Дорослі казки

У ставлені батики київської художгалереї «36», що на Андріївському узвозі, відкрилася персональна виставка Ірини Тернавської. В експозиції предниці, а також її живописні роботи. Світ Ірини Тернавської романтичний і трохи казковий, є в ньому й щось від сну. Можливо, це «щось» — гармонійне, але по суті своїй парадоксальне поєднання конкретності й непевності, невизначеності сенсу і ясності настрою, розмитості горизонту й детальності візерунків на костюмі. Цей світ спокійний і трохи сумний. Тут немає місця бурхливим емоціям, як негативним, так і позитивним, — і, між іншим, немає місця сонячному світлу, принаймні сліпучому і яскравому. Мешканці картин і батиків Ірини Тернавської — тигри, химерні «райські птахи», коти, але головне — герої та героїні, вдягнуті хитромудро й чарівно. У їхніх вбраннях може прослизнути щось від традиційного японського костюма або від європейського XVIII століття, але ще частіше згадуються казки, де шиються сукні з трояндових пелюсток, зоряного світла й морських хвиль. А визначення «світ» у цьому випадку цілком закономірне, бо сюжети всіх картин і батиків явно відбуваються в одному й тому ж просторі-часі, а часом, якщо не прямо «перетікають» один в один, то існують десь зовсім (один від одного) поряд, хоча, можливо, й не зможуть ніколи перетнутися.