написані І. Талалаєвським. Тут — живе спілкування з публікою та концертмейстером (тапером). Щоправда, це виглядало дещо важкувато і не завжди весело. Зрозуміло, що майстерність конферансу — річ особлива й відточується роками, й одразу цей горішок не розкусиш.

Цікаво, що коли те, що відбувалося на сцені захоплювало публіку, то про їжу всі забували. Взагалі, вистава нагадує мозаїку: якісь сценки — блискучі, із забавним розв’язанням і виконанням («Хірурги» А. Аверченка), а якісь не дуже були добрими, і глядачі, відразу тягнулися до їжі… Впадав у вічі «мудрий» розподіл ролей: у кожному оповіданні хтось був «зіркою», а хтось — «зірочкою», для балансу. Наприклад, «Мариськіна» А. Аверченка. В. Біблів просто затьмарила своїх партнерів.

Окремо хочеться сказати про сценографію вистави, яку створив В. Карашевський. Величезні смішні профілі: жіночі, чоловічі, кирпаті і не дуже — вишикувалися один за одним як лаштунки. Сценографія з перших же хвилин створила атмосферу і образ вистави, які потім вдало доповнювали і костюми, і стилізовані зачіски, і танцювальні номери.

Цікаво від вистави до вистави спостерігати розвиток цього молодого театру «Ательє-16». Видно, що режисер повільно підбирається до великої драматургії, навчаючи й вирощуючи своїх акторів. Майстерність колективу набиратиме обертів і коли-небудь «Бритву в киселі» вони згадуватимуть, як початкову школу, отакі собі акторські етюди-зарисовки. Очевидним є одне: деякі актори, як, наприклад Віталіна Біблів і Борислав Борисенко, вже вирвалися вперед і переросли рамки «Хламу» і їм у цьому кабаре тісно...

А поки що — в «Ательє- 16» на порядку денному кабаре «Хлам». Мотлох мотлохом, а викидати, як кажуть, шкода. Щось у цьому мотлосі є потрібне.