Iлюстрації до ще ненаписаних романів —

Власне, ці слова можна поширити й на багато інших творів, представлених на виставці. Вона переконує: концептуалізм крокує планетою. Хоча про нього не було сказано й слова, а роботи, творчий імпульс яких грунтувався на буквалізації ідіом, наприклад, «Цинтроннентелль» Петера Заурера (для українців це переклали як «Світла голова для Телля» — скульптура-автопортрет з лампочкою на голові), чи на обiгруваннi багатозначності слів у скульптурах Маріуса Пфанненштіля, що було схарактеризовано як психологічну рису баварців — любов до лексичних вправ. На трохи наївне запитання одного з глядачів, як він створює свої картини, художник Вольфганг Емеріндер, представляючи свої твори, не став розводитися про містичні джерела натхнення, а докладно пояснив: де написано полотна, які фарби використано, чим користувався для малювання (спреєм, руками, віником) тощо.

Оглядаючи експозицію не лише розумієш, чому на Заході зараз таким популярним є добротний реалізм, а й пересвідчуєшся, що між мистецтвом баварським та українським кордонів давно вже не існує (в цьому легко переконатися — зайдіть до будь-якого художнього салону). А якщо ви захочете відвідати виставку, не самообманюйтесь і пам’ятайте: славетне баварське пиво й баварське сучасне мистецтво — речі непорівнянні.

№200 20.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»