Франківців чекають у Італії, але не помічають вдома
Сьогодні театр ім. І. Франка більше нагадує будівельний майданчик. На фасаді відбита штукатурка. У фойє клубочеться пил, тхне вапном і фарбою. Дивлячись на цей розгром, мало віриться, що 11 вересня навколо стане чисто і ясно, пролунає трель дзвінка, що сповіщає про відкриття нового 80-го сезону.
Ще не всі актори повернулися з відпусток. Проте, двомісячний відпочинок для багатьох залишався трудовими буднями. У липні франківці брали участь у Міжнародному театральному фестивалі МІТТЕЛФЕСТ-99, який проходив у місті Чеведале. Італійці вперше познайомилися з українським театром. На суд глядачів було подано спектакль «Швейк». Бойове хрещення Богдан Бенюк і Анатолій Хостікоєв витримали. Річ у тім, що вони кожного разу імпровізують, а перекладачі не встигали за артистами. Мабуть тому перше відділення грали в гробовій тиші. А ось у другому — публіка зняла навушники й стежила за дією, не відволікаючись на переклад, інтуїтивно відчуваючи посилання зі сцени. Представники театральної громадськості Італії визнали наш спектакль одним із кращих на фестивалі. У середині жовтня італійці мають намір приїхати, ознайомитися з репертуаром франківців, щоб домовитися про гастролі їхньою країною.
Тільки через тиждень до Києва має повернутися з країн Далекого Сходу Богдан Ступка. Нині він разом із Єжи Гофманом презентує фільм «Вогнем і мечем». Це літо для Богдана Сильвестровича теж видалося «урожайним». Він закінчив зніматися у Миколи Засєєва-Руденка в «Чорній раді», репетирує у Петра Фоменка «Старосвітських поміщиків». А в рідному театрі 11 вересня відкриває сезон «Украденим щастям». Цей спектакль уже став хрестоматійним, візиткою колективу, а образ Миколи Задорожнього — однією з найсильніших робіт актора. Подарунком для театралів стане прем'єра брехтівської «Кар'єри Артура Уї» (18 вересня), де в головній ролі також — Богдан Ступка. Це нова редакція знаменитого спектаклю, поставленого 14 років тому Володимиром Кузьменком-Делінде. Тоді власті узріли в ньому крамолу й від гріха подалі заборонили постановку. Нині режисер, залишивши справи в Пряшівському театрі (Словаччина), адаптував спектакль до великої сцени. Треба сподіватися, сьогодні він буде виглядати вельми актуально. Адже «Кар'єру Артура Уї» часто називають посібником для початківців політиків.
26 вересня іще одна прем'єра. Цього разу для юних глядачів — мюзикл Геннадія Гладкова «Бременські музиканти». За задумом режисера Дмитра Черепюка на дітлахів чекають справжні бої з розбійниками, фокуси, пісні й танці. Трубадур — Володимир Зозуля, Принцеса — Ірина Дворянин, а підступна Атаманша — Наталя Осипенко.
Цього року виповнюється 20 років, як колективом театру ім. І. Франка керує Сергій Данченко. Через його хворобу спектакль «Кін IV» закінчував у минулому сезоні Анатолій Хостікоєв, який виступив режисером і виконавцем головної ролі. Тепер постановку підкорегує Сергій Володимирович, і її теж можна назвати прем'єрною, адже «Кін» показали всього кілька разів. А ще в портфелі худкерівника — історична п'єса Карпенка-Карого в новій редакції Ярослава Стельмаха «Паливода XVIII сторіччя» та ібсенівський «Пер Гюнт».
Ведуться переговори з Некрошюсом Еймондасом. Керівництву театру він запропонував на вибір три постановки зі світової класики. Андрій Жолдак-Тобілевич працює над «Ідіотом» Ф. Достоєвського.
У жовтні франківці мають намір повезти «Три сестри» на фестиваль «Балтійський дім» (Санкт-Петербург). Однак це зовсім не означає, що в театру зі штатом 350 осіб нема проблем. П'ять — шість разів на місяць дирекції доводиться здавати в оренду приміщення. Тільки таким чином вони вже третій рік поспіль викроюють кошти на нові постановки, не затримують зарплату співробітникам і не звільняють своїх пенсіонерів.
28 січня театр відзначить знаменну дату — 80-річчя. У Міністерстві культури та мистецтв вважають, що це не ювілей, а тому коштів навіть не планують виділити. Дивний підхід, але франківці все одно вирішили нагадати про себе. Урочистості приурочать до Дня театру. Сподіватися на меценатів і спонсорів теж не доводиться. Бізнесмени охочіше підтримують поп-культуру — те, що користується миттєвим попитом. Нинішні «слуги народу» також не часті гості в Національному театрі. За весь термін свого президентства Леонід Кучма був у франківців одного разу. Ця історична подія відбулася два роки тому під час відвідування спектаклю «Тев'є Тевель». Тоді главі держави вручили петицію з переліком проблем колективу. Відповіді чекають досі.
